Пішов із життя Товій Рівець — митець та почесний громадянин Луцька

Про смерть митця у понеділок, 23 лютого, повідомив Луцький міський голова.

Товій Рівець народився 5 січня 1947 року в місті Ківерці. Музичний шлях розпочав у 11 років, граючи в Луцькому аматорському симфонічному оркестрі та оркестрі Волинського обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. Після закінчення Львівського державного музичного училища та Ленінградської державної консерваторії імені Миколи Римського-Корсакова працював солістом-скрипалем і лектором-мистецтвознавцем Волинської обласної філармонії.

У 1972 році створив народний самодіяльний оркестр народних інструментів ансамблю «Волинянка» Луцького міського будинку культури, з яким пов’язав 26 років творчої діяльності, зокрема 17 — як художній керівник.

Із 1994 року очолював камерний оркестр «Кантабіле» Волинської обласної філармонії. Під його керівництвом колектив здобув професійне визнання, став лауреатом мистецьких відзнак, а у 2010 році отримав статус академічного.

В інтерв’ю 2010 року виданню Music-review про оркестр «Кантабіле» Товій Рівець казав: «Починався він з інструментального ансамблю (по-моєму, було 5—7 людей), який назвав себе „Кантабіле“. Ініціатор — тодішній директор філармонії Геннадій Петрович Мисан, який є, так би мовити, хресним батьком і Зінкевича, і Мареничів. Коли прийшов я, ансамбль розрісся до складу камерного оркестру».

Захоплювався творчістю Баха, Моцарта, Шумана та інших композиторів: «У мене особливе ставлення до Антоніо Вівальді. А ще був унікальний композитор Томазо Альбіноні, який написав твір , котрому нема аналогів у світі».

«Сцена — як вівтар, ми — духовні наставники, а наша місія — сповідальна, — цитувала митця газета «Волинь», — Я дуже вимогливий до себе і відповідально ставлюся до музики. Адже музика — це дивовижна кладочка до Бога. Вона існує лише тоді, коли звучить. При всій унікальності літератури, вмінні бачити світ засобами живопису — музика в моєму житті посідає головне місце».

Товій Рівець активно поєднував концертну діяльність із педагогічною роботою у Волинському державному училищі культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського. Під час війни на сході України ініціював патріотичну програму «Боже, храни Україну» та мистецько-просвітницький тур з концертами для військових і поранених.

За вагомий внесок у розвиток українського музичного мистецтва був удостоєний почесних звань «Заслужений діяч мистецтв України» та «Народний артист України», нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, міжнародними й обласними преміями. Лауреат Міжнародної премії Фонду Міхаеля Стріхаржа «Жезл Йоганна Себастьяна Баха».

У 2021 році йому присвоїли звання почесного громадянина Луцької міської територіальної громади.

Прощання з музикантом розпочнеться з 16:00 у вівторок, 24 лютого, у Волинській обласній філармонії (просп. Волі, 46).

У середу, 25 лютого, о 12.00 траурний кортеж вирушить від приміщення філармонії на міське кладовище, що у с. Гаразджа.