Спадщина Станіслава Сарцевича у цифровому вимірі. Як технології рятують мистецтво від знищення

Про діяльність компанії Skeiron , заснованої у 2016 році, та її роботу на передовій технологічного збереження розповів співзасновник Андрій Гривняк.

Місія Skeiron, назва якої походить від імені бога північно-східних вітрів, — створити сталу інституцію, яка б навчала, здійснювала цифровізацію та зберігала спадщину для нащадків.

Актуальність цього напрямку зросла настільки, що після 24 лютого 2022 року компанія змогла залучити фінансування від організацій, як-от Polonica та Alif Foundation, що значно прискорило її діяльність.

Технологічний арсенал

Основою роботи Skeiron є поєднання двох ключових технологій для досягнення максимальної точності:

1. Лазерне сканування: прилад здатен фіксувати близько мільйона точок за одну секунду на 360°, що дозволяє створити модель з чіткою геометрією та точністю до міліметрів.

2. Фотограмметрія: використовується для якісної передачі кольору та текстури об’єкта, що доповнює дані лазерного сканування.

Від Чернівців до Сарцевича: технологія збереження

Компанія бере «найкраще з обох технологій» для оцифрування. Серед наймасштабніших та найскладніших проєктів Skeiron — цифровізація Чернівецького університету, яка тривала близько місяця, та опрацювання матеріалів Одеської опери. Більшість пам’яток ЮНЕСКО в Україні вже оцифровано командою.

Скульптури Станіслава Сарцевича, які зберігаються у Музеї Івана Гончара, стали об’єктом цифровізації в межах проєкту, реалізованого платформою «Алгоритм дій» за підтримки Українського культурного фонду. Головний виклик у цій роботі — надзвичайна тендітність скульптур, які виготовлені з крихкого цементу.

Документування російських злочинів

Окрім збереження архітектурної спадщини, Skeiron активно працює над документуванням воєнних злочинів.

У межах проєкту, підтриманого фондом Говарда Баффета, компанія цифровізувала військові та поліцейські об’єкти в Харківській області, які використовувались як катівні.

Їх цифрові копії, разом з деталями, як-от записки чи відмітки, залишені полоненими, передали поліції для документації та розслідування злочинів.

Наразі команда готує імерсивну виставку на основі цих даних, яка складатиметься з трьох ключових кімнат:

• кімната руйнації (з сенсорними панелями та VR-окулярами);

• катівня (з VR-моделями та фізичними 3D-друкованими моделями для AR-взаємодії);

• ізюмські поховання, де модель масового поховання (400 могил) використають з projecting технологією  для розповіді історій.

Доступ до даних та майбутнє технологій

Андрій Гривняк наголошує, що близько 90% їхніх проєктів є грантовими або благодійними.

Всі матеріали культурної спадщини передаються міністерству культури. Компанія ділиться даними з науковцями та архітекторами на некомерційній основі і розробляє сайт для автоматизації надання доступу до хмар точок та матеріалів.

Андрій Гривняк відзначає, що в майбутньому широке застосування знайде технологія Gaussian Splatting , що пришвидшує обробку 3D-моделей, та оптимізація веб-рішень за допомогою сервісів зі стрімінгом.

Для тих, хто хоче спробувати себе у цифровізації вдома, він радить використовувати додаток Polycam (можна завантажити в App Store і Google Play) і сучасні смартфони з якісними сенсорами.