Зір, гаджети та «німий крадій». Як піклуватися про очі

Зір сприймається як щось належне, доки не починаєш його втрачати. Цьому сприяють спадкові фактори, супутні хвороби, неправильна гігієна або ж механічні пошкодження, зокрема й спричинені війною.

Про те, чому після 40 років очі починають нас «підводити», як зрозуміти, що дитина не бачить, та чи справді лазерна корекція може бути панацеєю, розповідає лікарка-офтальмологиня Волинської обласної клінічної лікарні Руслана Назарчук.

Повну версію розмови дивіться на YouTube-каналі misto.media.

Коли варто негайно йти до лікаря

Симптоми захворювань очей можна розділити на очевидні та приховані. До перших належать:

• відчуття «піску» або стороннього тіла;

• печіння та почервоніння;

• надмірна сльозотеча (що часто є ознакою проблем із рогівкою).

Проте є й підступні стани. Наприклад, головний біль може бути передвісником глаукоми. А іноді біль у ділянці очей свідчить про неврологічні проблеми, як-от очну мігрень.

Діти, які ще не можуть чітко сказати, що погано бачать, можуть щулити очі або навіть відставати від навчання у школі чи дитсадку, бо недобачають, але соромляться про це повідомити.

При певних видах захворювань очей (гіперметропія) вчасно виписані окуляри у дитячому віці допоможуть зрештою відмовитися від них у дорослому.

Хвороба, яку не можна ігнорувати

Однією з розповсюджених і важких хвороб очей вважають глаукому. Якщо зір втрачений через неї, його повернути неможливо. Руслана Назарчук пояснює, що глаукому називають «німим крадієм зору», оскільки пацієнт часто не відчуває болю, а зір зникає поступово, починаючи з периферії.

Хто у групі ризику?

• люди після 40 років;

• ті, хто має спадкову схильність;

• хворі на цукровий діабет та важку гіпертонію.

Тому лікарка радить усім, хто чув про цей діагноз у когось із родини, бути особливо уважним до свого зору.

Гаджети та «штучні сльози»

Погіршити самопочуття може і надмірне використання гаджетів, хоча відмовитися від них у сучасному світі важко. Лікарка пояснює, що основну шкоду екран наносить, перевтомлюючи очі. Відбувається руйнування слізної плівки.

Коли ми дивимося в монітор, то кліпаємо значно рідше, що призводить до синдрому сухого ока.

Лікарка радить кожні 20–30 хвилин зробити перерву. Покліпайте, подивіться у вікно або просто пройдіться. Якщо ж дискомфорт залишається, лікар допоможе підібрати «штучні сльози» — зволожувальні краплі.