Школи Лохвицького земства хочуть включити до спадщини ЮНЕСКО. В чому їх особливість

школа

Школа Лохвицького земства. Фото: Ukraїner.

20 шкіл Лохвицького земства на Полтавщині планують внести до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наразі в області збереглася 41 така будівля, частина з них потребує термінового відновлення.

Про це повідомив очільник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич після розмови з Ольгою Герасим’юк, яка досліджує цю спадщину та представляє Україну в ЮНЕСКО.

Насамперед фахівці мають обстежити всі будівлі та визначити їхній технічний стан. Після цього планують встановити пріоритети для відновлення і сформувати механізми збереження разом із громадами, меценатами та партнерами.

Після відновлення їх планують використовувати як громадські й культурні центри та включати до туристичних маршрутів.

Особливості архітектури

Школи Лохвицького земства звели на початку 20 століття в селах Лохвицького повіту за проєктами архітектора Опанаса Сластіона. У 1910 році його обрали для будівництва 93 шкіл. Основна хвиля будівництва припала на 1912–1913 роки, а у 1916 році роботи припинилися через Першу світову війну.

На той час сільські школи часто розміщували у звичайних пристосованих хатах. Натомість Сластіон створив окремі спеціально спроєктовані навчальні будівлі, у яких продумали не лише зовнішній вигляд, а й умови для навчання. Вони мали високі стелі та великі вікна, що забезпечували більше природного світла, а класи можна було об’єднувати або розділяти за допомогою перегородок. У будівлях також передбачили бібліотеки та кімнати для приїжджих учителів.

Їх вирізняють шестикутні, трапецієподібні та аркові вікна, декоративні орнаменти, двоярусні дахи й башточки. Для оздоблення Опанас Сластіон використовував мотиви українського орнаменту.

Школи будували переважно на узвишшях, а навколо облаштовували сади та алеї.

Почитати про унікальність споруд детальніше можна на сайті проєкту Ukraїner.

Що дає статус спадщини ЮНЕСКО

Статус спадщини ЮНЕСКО означає, що об’єкт має особливе міжнародне значення і потребує посиленого захисту та збереження. Держава бере на себе зобов’язання не допустити його руйнування чи недоречних змін.

Такий статус також дає доступ до міжнародної експертної та, за можливості, фінансової допомоги для збереження пам’ятки. Він привертає увагу туристів, дослідників і міжнародних організацій, що може сприяти розвитку туризму та місцевої інфраструктури.

misto.media Підписуйся на misto.media в інстаграмі, фейсбуці, тіктоці та телеграмі

також читайте