На Волині досліджували, як містам перейти на озеленення багаторічними рослинами

Ініціатори проєкту вважають, що ця робота — важливий етап у переосмисленні міського дизайну. Результати цієї роботи можуть стати в пригоді для інших громад, які хочуть перейти на стале озеленення.

Як проводили дослідження

«Досліджень на цю тему не так багато. Точково в українських містах є ініціативи щодо впровадження багаторічників та переходу на сталі види озеленення. Ми вирішили врахувати досвід інших громад, проте оскільки ми є луцькою організацією, для нас пріоритетом був саме Луцьк та область», — в коментарі misto.media розповіла голова аналітичного відділу молодіжного центру «Семиярусна гора » та одна з авторів дослідження Віта Хмиз.

Вони аналізували підходи до міського озеленення в Україні: у Луцьку, Нововолинську, Львові, Рівному, Вінниці. При цьому досвід українських міст порівнювали з європейською практикою. Для цього вивчали нормативно-правову документацію, збирали інформацію про бюджетні витрати та спілкувались з експертами. Також проводили семінари й громадські обговорення.

Практична частина проєкту — висадка багаторічних рослин на двох експериментальних ділянках у Луцьку (різнотрав’я в сквері «Профспілок») та в Нововолинську (квітник із багаторічних рослин біля молодіжного центру).

Результати дослідження

Дослідники зі своєї праці зробили висновки, що багаторічні рослини мають такі позитивні сторони:

• мінімальний догляд;

• довговічність;

• естетична привабливість;

• економія;

• декоративність таких насаджень, що зберігається навіть у періоди поза цвітінням;

• позитивний вплив на біорізноманіття;

• зменшення ефекту теплового острова в місті.

Які рослини вважають вдалим вибором для міста

Представники громадської організації висаджували перелічені рослини і впевнені в їх стійкості та красі:

• посівні луки (різнотрав’я);

• пухироплідник калинолистий;

• щучник дернистий;

• гейхера червона;

• пенісетум лисохвостий;

• міскантус;

• куничник;

• непета (котяча м’ята);

• физостегія;

• перестач кущовий;

• хоста;

• астільба;

• бересклет форчуна.

Де у Луцьку висаджені багаторічні рослини:

• Гостинний двір Прайзлерів;

• квітник в історичній частині міста поблизу костелу св. Петра та Павла;

• проспект Волі.

Як рухатись далі

Дослідники вважають, що потрібно розробляти довгостроковий план переходу на стале озеленення. Для цього рекомендують Луцьку та Нововолинську розробити та затвердити такі документи:

• Декларацію про Зелений курс до 2030 року та карту заходів для її реалізації;

• Комплексну стратегію озеленення міста на 2025-2030 роки.

При цьому місцева влада повинна орієнтуватись на Регламент Євросоюзу, експертів, зокрема фахівців у сфері озеленення та залучати громадськість.

Впровадження цих змін залежить від запиту суспільства на них, вважає авторка дослідження.

«Найкращі зміни — це ті, які починаються з мене і моєї клумби. Сподіваюся, що читач згадає наведені аргументи в дослідженні і вступить в діалог з мешканцями під час зборів ОСББ. Чи піде на наступну сесію міської ради, коли обговорюватимуть розподілення видатків. А коли це буде не один мешканець, а 10 чи 100, тоді зміни точно настануть. Головне їх не чекати, а творити», — резюмувала Хмиз.

Отримати повний текст дослідження можна за посиланням.

Довідково:

Розвідувальне дослідження щодо озеленення громадська організація підготувала в рамках «UA Transformation Lab», спільного проєкту IEP, Cedos, Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Центру «Нова Європа«, який реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.