Луцький замок потребує підйомників, пандусів і грошей на ці роботи

Про це misto.media розповів директор Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький.

Є проєкти і потреба. Немає грошей.

За його словами, усі ці конструкції варто було б повністю поміняти.

«Ми вже двічі робили проєкти кошторисної документації, зараз ще один доробляємо, він на стадії завершення. Проте сума затрат постійно збільшується, а от коштів як не давали, так і не дають, — розповідає Павло Рудецький. — Ми подавали на гранти, на участь в різних конкурсах, писали на фонди українські. От замок переміг у конкурсі об’єктів великої реставрації, але почалася війна, і коштів нам так і не дали».

Директор заповідника запевняє, що поки роблять елементарний ремонт самотужки, залучаючи працівників. Треба було б довести до ладу і Музей книги, зокрема, залатати тріщини, поновити фарбу, яка вицвіла.

«Тобто якісь фрагментарні протиаварійні роботи виконуються. Але якщо говорити про реставрацію загалом, то це заміна гонту, перекриття всіх галерей, дерев’яних поручнів і східців. Це і ремонт стін замку, тому що там з часом з’явилися тріщини. Треба відреставрувати всі машикулі (навісні бійниці, — mm). Тобто потрібно робити все комплексно, щоб це було стильно, правильно, згідно з нормами законодавства та нормами реставрації», — пояснює Павло Рудецький.

Чи можна встановити пандуси і підйомники?

Це питання хоч і актуальне, але Замок Любарта — пам’ятка архітектури національного значення, і виконати таке втручання нелегко.

Павло Рудецький пояснює, що до В’їзної, Владичої та Стирової веж ведуть гвинтові східці, тому вмонтувати там ліфт просто неможливо. Проте є два місця, де можна було б встановити механізми, які можуть підіймати на висоту до 10 метрів. На це потрібні розроблені інженерами та архітекторами проєкти і, звичайно, відповідні кошти.

«Ще як варіант — зробити пандус до будинку Музею книги, але там дуже високі дерев’яні сходи, тому треба міняти всю конструкцію»

Павло Рудецький
директор заповідника

Поки що цих пропозицій в проєкті немає, оскільки документацію почали розробляти ще до війни. Але, за словами пана Павла, зі збільшенням кількості людей з ампутаціями зросла потреба інклюзії, тож у проєкт вноситимуть відповідні зміни.

«Ми можемо внести корективи по об’єкту, це питання має пройти експертизу, погодження в адміністрації, в Мінкульті. Ми бачимо велику потребу в тому. Наш замок все ж таки визнаний і об’єктом критичної інфраструктури, ми є платники ПДВ, ми приймаємо делегації, вимушених переселенців. Тому, я думаю, що на такий об’єкт після війни знайдуться кошти. Якщо говорити про міжнародні гранти, то сьогодні ніхто не хоче ризикувати своїми коштами. Має бути стабільність, і тоді можемо втілювати свої проєкти», — каже Павло Рудецький.