Із Одеси до Луцька приїхав виставковий проєкт Стаса Жалобнюка «Випромінювання»
-0d012db00ff23fd3b5a009ebda18c046.jpg)
Відкриття виставкового проєкту «Випромінювання» у Волинському краєзнавчому музеї
Фото: misto.media
У Волинському краєзнавчому музеї представили виставковий проєкт художника Стаса Жалобнюка «Випромінювання». Він організований в межах співпраці з Одеським національним художнім музеєм.
Виставка триватиме рівно місяць — з 1 жовтня по 1 листопада. Вхід до Волинського краєзнавчого музею за виставковим квитком — 30 грн.
«Випромінювання» — це проєкт, який мандрує містами України та документує спільне проживання українців періоду війни. За словами кураторки Тетяни Токарчук, проєкт можна назвати благодійним, оскільки кожному музею, до якого приїздить виставка, у подарунок залишають декілька робіт художника. Волинський краєзнавчий музей отримає з-поміж інших картину «Одеса. Кочубіїв».

Слово «Одеса» тут перекреслене, а внизу написано «Кочубіїв», оскільки, як стверджує автор, саме такою є питомо-українська назва міста.
Питання ідентичності та її втрати — одне з найгостріших на виставці. Хоча її назва, «Випромінювання», натякає на сучасність (українці — під прицілом, видимі на екрані тепловізора), Жалобнюк звертається і до історії, зокрема трагічної історії свого роду.
Приміром, одна з центральних робіт виставки «Садочок мого діда Сави 1947» — це артоб’єкт, який розповідає історію про знищений сад. У 1947 році радянська влада ввела податок на дерева, і всі, хто не мали змоги сплачувати його, мусили придумати хитромудрий спосіб знищити власні дерева й сади. Адже за просто зрізані дерева людей могли звинуватити в навмисному уникненні сплати податків.

Артоб’єкт «Садочок мого діда Сави 1947».
Як розповідає автор, із втратою саду його рід немовби втратив ідентичність. Незадовго після того його родичі перейшли на російську мову, а подільський діалект, яким спілкувалися доти, втратили.
Нині художник говорить українською й у своїх роботах розглядає Україну та своє рідне місто Одесу через призму символів — дороги, моря, людей і насамперед хліба.
Ідея створити проєкт виникла після того, як Одеський національний художній музей постраждав від російської атаки. Його довелося зачинити, і працівники замислилися над тим, як вести культурну діяльність далі. Уже через півтора місяця після атаки музей знову відчинив свої двері для відвідувачів, але проєкт «Випромінювання» набрав обертів.
По завершенню артмандрівки, приблизно через рік, в Одесі планують організувати фінальну подію в межах проєкту «Випромінювання» і представити друкований каталог із фотографіями виставки з різних міст України.