Для операції достатньо 5 мм розрізу

Перший вхід в операційну хірург Микола Галей запам’ятав на все життя. Пригадує: хвилювався, у чомусь помилявся і кпини отримував від досвідчених колег. З того часу минуло 25 років.

Змінилася і Волинська обласна лікарня, де він тепер вже, окрім практики, виконує функцію медичного директора з хірургії, і самі методи роботи. Сталим залишається хіба що постійна потреба у навчанні, бо медицина змінюється кардинально. Про нові методики, хірургію з мінімальними розрізами говоримо в інтерв’ю.

Ви читаєте скорочену версію. Повний формат можна переглянути на нашому YouTube-каналі.

Операційна тоді і зараз: від скальпеля до високих технологій

— Ви прийшли у хірургію 25 років тому. Як за цей час змінилася операційна? Можете пригадати свій перший вхід в операційну і порівняти з тим, з чим ви працюєте зараз?

— Зараз операційні кардинально змінилися. Відносно клінік хірургічних України — ми на досить потужному, належному рівні. Відносно європейських — вже хотілося б бути кращими, вже є розуміння, що поправити, що перебудувати.

Стандартні інструменти для широких відкритих оперативних втручань просто новіші стали, старіші йдуть в історію. А технології розвиваються стрімко. Цей ривок був орієнтовно 2004–2009 роки, коли в практику ввійшли касетні шовні зшиваючі апарати. Вони допомагають економити до пів години, а то й більше, на одному етапі — все залежить від класу хірурга.

Простіше кажучи: зшивання кишківника руками триває 30–40 хвилин, а зшиваючим апаратом — орієнтовно 45 секунд. Потім залишається ушити місця, де проходив апарат — ще десь 10 хвилин. Йдеться про такий пристрій, який зшиває і відразу відтворює прохідність. Такі апарати вже є не тільки для абдомінальної, тобто живота, а й для торакальної, легеневої, судинної хірургії тощо.

— З огляду на такий розвиток технологій — чи збільшилася кількість операцій, які хірург вашого рівня може виконати за тиждень?

— Не думаю, що збільшилася. Хірург хорошого класу за день може зробити дві-три планові операції, можливо, ще одну ургентну. На п’ять робочих днів — відповідна цифра. Буває по три-чотири, буває по дві, буває по одній. Є дні, коли за один раз робимо дві патології в одному організмі — з одних доступів. Наприклад, у хворого грижа та пухлина наднирника, каміння в жовчному та кіста печінки чи кіста підшлункової. Наша фішка в тому, що ми це робимо з одних доступів. Ми розробили і запатентували методику саме для таких комбінованих втручань.

Малоінвазивна хірургія простими словами

— Ви спеціалізуєтеся на малоінвазивній хірургії. Що це таке простими словами?

— Малоінвазивні технології давно зайшли в життя хірургії і в життя пацієнтів. Перші такі припали на 98 рік, потім спектр розвивався, а бум — на 2008–2016 роки. Тоді вводили операції на жовчних протоках, печінці, підшлунковій, селезінці, нирках, наднирниках. Ці втручання вводили у 2011–2013 роках. Це все освоювалося важко: треба було їхати, вчитися, бачити нюанси.

— Який вигляд мають ці операції?

— Простіше кажучи, це те саме оперативне втручання, що й при відкритій методиці, але ми створюємо об’єм для маніпуляцій, нагнітаючи вуглекислоту у черевну порожнину. Я пояснюю пацієнтам, що живіт стає, як при вагітності — великий. Вводимо камеру з підсвіткою, на моніторі все видно, плюс кілька маніпуляторів 31–33 см завдовжки, аби оперувати. Ви керуєте ними руками — точно так само, як традиційно.

— Довго звикали до цієї технології?

— Кожен по-різному. Але звикнути — це не зовсім правильно сказати. Це навчитися і зрозуміти. Наука і розуміння приходить до тих, хто дуже часто це робить. Треба оперувати кожен день по одній-дві операції — тоді ти технічно на хорошому рівні і можеш виконувати втручання, які вимагають високої концентрації.

— Які головні плюси для пацієнта?

— Більшість пацієнтів мені кажуть, що некомфортно себе почувають саме через біль через широкий розріз. Тут цього майже немає, адже розріз мінімальний — 5 мм, максимум 12 мм для складних операцій (наприклад, баріатричних, тобто зменшення шлунку при ожирінні).

Чому операція — не панацея і що вирішує результат

— До слова, згадана операція зі зменшення шлунка — має популярність? Розумію, що це не просто «прийшов і замовив», а потрібно все ж скерування, але чи часто вам доводиться їх робити?

— Звичайно, мають бути покази, протипокази, зауваження, застереження, які треба пролікувати перед операцією. Особливо при ожирінні — це тонкі операції. BMI 32+ — ще не означає «беремо і йдемо в операційну». Людина у постопераційному періоді має зрозуміти, як поводитися після, як звикати до маленького об’єму їжі. Я спілкуюся з пацієнтом 1,5–2 місяці перед операцією, аби розуміти, що робити після. Це наче вчити дитину з чайної ложечки. Якщо немає зв’язку, фідбеку, то люди повертаються із тією ж вагою — шлунок розширюється. Це не панацея, треба дотримуватися правил, і тоді все буде добре. Зазвичай, у пацієнтів, в яких є показ до операції, є цукровий діабет 2 типу. То при операціях є полегшення для людини. Якщо говорити про зниження ваги, то це йдеться про 60–70% до надмірної ваги.

— Як часто ви робите такі операції?

— Кілька разів на тиждень.

— Які операції ви досі робите «старими» традиційними методами?

— Тільки ті, до яких ще не дійшла рука новизни. Всі оперативні втручання з часом будуть малоінвазивними. Ще 10–15–20 років — і всі такими будуть. З яких доступів — ще не знаємо. Але ми вже оперуємо лапароскопічно печінку, підшлункову, нирки — раніше ніхто не думав, що це можливо.

Навіщо пацієнту вставати і ходити після операції

— Післяопераційне відновлення дуже скоротилося?

— Якщо порівнювати традиційну і лапароскопічну — втричі швидше. Ми стараємося тримати малоінвазивних хворих 2–3 дні в клініці — потрібні дренажі, щось треба проконтролювати.

— Чому після операції необхідно ходити?

— Рання вертикалізація — це і психологічно важливо, і попереджає спайки, і прискорює одужання.

— Через війну бувають відключення світла. Як забезпечуєте безперебійність операцій?

— Ми такі самі, як і вся країна, ми переживаємо ці прикрі часи — автоматично переходимо на генератори. Найголовніше — підготуватися. Якщо підготовлений — все спрацьовує.

— Зараз ера штучного інтелекту, роботів. Це допоможе чи забере роботу хірурга?

— Все розвивається настільки швидко, що ще 4–5 років тому ніхто не думав про такий рівень. Поки не використовуємо, але впевнений, що розробки вже йдуть. Це нормально — всі явища, які допомагають людині працювати, треба зрозуміти, вдатися у їхню філософію і подружитися з ними.