Затвердили групу, яка розроблятиме стратегію розвитку старого Луцька. Хто увійшов

Луцький замок.

Луцький замок.

Фото: Тарас Лучко

Затвердили склад робочої групи для розробки стратегії розвитку історичного кварталу міста Луцька, йдеться про ділянку між центральним парком, річкою Стир та вулицями Глушець і Ковельська.

Відповідне рішення ухвалили під час пленарного засідання 74-ї сесії міської ради у середу, 30 квітня.

Що робитимуть

Робоча група протягом трьох місяців має розробити та подати на розгляд міської ради «Стратегію розвитку історичного кварталу міста Луцька (історичний ареал № 1 м. Луцька „Старе Місто“)», йдеться у проєкті рішення.

Історичний ареал № 1 м. Луцька — один з двох ареалів на території Старого міста, визначений історико-архітектурним опорним планом . Він охоплює територію Старого міста, орієнтовно між центральним парком, річкою Стир та вулицями Глушець і Ковельська.

Межі історичних ареалів Луцька затвердили у 2020 році. Межа історичного ареалу №1 обведена пунктирною лінією.

Межі історичних ареалів Луцька затвердили у 2020 році. Межа історичного ареалу №1 обведена пунктирною лінією.

До стратегії розвитку історичного кварталу належить:

  • аналіз сучасного стану історичного кварталу;

  • визначення пріоритетних напрямків його розвитку;

  • чіткий перелік заходів щодо реставрації, ревіталізації, благоустрою, розвитку туристичної та економічної привабливості;

  • пропозиції щодо залучення фінансування (міського, державного бюджету, інвестицій та грантів);

  • механізми реалізації стратегії.

Чому створюють таку групу

Ініціатором внесення рішення в сесійну залу та автором є депутат міськради Роман Бондарук. На його думку, ця частина міста має бути не лише туристично привабливою, а й виконувати культурну, освітню, духовну функції, розповів він у коментарі misto.media. Депутат наводить приклад литовських та польських міст Вільнюс, Каунас, Люблін, де створені програми розвитку таких історичних кварталів.

З його слів, в історичному кварталі дуже багато занедбаних пам’яток як національного значення, так і місцевого. Реконструкції потребує і ринок, і площа, яка використовується як паркомісця.

«Сьогодні ми маємо недооцінений нематеріальний ресурс, який не використовуємо повною мірою. У нас в місті є, наприклад, одна із найкрасивіших річок в нашому регіоні, і вона фактично взагалі не використовується. Також Луцьк — дуже мультикультурне місто, а сьогодні забули про це. Тому це рішення запізніле, я думаю, на років 15, а то й 20», — прокоментував він виданню.

Робоча група

До складу робочої групи увійшли працівники міськради, освітніх та релігійних структур, а також підприємці: представники ТОВ «Містобудконцепт» та ТзОВ «Ритейл Луцьк».

Перше підприємство здійснює будівництво на вул. Кафедральній, 13, щодо якого досі тривають суперечки і яке планує будувати житлово-офісний комплекс на вул. Драгоманова, 15.

ТОВ «Ритейл Луцьк» має в оренді ділянку, на якій розміщений Центральний ринок.

«Вони (представники бізнесу, які потрапили в комісію, — mm) мають стосунок до бізнес-структур, яким належать найбільші договори оренди чи власності на цій території», — пояснив Роман Бондарук вибір цих кандидатур.

Робоча група відкрита, за потреби до неї залучатимуть науковців, експертів, додав він.

Склад робочої групи:

  • Голова робочої групи

    • Володимир Вакін — ректор Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук

  • Заступник голови робочої групи:

    • Катерина Мойсіюк — начальник управління туризму та промоції міста

  • Секретар робочої групи:

    • Віталій Стрільчук — заступник начальника відділу охорони культурної спадщини

  • Члени робочої групи:

    • Роман Бондарук — депутат міської ради;

    • Андрій Маруняк — депутат міської ради;

    • Роман Кравчук — депутат міської ради;

    • Дмитро Грачов — депутат міської ради;

    • Андрій Білан — депутат міської ради;

    • Алла Доманська — депутат міської ради;

    • Андрій Разумовський — депутат міської ради;

    • Веніамін Туз — директор департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами;

    • Борис Смаль — директор департаменту економічної політики;

    • Роман Возняк — начальник відділу інженерно-транспортної інфраструктури департаменту житлово-комунального господарства;

    • Тетяна Гнатів — директор департаменту культури;

    • Олександр Котис — начальник відділу охорони культурної спадщини;

    • Віктор Баюк — директор адміністрації державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку;

    • Павло Хом’як — настоятель римо-католицького кафедрального собору Петра і Павла;

    • Ольга Чубара — начальник управління культури, з питань релігії та національностей Волинської обласної військової адміністрації;

    • Ігор Корчук — директор Відокремленого структурного підрозділу «Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій»;

    • Микола Кучерепа — професор кафедри історії України та археології, кандидат історичних наук Волинського національного університету імені Лесі Українки;

    • Тарас Пахолюк — архітектор ГО «Місто. Перезавантаження»;

    • Михайло Кравчук — представник ТзОВ «Містобудконцепт»;

    • Сергій Фещенко — представник ТзОВ «Ритейл Луцьк»;

    • Олексій Златогорський — археолог, директор ТзОВ «СУ Волинські старожитності», а зараз військовослужбовець.

misto.media Підписуйся на misto.media в інстаграмі, фейсбуці та телеграмі

також читайте

Науково-проєктна документація, яка розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту.