Що почитати? Ми запитали у гідробіологині
-df4b0fbffc628f97bdd6c48409823ed3.jpg)
Ми запитали, що почитати у дослідниці водойм, завідувачки відділу гідробіології Волинського обласного центру з гідрометеорології Галини Захарчук.
Влітку хочеться особливого чтива, яке додасть настрою і смаку сонячним дням.
«Мені принципово читати паперову книгу, щоб пахла і шаруділа. А ще, щоб була українською мовою. Улюблену класику зарубіжної літератури в російському перекладі я замінила на україномовну — нові, ароматні видання. Їх і вам раджу»
Ця історія для мене не втрачає актуальності ніколи. Напевно, знаю її напам’ять. Заздрю тим, хто прочитає книгу вперше. Це роман про дівчину Меґґі, всередині якої — самотність розміром із всесвіт. І цю діру заповнює кохання до єдиної небайдужої людини — католицького священника Ральфа. Це романтична і водночас трагічна історія кохання раз і назавжди, виживання в людській жорстокості.
Цей роман — мій хіт і незмінна любов. Історію про Скарлет О’Гара. Вона про багату дівчину, закохану у Рета Батлера. А ще про те, як жити, коли страшно. Як боротися і перемагати, коли здається, що ти не можеш нічого. Насправді ти можеш все.
Знаю, що багато хто сьогодні перечитує Ремарка. Романи про війну нам дуже близькі і читаються інакше, ніж в юності. Колись мене дивувало, як герої Ремарка можуть сидіти в кав’ярні і пити каву під час війни. А тепер уже знаю як… Війна в романі «Життя у позику» вже минула, але понівечила життя усіх, хто з нею стикнувся. Головний персонаж — хвора на туберкульоз Ліліан, яка дуже гостро усвідомлює цінність кожного прожитого дня і намагається наповнити кожну виділену їй хвилину щастям. Ну і трагічна історія кохання теж тут є, який роман без неї?
Коли шукала улюблену класику українською, натрапила на дуже милу і приємну сучасну книгу. Вона мені відгукнулася в душі кожним словом: про будинок у селі, де немає межі між природою і домом, про підтримку кількох поколінь жінок, про життя сестер (у мене їх теж аж дві). Книга написана такою живою мовою, яку ви точно чули десь у бабусі в селі. Не помітила, як прочитала, хотілося ще. Смачна і легка книга про літо.
Цю книгу мені подарували. І я буду її перечитувати ще. Навіть не знаю, що мені сподобалося в ній більше: соковиті описи природи чи захоплюючий сюжет. По-перше, тут багато йдеться про болото, яке мені близьке з професійної точки зору. А по-друге, фабула роману про дівчинку Кайю, яка в 10 років залишилася сама. Вона живе у будинку, якось веде господарство, продає устриці і мусить щодня доводити, що вона є хтось, що вона значуща. Їй і так несолодко, а тут ще й історія вбивства, в якому звинувачують Кайю. Роман дуже красиво написаний. Стиль автора — розкішний. Можна смакувати знову і знову. Давно не брала в руки сучасну книгу, яку хотілося б перечитати.