У Луцьку відроджують пам’ять про «чарівника з цементу» — митця-наївіста Станіслава Сарцевича

Про це в інтерв’ю в межах проєкту «Сарцевич: віртуальне повернення луцького генія наївного мистецтва» розповіла кураторка дослідження, культурологиня Руслана Порицька.

На її думку, імена людей, які творили у Луцьку, можуть стати основою для створення міських легенд та брендів, що надихають.

Руслана Порицька розповідає, що Станіслава Сарцевича побачила в образі дідуся, який був бухгалтером і зайнявся скульптурою вже на пенсії, що її і зацікавило.

Він сам побудував свій дім, використовуючи метод проб і помилок: привозив колоди, обмазував їх цементом і будував, що вже було проявом його творчості. Він експериментував із цементом, створював фантазійні ансамблі, прикрашав їх зеленими пляшками, перетворюючи побутові речі на мистецькі образи.

Його роботи були частиною міського простору 1960–1980-х років. Частина скульптур була знищена, проте збереглися спогади очевидців, рідкісні фотографії та окремі артефакти — наприклад, пляшка, яку Сарцевич використовував у своїх композиціях, а також щоденник 1950-х років. Дослідники працюють і з родиною митця, яка зберігає унікальні матеріали, зокрема плівки зі світлинами.

«Ми хочемо зробити цю історію близькою й надихаючою для молоді. Для цього потрібні нові формати: 3D-моделі, VR-сад, візуальні історії. Сарцевич був справжнім „чарівником з цементу“, і його казковий світ має шанс ожити для нових поколінь», — додає Руслана Порицька.

Дослідження ще триває. Залишається втраченим фільм «Чарівник з Луцька» Бориса Ревенка. Оскільки Сарцевич не мандрував, а постійно перебував на місці, поле роботи обмежене.

Головна мета, на думку дослідниці, — забезпечити довгострокові результати, продовжити дослідження Сарцевича та відкриття інших імен на базі напрацьованої командної роботи. Люди вже уявляють створення музею і пропонують артефакти.

Довідка:

Проєкт з дослідження життя і творчого шляху Станіслава Сарцевича реалізовує платформа «Алгоритм дій» за підтримки Українського культурного фонду.