Відкритий лист до Путіна, паливна криза та стримування наступу росіян. Новини війни

Про головні події війни розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Переговори та політичні заяви

4 червня президент України Володимир Зеленський надіслав до Володимира Путіна відкритий лист. Він запропонував припинити вогонь уздовж нинішньої лінії фронту, провести особисту зустріч у третій країні та здійснити обмін полоненими за формулою «всіх на всіх».

У Росії поки не дали змістовної відповіді на ці пропозиції. Водночас Кремль продовжує демонструвати впевненість, попри зростання економічних проблем, зокрема значний дефіцит бюджету. За підсумками першого кварталу 2026 року дефіцит федерального бюджету Росії досяг близько 63,5 мільярда доларів.

Під час Петербурзького міжнародного економічного форуму російська влада зосередилася на публічних заявах про стабільність економіки. Паралельно російські ультранаціоналісти (зокрема Олександр Дугін і Костянтин Малофєєв) озвучили радикальні сценарії розвитку війни. Серед них — окупація Києва та Одеси до 2036 року або застосування ядерної зброї, якщо ситуація на фронті не зміниться на користь Росії.

Ситуація на фронті

Українські сили, на думку аналітиків, значною мірою зупинили російський наступ весни 2026 року. У період із грудня 2025-го до травня 2026 року російські війська просунулися або проникли на 40,64 км², але водночас втратили контроль над 281,1 км² території. Темпи їхнього просування у травні були значно нижчими, ніж рік тому: окупанти захопили лише 7,87% від площі, яку зайняли за аналогічний період 2025 року.

На Харківщині Сили оборони продовжують утримувати позиції на околицях Вовчанська, попри заяви Росії про повне захоплення міста. Водночас російські війська накопичують сили для можливого посилення наступальних дій влітку.

На Лиманському напрямку російська армія намагається оточити Лиман, однак її наступ сповільнився. Окупантам не вдалося захопити Дробишеве та Ярове, а українські військові не лише стримують атаки, а й тиснуть на фланги противника.

У Костянтинівці російські диверсійно-штурмові групи діють у центральній та західній частинах міста, проте ознак оточення українських сил немає. Сили оборони також зберігають вогневий контроль над логістичними маршрутами ворога поблизу Горлівки.

На Покровському напрямку активна робота українських дронів ускладнює росіянам перекидання військ і накопичення резервів. Лише у травні українські військові знищили тут понад 105 артилерійських систем противника.

На Запорізькому напрямку російські війська намагаються створити враження успішного наступу, встановлюючи свої прапори в деяких населених пунктах. Однак це не свідчить про реальний контроль над територією і є частиною інформаційно-психологічного впливу.

Масовані обстріли України та атаки на РФ і окуповані території

Росія продовжує кампанію масованих ударів по Україні, основними цілями якої залишаються цивільна та енергетична інфраструктура.

У ніч з 1 на 2 червня РФ здійснила одну з найпотужніших атак за останній час. По території України випустили 73 ракети, серед яких гіперзвукові «Циркон» та балістичні «Іскандер-М», а також 656 дронів. Основним напрямком удару став Київ.

Унаслідок обстрілів загинули щонайменше 22 цивільних, понад 130 людей отримали поранення. У столиці пошкоджено житлові будинки, медичну клініку та дитячі садки. У Дніпрі російські війська застосували касетні боєприпаси та тактику «подвійного удару», коли повторний обстріл здійснюється після прибуття рятувальників. Подібний випадок аналітики зафіксували і на Запоріжжі 3 червня.

Водночас Україна продовжує завдавати ударів по військових і логістичних об’єктах Росії та на тимчасово окупованих територіях. Основна увага зосереджена на нафтопереробній галузі, яка забезпечує паливом російську армію.

У червні були уражені Ільський і Слов’янський нафтопереробні заводи в Краснодарському краї, а також Санкт-Петербурзький нафтовий термінал. Пошкодили також об’єкти в Ростовській, Волгоградській, Тамбовській і Рязанській областях.

3 червня в Кронштадті (район в Санкт-Петербурзі) Сили оборони уразили корвет «Бойкій», а 4 червня біля Криму атакували патрульний корабель класу «Свєтляк». Також українські сили завдали ударів по пунктах управління безпілотниками в Бєлгородській області та поблизу окупованої Голої Пристані.

Окремим напрямком залишається руйнування російської логістики. ЗСУ завдають ударів по паливозаправниках, складах пального та залізничній інфраструктурі, зокрема в районі Джанкоя, що ускладнює постачання військ і створює перебої в транспортному сполученні.

Економічна ситуація та дефіцит палива

Українські удари по нафтопереробній та паливній інфраструктурі Росії вже спричинили серйозні перебої з постачанням бензину на окупованих територіях і в прикордонних регіонах РФ. Найбільш критична ситуація, за даними аналітиків, — в окупованому Криму, де окупаційна влада запровадила обмеження на продаж пального. Там можна отримати не більше 20 літрів в одні руки.

Подібні ліміти почали діяти також на тимчасово окупованих територіях Луганської та Херсонської областей. Через проблеми з логістикою та постачанням пального дефіцит поступово поширюється і на російські регіони. Обмеження на продаж бензину вже зафіксовані в Бєлгородській, Курській, Московській та Ленінградській областях.

На тлі цих проблем погіршується й фінансовий стан російської економіки. За підсумками першого кварталу 2026 року дефіцит федерального бюджету РФ досяг 63,5 млрд доларів, перевищивши запланований показник на весь рік. Попри це, російська влада не демонструє готовності скорочувати військові витрати.

Володимир Путін продовжує робити ставку на фінансування війни, незважаючи на попередження економістів щодо ризиків для стабільності російської економіки та зростання бюджетного навантаження.

Загроза з боку Білорусі

Білорусь стає «енергетичним тилом» для Росії. Продаж білоруського бензину на російських біржах зріс у 26 разів порівняно з минулим роком, що, на думку аналітиків, допомагає Кремлю пом’якшити наслідки українських ударів по НПЗ.

У військовій сфері триває співпраця: міністр оборони Білорусі відвідав Москву для обговорення спільних планів у межах ОДКБ . Росія планує розгорнути нову систему управління боєм під час навчань «Центр—2026» у вересні, до яких будуть залучені й білоруські військові.