Україна пішла на поступки, але Росія не готова до переговорів. Новини війни

Про ці та інші важливі події йдеться у звітах Інституту вивчення війни.

Обговорення мирного плану

США та Україна скоротили мирний план із 28 пунктів до 19. Із документа вилучили ті, які не стосуються безпосередньо України. Українська сторона пояснила, що готова обговорювати питання територій, виходячи з нинішньої лінії фронту, але не розглядає жодних обмінів.

Питання вступу України до НАТО мають вирішувати за стандартною процедурою Альянсу, тобто шляхом консенсусу. З оновленого варіанту також зникла ідея спрямувати близько 100 млрд доларів заморожених російських активів на відбудову нашої країни.

Україна погодилася скоротити чисельність армії до 800 тисяч військових (на момент обговорення їх було приблизно 900 тисяч).

Представники української влади, серед яких керівник ОП Андрій Єрмак і секретар РНБО Олександр Умеров, підтримали оновлений план і заявили про готовність рухатися далі. Вони також хочуть, щоб президенти Зеленський і Трамп обговорили найбільш чутливі питання — території та безпекові гарантії.

Позиція Росії

Російські посадовці та радикальні прокремлівські коментатори й далі відкидають і початковий, і оновлений варіанти мирного плану. Кремль наполягає, що будь-які домовленості мають враховувати так звані «корінні причини» війни — фактично це старі максималістські вимоги.

Заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков 26 листопада заявив, що Росія не розглядатиме «жодних поступок чи капітуляції» щодо своїх «ключових» позицій. Російські чиновники звинувачують США та Європу у гальмуванні переговорів, намагаючись приховати власну неготовність до компромісів.

Деякі російські внутрішні джерела висловлюють побоювання, що США можуть сприйняти Росію як таку, що не бажає брати участь у змістовних переговорах.

Масовані атаки на Україну

У ніч проти 25 листопада Росія випустила по Україні 22 ракети різних типів, серед них «Кинджал», «Іскандер-М», «Калібр» та «Іскандер-К», а також 464 дрони. У Києві внаслідок ударів по житлових будинках і складах загинули щонайменше семеро людей, ще 20 дістали поранення. Пошкоджено енергетичні об’єкти в п’яти областях — Київській, Одеській, Чернігівській, Дніпропетровській та Харківській. Без електропостачання залишилося понад 102 тисячі споживачів, через що з 26 листопада по всій країні запровадили погодинні відключення. Постраждала також портова інфраструктура в Чорноморську.

Наступної ночі, з 25 на 26 листопада, росіяни запустили дві балістичні ракети «Іскандер-М» і 90 дронів. Атаки були спрямовані на енергетичні, цивільні та залізничні об’єкти в Харківській, Донецькій і Запорізькій областях. У Запоріжжі постраждали 18 мирних жителів.

За даними Моніторингової місії ООН, кількість цивільних жертв від далекобійних ударів у 2025 році зросла на 26% порівняно з 2024 роком.

Українські удари по Росії

Цього тижня українські сили атакували кілька важливих військових і промислових об’єктів у Росії.

У Ростовській області було вражено Таганрозький авіаремонтний завод ім. Берієва, де обслуговують літаки А-50 та Ту-95МС. За повідомленнями, під час атаки знищено експериментальний А-60 та літак дальнього радіолокаційного виявлення А-100.

У ніч на 26 листопада вибух спричинив пожежу на заводі ВНДІР-Прогрес у Чебоксарах. Підприємство виготовляє навігаційні системи й деталі для ракет, зокрема модулі, що використовуються в дронах Shahed.

Також, імовірно, були уражені об’єкти нафтогазової інфраструктури в Краснодарському краї — нафтовий термінал у Новоросійську та Туапсинський нафтопереробний завод.

Ситуація на фронті

Найактивніші бойові дії тривають на Донеччині та Запоріжжі.

На Покровському напрямку російські підрозділи зайняли південну частину міста і змогли проникнути до Мирнограда. Українські сили утримують північ Покровська та проводять контратаки, що стримують темпи наступу. У Мирнограді Росія активно застосовує авіабомби ФАБ-3000, завдаючи ударів по житловій забудові.

У районі Костянтинівки російські війська намагаються створити умови для подальших операцій, захопили Іванопілля на південний схід від міста.

У Запорізькій області російські сили, ймовірно, зайняли Затишшя на схід від Гуляйполя, тоді як українські війська змогли відвоювати позиції західніше Данилівки. На Харківщині, зокрема в районі Вовчанська та Великого Бурлука, ворог зайняв Одрадне. Тут для атаки активно застосовують піхоту, зокрема колишніх ув’язнених, та дрони.

Аналітики ISW наголошують, що навіть попри активізацію наступу та гучні заяви Кремля, швидкого успіху Росія не має. Просування залишається повільним: у Покровську середні темпи з кінця липня становили близько 0,12 кілометра на добу.

Ситуація в Європі

Під час масованого удару 24—25 листопада російські дрони порушили повітряний простір Румунії та Молдови. У Румунії виявили два безпілотники, підіймали винищувачі НАТО для перехоплення. Один дрон без вибухового пристрою упав за 250–300 км від кордону, що міністр оборони назвав «новою російською провокацією».

У Молдові зафіксували шість порушень. Російський дрон Gerbera впав на будинок, після чого в Кишинів викликали російського посла. Аналітики ISW вважають, що ці дії є частиною ширшої кампанії «Фаза Нуль», спрямованої на інформаційно-психологічну підготовку до можливої війни з НАТО.