Нові виплати, транспорт для служб і зміни для усиновлення. У Раді зареєстрували законопроєкт

Документ є одним із кроків реалізації Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки. Він передбачає зміни до 18 законодавчих актів, серед яких Сімейний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс і закони, що регулюють захист дітей та державну допомогу сім’ям.

Виплати для опікунів і прийомних сімей суттєво збільшать

Законопроєкт пропонує майже утричі підвищити державну допомогу дітям, які перебувають під опікою чи піклуванням, а також виховуються у прийомних сім’ях і дитячих будинках сімейного типу.

Залежно від віку виплати можуть зрости з нинішніх 7 042–8 780 гривень до 15 750–20 250 гривень. Для дітей з інвалідністю їх пропонують збільшити з 9 860–12 292 до 24 750–29 250 гривень.

Також вперше планують запровадити одноразову виплату у розмірі 36 тисяч гривень при встановленні опіки чи піклування, а також при влаштуванні дитини до прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу.

У Мінсоцполітики зазначають, що ці суми є орієнтовними, адже остаточний розмір виплат визначатимуть після ухвалення Державного бюджету на 2027 рік.

Служби у справах дітей працюватимуть без вихідних

Документ передбачає цілодобове реагування служб у справах дітей на повідомлення про загрозу життю чи здоров’ю дитини. Це означає, що фахівці повинні виїжджати на виклики також уночі, у вихідні та святкові дні.

Для цього пропонують змінити норматив кількості працівників. У міських громадах один спеціаліст має припадати максимум на 1,5 тисячі дітей, у сільських і селищних — не більш як на 800 дітей. Якщо дітей менше, служба все одно повинна складатися щонайменше з трьох працівників.

Законопроєкт також визначає порядок оплати домашніх чергувань і роботи у нічний час. Крім цього, громади мають забезпечити служби транспортом або іншим способом швидкого доїзду до дитини, а також сучасними засобами зв’язку і мобільною комп’ютерною технікою.

Дітей швидше влаштовуватимуть у сімейне середовище

Одне з головних завдань законопроєкту — скоротити час перебування дітей в інституційних закладах.

Документ пропонує встановити, що дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, може перебувати в закладі не довше шести місяців. За цей час для неї мають знайти сімейну форму виховання — усиновлення, опіку, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу.

Також законопроєкт забороняє розлучати братів і сестер під час усиновлення чи влаштування в сім’ю, якщо це не відповідає найкращим інтересам дитини.

Прийомні сім’ї отримають нові гарантії

Із 2027 року нові сімейні форми виховання пропонують створювати лише у форматі прийомних сімей. Водночас уже створені дитячі будинки сімейного типу продовжать працювати.

Окремо законопроєкт запроваджує спеціалізовані прийомні сім’ї для дітей, які потребують особливого догляду чи спеціальних умов проживання. Таким родинам, а також прийомним сім’ям, у яких виховують п’ятеро і більше дітей, держава надаватиме обладнане житло.

Крім цього, прийомні батьки та батьки-вихователі отримають право на соціальну послугу тимчасового відпочинку. Для догляду за дітьми у спеціалізованих сім’ях або сім’ях, створених однією людиною, можна буде залучати помічника.

Ще одна зміна стосується соціальних гарантій. Законопроєкт передбачає сплату єдиного соціального внеску за кожного з двох прийомних батьків або батьків-вихователів із повної суми грошового забезпечення сім’ї. Це має вплинути на страховий стаж і майбутню пенсію обох батьків.

Усиновлені діти знатимуть про своє походження

Документ пропонує заборонити усиновлювачам приховувати від дитини факт усиновлення. Водночас таємниця усиновлення зберігатиметься для сторонніх осіб.

Також після усиновлення сім’я протягом першого року отримуватиме обов’язковий соціальний супровід.

За бездіяльність посадовців запровадять персональну відповідальність

Якщо суд ухвалить рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, орган опіки повинен буде у визначений строк відзвітувати про заходи, яких вжив для усунення небезпеки.

Якщо звіт не подадуть без поважних причин, на керівника органу опіки можуть накласти персональний штраф. Якщо ж через бездіяльність посадовців дитина або сім’я не отримали необхідної допомоги, суд повідомлятиме про це органи досудового розслідування.

Які ще зміни передбачає законопроєкт

Документ також пропонує запровадити інститут довіреної особи, яку батьки зможуть визначити на випадок своєї смерті або втрати дієздатності.

Окрім цього, планують створити законодавчу основу для роботи центрів захисту дитини за моделлю «Барнахус» , а також зробити обов’язковою реєстрацію недержавних закладів для дітей у Реєстрі надавачів соціальних послуг.