Міста на Волині дають раду комасі, через яку оголосили карантин
Площа уражених рослин американським білим метеликом на Волині становить 44 573 га. Для порівняння: у 2019 році йшлося лише про 1 000 га. В області вже п’ятий рік оголошений карантин. У Луцькій громаді уражено понад 11 тис. га.
Що це за шкідник і чим він небезпечний
Американський білий метелик походить з Північної Америки (звідси й назва). До Європи він дістався у 1940 році, а в Україні його вперше зафіксували у 1952 році в Закарпатській області.
Це нічна комаха, яка швидко розмножується. Небезпечною є саме гусінь, бо метелики живуть декілька днів і не харчуються. За цей час вони відкладають яйця — мінімум 500 у травні або серпні, з яких потім виходить ненажерлива гусінь, яка потім обплітає дерева павутиною.
За 10 днів вона може об’їсти все листя з дерева. Уражає близько 300 видів плодових, декоративних, лісових та інших культур, особливо шовковицю, клен, горіх, яблуню, грушу, слив, вишню, черешню, тополю. Якщо гусінь кілька років поспіль паразитуватиме на одному й тому ж дереві, то воно не виживе. В пошуку нових харчів та місця для лялькування може переміститися на 40 км.
На Волині білого американського метелика вперше зафіксували фахівці Держпродспоживслужби у 2019 році у місті Рожище. Шкідник розмножився на горіхові, йому не завадив навіть специфічний запах, який виділяє листя.
«На тій ділянці гусені було так багато, що ми чули, як вона жувала листя. Оскільки тоді її не знищували, то вона повністю виросла до дорослих особин і поїла навіть городину», — в розмові з misto.media пригадує начальниця відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Ірина Хайдукова.
Хто і як бореться зі шкідником у Луцькій громаді?
На території Луцької територіальної громади ушкоджено 11 561 га зелених насаджень.
Працівники відділу екології, департаменту житлово-комунального господарства міської ради, представники Держпродспоживслужби кажуть, що періодично обстежують територію щодо поширення цього шкідника.
Двічі на рік фахівці департаменту ЖКГ обробляють зони масового відпочинку і зелені зони громади.
На прибудинкових територіях, які не приватизовані, дерева повинні доглядати також комунальні служби. Але кошти в бюджеті на ці заходи не передбачені, розповіла начальниця відділу екології Луцької міської ради Оксана Лисак.
«Коштів не вистачає навіть на повноцінне обслуговування дерев вздовж доріг, у парках та скверах. Коли під час формування бюджету ми оголошуємо цифру — 15 млн на озеленення, то всі дивуються і думають, що це космічна сума. Хоча, це лише третина з того, що потрібно», — каже вона.
Посадовиця вважає, що проблема американського метелика дещо перебільшена.
«Наскільки я дослідила, читаючи різноманітну літературу, то науковці не роблять з цього катастрофи. Це явище природне. Воно як прийшло, так і піде. Ця гусінь — частина харчового ланцюга. До прикладу, в наш час стрімко поширюється інвазійний вид дерева клен ясенелистий, який витісняє всю місцеву флору. А білий американський метелик живиться листям цього дерева, чим запобігає поширенню інвазійного виду дерева. Не забувайте і про користь пташок, зокрема горобців, які поїдають гусінь. Більше горобців — менше гусені, менше гусені — більше клену ясенелистого», — поділилась екологиня.
А як в інших містах?
У сусідньому Ковелі карантин діє уже три роки. Тут донедавна обрізали уражені гілки, спалювали їх та позбувалися кладки гусені. Цьогоріч додатково виділили пів мільйона гривень на боротьбу з білим американським метеликом і почали знищувати гнізда газовими горілками на деревах. Також планують придбати феромонні пастки.
На території Володимирської територіальної громади такої проблеми немає, і карантин тут не запроваджували.
«Наше комунальне підприємство „Троянда“ періодично обробляє від шкідників молоді декоративні дерева. Але спеціальних заходів саме проти білого американського метелика не проводимо. Щодо пташок, то в нас часто можна зустріти горобців і голубів. Можливо, це пов’язано з тим, що в нас на полях більше зерна… Та й люди часто підгодовують пташок», — в коментарі misto.media поділився начальник управління інфраструктури Володимирської міської ради Ігор Возний.
Як живе метелик?
Ірина Хайдукова розповідає, що метелика важко побачити, бо він веде нічний спосіб життя.
«Протягом свого життя, яке триває декілька днів, він не пошкоджує дерево, адже взагалі не харчується. Він лише запліднюється та відкладає яйця на деревах, з яких народжується гусінь, яка їсть листя. Під час росту гусінь створює павутинні кокони, якими може оповити дерево повністю. Також її ріст супроводжується періодами линяння, яких є всього 8. Після цього гусінь по стовбуру спускається вниз і на відстані приблизно 25 метрів заляльковується. Вихід другого покоління гусені відбувається в середині серпня: вилітають метелики й знову починається такий цикл із заплідненням та ростом гусені. За одне покоління метелик може переміститись на відстань до 40 км», — розповідає начальниця відділу карантину рослин.
Які існують методи боротьби із шкідником?
— спалювання факельним способом;
— зрізання гілок з подальшим їх спалюванням в спеціально відведених місцях. Якщо на дереві є павутина, але вже нема гусені, то тоді немає сенсу зрізати гілки;
— використання феромонних пасток. Метелик летить на цей запах феромону, який у нього асоціюється із самкою, і приклеюється до клейкої речовини. Метод цінний тим, що при цьому знищується не наслідок — гусінь, а причина — сам метелик;
— розселення трихограм — комах, які паразитують на яйцях білого американського метелика, знищуючи його. Їх спеціально розводять у лабораторіях. У боротьбі з метеликом на Волині цей метод уже рекомендували, але до сьогодні ще не застосовували. А от на сільськогосподарських полях, наприклад, проти кукурудзяних шкідників, його широко застосовують;
— пестициди. Метод ефективний, але застосування хімічних засобів в паркових і придорожніх зонах обмежене. Господарі на приватних ділянках можуть їх використовувати. При цьому важливо встигнути зробити це, доки гусінь молода, адже доросла вона більш стійка до хімікатів.
Ірина Хайдукова вважає, що потрібно використовувати декілька методів одночасно. А кожен власник присадибної ділянки повинен стежити за рослинами, щоб не допускати спалахів розповсюдження.