Сесія Луцькради несподівано почалася з книжок Котиса і молитви
Сесійне засідання Луцької міської ради у середу, 31 липня, почалося доволі незвично. На столах — книги Олександра Котиса «Луцьк. Тисяча років життя й історії». В залі, крім депутатів, журналістів і запрошених щодо проєктів рішень — представник 3-ої штурмової бригади.
Утім, не зовсім звичними стали події, що розгорталися далі.
Помолимось
Один із депутатів запропонував провести експеримент — починати сесійні засідання з молитви.
Таку пропозицію висловив голова фракції «Слуга народу» Роман Бондарук.
Свій виступ у залі він почав зі звернення до колег: «Перейдімо на критику ідей, а не людей». А згодом навів цитату з міського дослідження, яке передувало розробці стратегії міста, що мали цього дня затверджувати.
Якщо коротко: багато лучан не ідентифікують себе з містом і тому виїжджають з нього. Тож депутат зізнався, що то він купив колегам книги Олександра Котиса, аби ті прочитали й надихнулися тим, як в Луцьку тисячу років мешкали по сусідству люди з різними поглядами, різних релігій.
Наостанок закликав колег до толерантності й запропонував експеримент — розпочинати сесійні засідання з молитви.
Помолились
За пропозицією Романа Бондарука, молитву хай би зачитував інший депутат — колега з фракції «За майбутнє» Роман Кравчук .
Загалом цю заяву міський голова Ігор Поліщук назвав «однією з найкращих, що звучали в цій залі».
По тому депутатка від «Свободи» Алла Жупанюк запропонувала пом’янути всіх загиблих хвилиною мовчання (також і вбиту мовознавицю, свободівку Ірину Фаріон). І ось під час цієї хвилини мовчання Роман Кравчук дістав мобільний телефон і прочитав «Отче наш».
Чи стане це традицією
Щоправда, аби така норма — молитися перед сесією — для місцевої ради стала обов’язковою, цей пункт треба зафіксувати в регламенті. Ми ж розпитали у політологів, чи доречно змішувати в сесійній залі релігію та світську владу.
Політолог, доктор філософії з політичних наук Антон Бугайчук.
«Із заяви, яку зробив депутат Роман Бондарук, наразі незрозуміло, чи молитва перед початком пленарних засідань повинна стати обов’язковим атрибутом сесії, й чи цю традицію збираються прописувати у якихось нормативно-правових документах.
Загальна тональність його заяви на сесії із закликом «до толерантності та конструктивної співпраці» доволі позитивна, хоча і може містити приховане бажання обмежити критику міської влади з боку опозиційних депутатів, зокрема фракції Громадянський рух «Свідомі».
Якщо розглядати суто пропозицію щодо молитов, то такі традиції можуть поставити у незручне становище інших депутатів, які, можливо, не є християнами. Тому це, на мою думку, посягає на право людини на свободу совісті та віросповідання.
Загалом заклики до конструктиву та роботи в інтересах Луцька та лучан є доволі правильними. Проте долучення до них релігійних аспектів, ймовірно, не піде на користь цьому процесу. Адже, на жаль, у Луцькій міській раді деякі депутати та навіть міський голова під виглядом «захисту християнської моралі» просували політичні наративи консервативного або ультраправого спрямування. Звичайно, кожен політик має певні ідеологічні орієнтації, проте не варто робити їх загальнообов’язковими».
Головний редактор Руху «Чесно» Олександр Саліженко.
«Тут варто почати з Конституції. Україна — світська держава, а церква й релігія відділені від держави максимально. Час до часу у нас виникають подібні пропозиції на рівні місцевих рад чи й на рівні парламенту. Наприклад, минулого скликання у Верховній Раді був зареєстрований окремий законопроєкт з пропозицією починати кожне пленарне засідання молитвою народних депутатів. Звичайно, це було більше піар-ходом, всі розуміли що це малоймовірно таке ухвалити, бо депутати можуть належати до різних конфесій.
На рівні місцевих рад, припускаю, що не всі депутати будуть згідні з такою пропозицією, може, хтось щиро підтримує, але зробити таку норму постійною в міськраді — це нереально. Такі пропозиції варто сприймати як заяву окремого депутата. Я сумніваюсь, щоб така ініціатива була ухвалена на рівні регламенту певної місцевої ради».