Енергетичне перемир’я, гарантії безпеки та обстріли. Новини війни

Тим часом роботу над гарантіями безпеки фактично завершили, а ситуація на фронті залишається напруженою.

Про головні події війни розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Переговори та гарантії безпеки

Держсекретар США Марко Рубіо підтвердив, що роботу над гарантіями безпеки фактично завершили. Президент Володимир Зеленський заявляв, що двосторонній документ зі США готовий і очікує ратифікації в Конгресі та Верховній Раді. Також обговорюють можливість розміщення в Україні невеликого контингенту європейських військ за підтримки США.

За даними Financial Times, адміністрація Дональда Трампа пропонує Україні погодитися на передачу Донбасу Росії в обмін на жорсткі гарантії безпеки, подібні до5 статті НАТО . Водночас Україна розглядає вступ до ЄС у 2027 році як важливу економічну гарантію безпеки.

Росія ці пропозиції відкидає. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявляє, що західні гарантії є неприйнятними. Кремль наполягає на вимогах 2022 року — повному виході ЗСУ з Донецької та Луганської областей, демілітаризації України та заморожуванні фронту з передачею Донбасу Росії. Паралельно Москва намагається подати Україну як сторону, що нібито не хоче переговорів.

Енергетичне перемир’я

Наприкінці тижня з’явилася інформація про можливе тимчасове припинення вогню. Дональд Трамп заявив, що Володимир Путін нібито погодився на тижневий мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі та Києву. Російські джерела писали про наказ припинити такі удари з 29 січня по 3 лютого, однак офіційно Кремль ці домовленості не підтвердив.

В Інституті вивчення війни зазначають, що такий короткий мораторій не є реальною поступкою. На думку аналітиків, він дає Росії можливість накопичувати ракети та дрони, тоді як Україна змушена обмежувати удари по російських тилах. Сергій Лавров також заявив, що будь-яке тривале припинення вогню для Росії є «неприйнятним».

Попри розмови про перемир’я, обстріли цивільних об’єктів тривали. Росія щоночі запускала від 105 до 165 дронів, атакуючи житлові будинки та енергетичні об’єкти в Одесі, Запоріжжі та Харкові.

30 січня о 12:00 російська сторона офіційно підтвердила, що на прохання Трампа вони утримаються від ударів до 1 лютого.

Ситуація на фронті

Російське командування намагається створити враження швидких успіхів на фронті, щоб посилити свої позиції на переговорах. Начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов заявив про захоплення 17 населених пунктів і 500 кв. км території з початку січня, однак дані Інституту вивчення війни підтверджують просування лише на близько 265 кв. км. Заяви про взяття Куп’янська-Вузлового у Харківській області та оточення там 800 українських військових не відповідають дійсності.

Найскладнішою залишається ситуація на Покровському напрямку. Російські війська намагаються оточити Покровськ і Мирноград, використовуючи малі штурмові групи та мотоцикли. Водночас ЗСУ провели успішні контратаки в північно-західній частині Покровська.

На Харківщині та Сумщині російські війська мають незначні просування в районі Нестерного та Андріївки. Там вони намагаються створити так звані «буферні зони». У Запорізькій області окупанти просунулися на північний захід від Степногірська. Загалом бойові дії залишаються інтенсивними, а Росія продовжує наступальні спроби, попри значні втрати.

29 січня Росія передала Україні тіла 1000 загиблих українських військових.

Масовані обстріли

Російські війська дедалі частіше оснащують дрони типу «Молнія» та BM-35 терміналами Starlink. Це збільшує дальність їх польоту до 500 км і робить менш уразливими до засобів радіоелектронної боротьби. Такі дрони використовують для ударів глибоко в тилу та атак на цивільні автомобілі на важливих трасах, зокрема на напрямку Покровськ — Павлоград.

Паралельно Росія продовжує масовані атаки дронами типу «Шахед» і «Гербера» по житловій та енергетичній інфраструктурі в Чернігівській, Харківській, Одеській і Запорізькій областях. 27 січня російський дрон влучив у пасажирський потяг на Харківщині, загинули щонайменше п’ятеро людей.

Ворожі безпілотники цього тижня атакували і Волинь. Повітряні цілі збивали над областю 27 січня та зранку 28 січня.

Водночас Китай продовжує постачати Росії критичне обладнання, зокрема верстати з ЧПК  та електронні компоненти, які використовують для виробництва ракет «Орешник» і ударних дронів.

Атаки на територію РФ

У ніч з 25 на 26 січня українські безпілотники атакували Слов’янський нафтопереробний завод у місті Слов’янськ-на-Кубані в Краснодарському краї. За повідомленнями, було уражено основну установку з переробки нафти, а місцева влада підтвердила сам факт атаки.

У ніч з 27 на 28 січня удару зазнала Хохольська нафтобаза у Воронезькій області. На об’єкті виникла пожежа, що визнав губернатор регіону.

Також з’явилися супутникові знімки від 27 січня, які підтвердили наслідки атаки на 100-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління РФ поблизу міста Нея в Костромській області. Удар відбувся ще 5–6 січня, внаслідок нього було знищено щонайменше три складські будівлі.

Крім того, в ніч з 27 на 28 січня українські сили завдали удару по місцю зосередження особового складу російських військ у селі Колотилівка Бєлгородської області.