Бухгалтери, косметологи та інженери. Кого сьогодні найбільше бракує українському бізнесу
-3b0a87499d311d3ec911ff812cb33f06.jpg)
Форум «Освіта і ринок праці. Стратегічний діалог». Фото з соцмереж ЛНТУ.
Головне з дискусії про виклики, які вже впливають на ринок праці.
Український бізнес дедалі гостріше відчуває нестачу кадрів, а молодь частіше шукає перспективи за кордоном. У цей час питання взаємодії ринку праці та освіти стає одним із ключових для майбутнього країни.
Про співпрацю бізнесу та освіти говорили 20 травня у Луцькому національному технічному університеті під час форуму «Освіта і ринок праці. Стратегічний діалог», який відбувся за організації Національного агентства кваліфікацій. До обговорення долучилися:
Ірина Вахович — ректорка ЛНТУ;
Олександр Хименко — керівник секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
Віктор Мошинський — ректор Національного університету водного господарства та природокористування;
Наталія Шаховська — ректорка Національного університету «Львівська політехніка»;
Петро Пилипюк — генеральний директор Modern Expo;
Євген Дудка — засновник «Волинь-Зерно-Продукт»;
Юрій Переходько — представник Edelvika;
Віталій Ткачук — CEO MR Scrubber;
Оксана Юрійчук — начальниця відділу кадрів «Кроноспан».
Як залишити молодь в Україні?
Молодь обирає роботу та навчання за кордоном не лише через безпекові ризики, а й через економічні та соціальні фактори. Саме тому освіта та бізнес мають працювати спільно, аби створювати для студентів можливості професійного розвитку в Україні.
Керівник секретаріату Національного агентства кваліфікацій з питань забезпечення якості освіти Олександр Хименко зауважив, що сьогодні бізнес дуже гостро відчуває нестачу професійних кадрів та змушений шукати партнерства із закладами освіти. На його думку, роботодавці повинні активніше долучатися до формування освітніх програм та практичного наповнення навчання.
«Якщо говорити про те, як ми можемо утримати наших студентів в Україні — очевидно, потрібно розвивати економіку, розвивати бізнес і залучати роботодавців до розробки освітніх програм», — зазначив Олександр Хименко.
Він також наголосив, що бізнес має брати участь у створенні освітнього продукту та контенту, який буде корисним для ринку праці, але водночас не суперечитиме загальному розвитку вищої освіти. За словами спікера, у цьому питанні важливо зберігати баланс між практичними потребами роботодавців та фундаментальною складовою освіти.
Бізнес та студенти
Представники бізнесу зазначили, що необхідно тісніше співпрацювати з університетами.
Співвласник та генеральний директор Modern Expo Петро Пилипюк назвав дуальну освіту одним із ключових містків між освітою та бізнесом. За його словами, університети дають теоретичну базу, а підприємства — практичний досвід, і лише така модель може підготувати конкурентного спеціаліста. Водночас він звернув увагу, що дуальна освіта досі недостатньо врегульована на законодавчому рівні.
Петро Пилипюк підкреслив, що український бізнес уже зараз може пропонувати молоді конкурентні умови праці, гідну зарплатню, міжнародні проєкти та можливості кар’єрного росту.
«Нам потрібно акцентувати увагу дітей на профорієнтації ще зі школи. Учням важливо раніше пояснювати, навіщо вивчати фізику, математику та інші технічні дисципліни і які можливості вони можуть дати в майбутньому», — пояснив підприємець.
Кадровий дефіцит
Керівник MR Scrubber Віталій Ткачук поділився тим, що нині компанія гостро відчуває нестачу інженерів, технологів косметичного виробництва та спеціалістів, які можуть працювати зі складним виробничим обладнанням. Частину вакансій вдається закривати завдяки фахівцям із місцевих університетів, однак кадровий голод залишається суттєвим.
Він наголосив, що бізнес потребує двох типів спеціалістів. Перший — це фахівці з фундаментальною вищою освітою, зокрема інженери та технологи, яких неможливо підготувати короткими курсами. Другий напрям — короткострокові програми підвищення кваліфікації для працівників, які вже працюють у сфері.
Окремо Віталій Ткачук звернув увагу на несподівано високий попит на бухгалтерів. За його словами, через розвиток бізнесу та збільшення кількості компаній, які працюють офіційно, ринок уже зараз відчуває серйозний дефіцит таких фахівців.
«Ми вже кілька місяців не можемо закрити цей кадровий голод, тому університетам варто збільшити підготовку спеціалістів у цій галузі», — зазначив Віталій Ткачук.
Проблеми у сучасній освіті
Ректор Національного університету водного господарства та природокористування Віктор Мошинський назвав взаємодію влади, бізнесу та освіти «золотим трикутником», який має працювати безперервно. Лише така формула допоможе готувати фахівців, яких потребує український ринок.
На його думку, роботодавці та влада мають бути не лише споживачами готових кадрів, а й повноцінними учасниками та інвесторами освітніх процесів. Саме там, де бізнес та держава беруть активну участь у формуванні навчання, з’являються якісні фахівці та нові можливості для розвитку.
«Водночас у нас існують деякі проблеми з середньою освітою, і всі, хто працює у галузі вищої освіти, стикаються з цим щодня. Школа дає слабку підготовку частини абітурієнтів. Не всі студенти можуть дроби додавати. Про які великі стрибки ми можемо говорити, якщо нам спочатку потрібно навчити дітей арифметики?» — прокоментував Віктор Мошинський.
На думку ректора, без посилення середньої освіти та змін економічної моделі держави буде складно говорити про системний розвиток країни та повернення молодих фахівців в Україну.
Чого хоче бізнес?
Спікери наголошували, що сучасним роботодавцям недостатньо лише фахових знань працівників — дедалі важливішими стають soft skills, лідерські навички, адаптивність та готовність швидко реагувати на зміни.
Учасники дискусії зазначали, що молоді фахівці повинні не боятися нових викликів, уміти працювати в умовах постійних змін та бути готовими самим ставати рушіями цих змін. Саме тому освіта має не лише давати фундаментальні знання, а й розвивати комунікаційні, управлінські та лідерські навички ще зі школи та університету.
Окремо Віталій Ткачук звернув увагу на потребу швидше реагувати на появу нових професій та спеціальностей. Як приклад — косметологічна сфера, яка активно розвивається в Україні, однак досі не має повноцінно сформованої освітньої підготовки в університетах.

-b7b66b2dde2bb29da77e108b8a7ce818.jpg)
-89af3708e591aa97853718281de1dbbd.jpg)