«Руйнівна суть імперії». Відгуки команди «Фронтери» про книгу «Столик з видом на Кремль»

Своїми відгуками про книгу поділилась команда літературної платформи «Фронтера». Нагадаємо, презентація у Луцьку відбудеться 17 листопада.

Подія буде українською та польською мовами з перекладом.

Де: мистецький простір «Ангар» (вул. Залізнична, 9).

Коли: 17 листопада, 18:30.

Вхід — за донат на розвиток літературної платформи «Фронтера».

Лілія Шутяк, комунікаційниця літературної платформи «Фронтера»

Ця книжка — не просто репортаж, а своєрідний щоденник дорослішання, в якому знаний польський журналіст Павел Решка безжально переосмислює власні «втрачені ілюзії» щодо Росії.

Автор проводить читача шляхом від романтичного зачарування російською культурою та вірою в її демократичний потенціал до гіркого, але чесного висновку. Він захопливо демонструє, як на очах розсипаються міфи про велику гуманістичну культуру та опозицію, залишаючи лише руйнівну суть імперії.

Це обов’язковий до прочитання автобіографічний роман-рентген, який показує, як важливо сьогодні відмовитися від будь-якої небезпечної ілюзії, що має «вид на Кремль».

Анна Єкименко-Поліщук, проєктна менеджерка літературної платформи «Фронтера»

Нещодавно ексміністр закордонних справ України, дипломат Дмитро Кулеба у Луцьку говорив про те, що аби перемогти ворога, треба його розуміти, відповідно, знати про нього більше. Українцям не треба пояснювати, що з росіянами щось не так. Однак в книзі Павела Решки йдеться про довгий шлях, який пройшли росіяни, здебільшого його знайомі: журналісти, митці, умовна еліта, щоб опинитися в цій точці, з якої почалася війна у нас.

Він зазначає, що насправді Путін може бути ще одним з найліберальніших президентів. Адже загалом імперськими наративами та ненавистю до України просочене все єство. Він веде нас крізь свої спогади життя у Москві до страшних подій, таких знайомих нам із військових новин.

Читаючи його книгу, вже точно ні в кого не лишиться ілюзій, що війна скінчиться, коли помре їхній президент. Бо це глибше, ніж політика однієї людини. І війна точиться не за територію, а за знищення нас як держави. А ще автор був у багатьох гарячих точках і каже, що в нас найжорстокіша війна, яку йому доводилося бачити. Впевнена, що якраз ця книга дає нам глибше розуміння ворога. А, відповідно, сили для боротьби.

Яна Яригіна, дизайнерка літературної платформи «Фронтера»

Книжка Павела Решки пропонує цю важливу оптику, яка пояснює гірке зіткнення людини європейського світу з реальністю. Сьогодні, коли нам здається, що про ворога знаємо все, виникає відчуття, що решта світу також встигла позбутись ілюзій. Та доки це не так, доти мусимо шукати шляхів це виправити.

На своєму прикладі Павел Решка деконструює уявлення про Росію і не намагається знаходити виправдань для наївності. Не всі ілюзії розвіюються одразу, деякі процеси відбуваються майже непомітно: «Громадянською платою за стабільність стала пасивність. Люди визнали, що це — не завищена ціна. Гарний відпочинок після життя на пороховій діжці, коли на зламі століть Росія вірила, що може бути демократичною».

«Столик із видом на Кремль» — важливе продовження нашого діалогу зі світом, якому й далі впевнено потрібно пояснювати самих себе і природу нашого спільного ворога.

Микита Москалюк, куратор програм та міжнародних проєктів літературної платформи «Фронтера»

«Столик з видом на Кремль» Решки — гарна нагода перевірити власну оптику. Одні коментарі на goodreads кажуть, що це книжка «про силу безсилих людей». Інші — що «тут він добре передає всю імпотентність російства як народу».

Мені видається, що цей текст запрошує переглянути оте «як було колись» у деталях — і виявити, скільки всього не здавалося важливим, не помічалося чи забувалося на наступний день. Знати б, куди дивитися! Найкраща комбінація — читати цей роман (не репортаж, так; автор теж репортажем не вважає) у парі з притомним історичним дослідженням. Бо знати ворога варто.