Монастир бригідок у Луцьку хочуть інтегрувати у новий туристичний маршрут

Один із таких — монастир бригідок  — хочуть інтегрувати у новий туристичний маршрут.

Про це йшлося під час засідання підгрупи № 3 робочої групи, яка займається розробкою Стратегії розвитку історичного кварталу міста. Учасники говорили про реставрацію будівель, збереження пам’яті і цінності усіх культур, які формували місто.

Чим займається робоча група

У Луцьку працює робоча група з розробки Стратегії розвитку історичного кварталу, яка об’єднує кілька підгруп.

Підгрупа № 3 зосереджена на реставрації та реабілітації культурних об’єктів, а також розвитку культурного та духовного потенціалу Старого міста. До її складу входять депутати міської ради, керівники департаментів, науковці, історики, архітектори, священнослужителі.

Результатом роботи підгрупи має стати конкретний план дій для збереження та розвитку історичної спадщини.

«Основна мета ініціативи — об’єднати громаду навколо збереження історичної спадщини», — зазначив ректор Волинської православної богословської академії протоієрей Володимир Вакін.

Стан пам’яток міста

Місцевий краєзнавець та дослідник історії Петро Троневич повідомив, що у Луцьку є понад сотня об’єктів культурної спадщини — від замку до житлової забудови початку 20 століття.

Значна частина з них перебуває у незадовільному стані через відсутність охоронних договорів, зношені комунікації та помилки в офіційних реєстрах. Ці неточності ускладнюють реставраційні роботи.

Серед споруд, які перебувають у незадовільному стані:

• Луцький замок;

• Монастир бригідок;

• Велика синагога;

• Монастир Василіанів.

«Через помилки у найменуваннях, наприклад, коли замкові мури в документах називають „кріпосними“, неможливо затвердити фінансування реставраційних проєктів», — пояснив дослідник.

Історик також згадав про детальні дослідження забудови Старого міста, проведені ще у 1980-х роках.

Тоді фахівці описали кожен будинок, визначили його архітектурну та історичну цінність. Ці напрацювання варто оновити й використати як основу для стратегії, міркує Троневич.

Збереження спільнот

Спікери говорили про важливість збереження спадщини різних етнічних спільнот, які формували Луцьк, зокрема єврейську, польську, вірменську та українську.

«Ми вже маємо напрацювання щодо кварталів, пов’язаних із цими громадами. Наприклад, вірменська церква або будівлі єврейського кварталу на Данила Галицького», — наголосив Петро Троневич.

Володимир Вакін додав, що підгрупа має відновити не лише будівлі, а й історії людей, які в них жили.

Це і є справжнє європейське ставлення до спадщини, каже він.

Робоча група відкрита до співпраці з представниками різних громад, істориками, волонтерами й усіма, хто має бажання долучитись до дослідження й відновлення Старого міста.

Монастир бригідок

Будинок № 16 на вулиці Кафедральній, відомий також як монастир бригідок, є пам’яткою національного значення, тому потрапляє в охоронну зону, де діють особливі умови для будь-яких робіт.

На події презентували напрацювання щодо відновлення цієї будівлі. Робоча група пропонує інтегрувати її в новий історичний маршрут від річки Стир до парку ім. Лесі Українки, з’єднуючи ключові об’єкти старого міста.

У планах:

• реставрація підземель і оборонних мурів;

• створення меморіального комплексу;

• організація культурного центру для виставок і конференцій;

• облаштувати простір для маломобільних людей.

«Проєкт має на меті не лише зберегти пам’ятку, а й оживити старе місто, зробивши його привабливим і для громади, і для туристів», — додав ректор Волинської православної богословської академії.