«Темники» Укрінформу: чому про це всі говорять

Укрінформ — інформаційне агентство, яке заснували ще 1918-го року. Останні десять років ним керував Олександр Харченко. Восени 2023 року його контракт закінчився.

«За роки роботи Харченку вдалося перетворити Укрінформ із „паркетного“ провладного ЗМІ на ресурс, який дев’ять років був серед лідерів рейтингів за результатами моніторингів дотримання журналістських стандартів».

У листопаді 2023-го гендиректором призначили журналіста Олексія Мацуку, який відзначився неоднозначними висловлюваннями про журналістику. Зокрема говорив про необхідність створити «Дом-2» — ще один державний російськомовний телеканал.

Укрінформ належить до сфери управління міністерства культури та інформполітики. Досі одноосібно контракт гендиректору продовжував ексміністр Олександр Ткаченко. Але тимчасово виконуючий обов’язки керівника МКІП Ростислав Карандєєв пішов радитися щодо Укрінформу з керівництвом Офісу президента.

Головним «кадровиком» нового керівника Укрінформу став Єгор Сігарьов. Він однокурсник радників керівника ОП Дарії Зарівної та Владислава Власюка. Саме Власюка троє співрозмовників УП в уряді та Укрінформі називають неформальним «куратором» агентства від ОП.

Він і Мацука, за даними, які Міністерство культури та інформполітики надало УП, впродовж січня — квітня 2024 року отримували по 287% премії від посадового окладу. Але ж якби питання обмежувалося лише грошима. Головні конфлікти в колективі були не через це.

«Майже щодня Мацука поширював у редакційних чатах теми, які „бажано висвітлювати“, а також, як „краще пояснювати“ політичні, військові та міжнародні події. Простіше кажучи, „темники“.

Творчі редакції також отримували списки експертів з контактами, до яких варто звертатися при підготовці новинних і аналітичних матеріалів».

Регіональним редакціям також надавали рекомендації з небажаними спікерами. Люди з медійної команди Офісу президента заперечують свою причетність до появи «темників». А Мацука відмовився відповідати на запитання, звідки їх отримав.

На початку року з агентства почали масово йти працівники. З моменту призначення Мацуки пішло 45 людей. Наприкінці січня 2024 року відбулася зустріч послів країн G7 з українськими медійниками, аби почути про стан справ зі свободою слова в Україні. Туди прийшла від агентства Марина Сингаївська, заступниця гендиректора, яка тоді ще працювала в Укрінформі.

«За словами співрозмовників УП серед присутніх на зустрічі, Сингаївська, не стримуючи сліз, розповідала про тиск і намагання цензурувати роботу Укрінформу з боку нового керівництва. Також вона показала послам і колегам „рекомендації“, які Мацука надсилав регіональній редакції.

«Всі оху*ли: і посли, і ми теж. Все сказане після Марини Сингаївської було тусклим».

— ділиться з УП на умовах анонімності один із учасників зустрічі

24 травня Мацука пішов із посади. Новим генеральним призначили військового журналіста й колишнього речника Східного угруповання ЗСУ Сергія Череватого. «За словами співрозмовників УП в Кабміні та ОП, зрештою на Банковій вирішили піти перевіреним шляхом — прибрати Олексія Мацуку. Буцімто немає людини — немає проблеми».

Але питання щодо того, чи зможе Укрінформ стати знову лідером журналістських стандартів, залишається. Як і питання свободи слова загалом.