У Луцькій громаді в усіх школах і садочках встановили компостери

Діти компостують на ура

Компостування — найкраще рішення для поводження з органічними відходами. У Луцькій громаді вирішили вчити цьому процесу змалку. Для цього на територіях всіх шкіл і садочків встановили компостери, розповідає начальниця відділу екології Луцької міської ради Оксана Лисак.

З її слів, найактивніше до цього процесу долучаються садочки. Особливо відзначає вона ЗДО № 5, 7, 8, 18, 19, 25, садочок у Дачному. У деяких доставили навіть додаткові компостери.

Перший компостер ми поставили у садочку № 19 з ініціативи батьків. Потім почали таку муніципальну акцію і поетапно забезпечували всі садочки. Зараз ми ще хочемо там до кінця року поставити контейнери для збору ПЕТ-пляшок і скляної тари, адже діти часто беруть зі собою питну воду.

Оксана Лисак.

Діти вчаться компостувати в ігровій формі. А вихованцям ЗДО № 5 навіть дозволяють приносити з дому органіку: шкірки від бананів, овочів, і вони радо викидають їх у компостер.

Щодо шкіл, то, каже Оксана Лисак, їх ще треба вчити. Багато з них компостують відходи вибірково. У деяких школах компостери ставили взимку, коли не було достатньо органіки, тож їм не мали змоги повноцінно показати, як це працює. Утім, приміром, у ліцеї № 22 не відстають від садочків. 

Вчитимуть і господарів громади

Хочуть встановити компостери й біля багатоповерхівок. Поки що такий один — на вулиці Володимирській. Його за ініціативою ОСББ мешканці створили власноруч із піддонів. У місті хочуть цю ініціативу продовжити.

Та зараз екологи вирішили зосередити увагу на навчанні жителів сіл громади, де дуже часто палять траву, бадилля і листя.

На засіданні виконавчого комітету у середу, 11 вересня, старостам усіх округів роздали листівки. На них є QR-код, за яким можна перейти на електронний варіант порадника доброго господаря. У цьому посібнику розповідається, як правильно компостувати. Старости мають поширити цю інформацію серед мешканців їхніх округів. 

«Ми хочемо, щоб люди мали інструкцію. Зараз поширюємо цю інформацію в громадах, на дошках оголошень, сайтах, у соцмережах. Бо взяти сірника в руки, підпалити купу сміття і сподіватись, що воно там за кілька хвилин згорить та й усе — не варто. Просто оця хімічна суміш, яка буде літати в повітрі, нікуди не дінеться, і ви станете першими, хто її вдихне», – підсумовує екологиня.

Як правильно компостувати

З органіки виходить чудове добриво, яке збагачує ґрунт. Контейнери для компосту можна купити готовими або зробити їх власноруч із підручних матеріалів. 

Яким має бути компостер:

• Стояти на ґрунті, щоб всередину могли потрапити черв’яки і виходила зайва волога.

• З отворами для циркуляції повітря, адже саме від повітря залежить окиснення вмісту.

• Стояти в затінку, щоб не пересихав вміст. Може бути закритим кришкою, щоб не потрапляли опади.

Є деякі правила компостування.

• На дно слід класти більші гілки. Це дренаж. 

• Органіку треба максимально подрібнювати і закладати шарами. 

• Щоб не було комах, бажано кожен шар пересипати хоча б мінімальною кількістю ґрунту.

• Можна додати спеціальні мікроорганізми — бокаші, які сприяють швидшому перероблюванню органіки в компост, а також позбавлять запаху. Їх легко придбати.

• Варто стежити за погодою: якщо дуже сухо, то вміст треба зволожувати, іноді — перемішувати, коли додасте води.

Тривалість утворення — від 3 до 9 місяців. Готовий компост знизу можна діставати, а зверху насипати нову сировину.