Затвердили групу, яка розроблятиме стратегію розвитку старого Луцька. Хто увійшов
-d7fb9d0b9c38bfc8d3a33714445b35b5.jpg)
Луцький замок.
Фото: Тарас Лучко
Затвердили склад робочої групи для розробки стратегії розвитку історичного кварталу міста Луцька, йдеться про ділянку між центральним парком, річкою Стир та вулицями Глушець і Ковельська.
Відповідне рішення ухвалили під час пленарного засідання 74-ї сесії міської ради у середу, 30 квітня.
Що робитимуть
Робоча група протягом трьох місяців має розробити та подати на розгляд міської ради «Стратегію розвитку історичного кварталу міста Луцька (історичний ареал № 1 м. Луцька „Старе Місто“)», йдеться у проєкті рішення.
Історичний ареал № 1 м. Луцька — один з двох ареалів на території Старого міста, визначений історико-архітектурним опорним планом . Він охоплює територію Старого міста, орієнтовно між центральним парком, річкою Стир та вулицями Глушець і Ковельська.

Межі історичних ареалів Луцька затвердили у 2020 році. Межа історичного ареалу №1 обведена пунктирною лінією.
До стратегії розвитку історичного кварталу належить:
аналіз сучасного стану історичного кварталу;
визначення пріоритетних напрямків його розвитку;
чіткий перелік заходів щодо реставрації, ревіталізації, благоустрою, розвитку туристичної та економічної привабливості;
пропозиції щодо залучення фінансування (міського, державного бюджету, інвестицій та грантів);
механізми реалізації стратегії.
Чому створюють таку групу
Ініціатором внесення рішення в сесійну залу та автором є депутат міськради Роман Бондарук. На його думку, ця частина міста має бути не лише туристично привабливою, а й виконувати культурну, освітню, духовну функції, розповів він у коментарі misto.media. Депутат наводить приклад литовських та польських міст Вільнюс, Каунас, Люблін, де створені програми розвитку таких історичних кварталів.
З його слів, в історичному кварталі дуже багато занедбаних пам’яток як національного значення, так і місцевого. Реконструкції потребує і ринок, і площа, яка використовується як паркомісця.
«Сьогодні ми маємо недооцінений нематеріальний ресурс, який не використовуємо повною мірою. У нас в місті є, наприклад, одна із найкрасивіших річок в нашому регіоні, і вона фактично взагалі не використовується. Також Луцьк — дуже мультикультурне місто, а сьогодні забули про це. Тому це рішення запізніле, я думаю, на років 15, а то й 20», — прокоментував він виданню.
Робоча група
До складу робочої групи увійшли працівники міськради, освітніх та релігійних структур, а також підприємці: представники ТОВ «Містобудконцепт» та ТзОВ «Ритейл Луцьк».
Перше підприємство здійснює будівництво на вул. Кафедральній, 13, щодо якого досі тривають суперечки і яке планує будувати житлово-офісний комплекс на вул. Драгоманова, 15.
ТОВ «Ритейл Луцьк» має в оренді ділянку, на якій розміщений Центральний ринок.
«Вони (представники бізнесу, які потрапили в комісію, — mm) мають стосунок до бізнес-структур, яким належать найбільші договори оренди чи власності на цій території», — пояснив Роман Бондарук вибір цих кандидатур.
Робоча група відкрита, за потреби до неї залучатимуть науковців, експертів, додав він.
Склад робочої групи:
Голова робочої групи
Володимир Вакін — ректор Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук
Заступник голови робочої групи:
Катерина Мойсіюк — начальник управління туризму та промоції міста
Секретар робочої групи:
Віталій Стрільчук — заступник начальника відділу охорони культурної спадщини
Члени робочої групи:
Роман Бондарук — депутат міської ради;
Андрій Маруняк — депутат міської ради;
Роман Кравчук — депутат міської ради;
Дмитро Грачов — депутат міської ради;
Андрій Білан — депутат міської ради;
Алла Доманська — депутат міської ради;
Андрій Разумовський — депутат міської ради;
Веніамін Туз — директор департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами;
Борис Смаль — директор департаменту економічної політики;
Роман Возняк — начальник відділу інженерно-транспортної інфраструктури департаменту житлово-комунального господарства;
Тетяна Гнатів — директор департаменту культури;
Олександр Котис — начальник відділу охорони культурної спадщини;
Віктор Баюк — директор адміністрації державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку;
Павло Хом’як — настоятель римо-католицького кафедрального собору Петра і Павла;
Ольга Чубара — начальник управління культури, з питань релігії та національностей Волинської обласної військової адміністрації;
Ігор Корчук — директор Відокремленого структурного підрозділу «Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій»;
Микола Кучерепа — професор кафедри історії України та археології, кандидат історичних наук Волинського національного університету імені Лесі Українки;
Тарас Пахолюк — архітектор ГО «Місто. Перезавантаження»;
Михайло Кравчук — представник ТзОВ «Містобудконцепт»;
Сергій Фещенко — представник ТзОВ «Ритейл Луцьк»;
Олексій Златогорський — археолог, директор ТзОВ «СУ Волинські старожитності», а зараз військовослужбовець.