Гостинність луцького двору Прайзлерів. Зі смаком криміналу

Гостинність луцького двору Прайзлерів. Зі смаком криміналу

Фото: Тарас Лучко

У тихому місці Старого Луцька продовжуються гучні суперечки навколо пам’ятки архітектури місцевого значення.

Нині триває розслідування щодо проведених робіт у будинку на вул. Кафедральна, 4, яку називають двором (або Гостинним двором) Прайзлерів. Розповідаємо, що про цю справу відомо і що наразі відбувається на цій території.

Що таке «Гостинний двір» та яка його цінність?

Гостинний двір чехів Прайзлерів розташований по дорозі від Луцького замку до Лютеранської кірхи. Ця пам’ятка архітектури місцевого значення є частиною міських екскурсійних маршрутів. Із 1928 року до початку Другої світової війни будівля була знана як трактир, двір волинських чехів-підприємців Прайзлерів. На першому поверсі там були два магазини та квартири. На другому — готель та ресторан.

Комплекс складається із двоповерхової нежитлової будівлі, площею 1 168 квадратних метрів, та гаража на 428 квадратних метрів. Пам’ятка розміщена на двох земельних ділянках комунальної власності, загальною площею 0,1320 га та 0,0665 га.

Власником приміщення тривалий час була Волинська обласна рада, але у 2018 році будівлю передали на баланс Луцької міськради. У різний час в «Гостинному дворі» орендували приміщення державні та комунальні організації. У 2021 році там був розташований Центр національно-патріотичного виховання Луцької міської ради, який згодом з’їхав.

Таким цей будинок був до того, як його закрили риштуванням. Фото з відкритих джерел.

Таким цей будинок був до того, як його закрили риштуванням. Фото з відкритих джерел.

Далі події розгорталися так:

  • Вересень 2021 року. КП «Волиньпроєкт» надсилає міськраді замовлений раніше звіт про стан будівельних конструкцій пам’ятки культурної спадщини місцевого значення на вул. Кафедральній, 4. В документі визначено, що вона непридатна до нормальної експлуатації.

  • 18 січня 2022 року. Виконком Луцької міськради ухвалює рішення «Про доцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування для здійснення державно-приватного партнерства».

  • У липні 2022 року міська рада укладає меморандум про співпрацю з молодіжним центром «Семиярусна гора».

  • 19-28 серпня 2022 року із волонтерами ГО «Будуємо Україну разом» там проводять доброустрій: студенти із різних куточків України відновлюють старовинну бруківку і наводять лад у дворику. На це витрачають близько 380 тис. грн.

  • Восени 2022 року на території відреставрованого «Гостинного двору» починають проводити публічні заходи.

  • 14 грудня 2022 року Луцький міський голова видає розпорядження Про інвентаризацію будівлі на вул. Кафедральній, 4 у місті Луцьку.

  • 23 грудня 2022 року техніка демонтує гараж на цій території, на якому влітку активісти намалювали стінопис. Представники ГО «Семиярусна гора» переконують, що це — незаконно, і збирають підписи, щоб провести громадські слухання. Міська рада цю ініціативу відхиляє. Мотивація — не всі, хто підписав, — лучани. Міськрада сама ініціює скликання слухань.

  • 27 січня 2023 року громадські слухання щодо подальшої долі пам’ятки стартували, але засідання перервала тривога.

  • 22 лютого 2023 року під час засідання сесії міськради депутати ухвалюють рішення про здійснення державно-приватного партнерства, оскільки об’єкт знаходиться у незадовільному технічному стані й через це не використовується. «Для подальшого його використання необхідно здійснити капітальний ремонт», — йдеться в обґрунтуванні.

  • 22 березня 2023 року громадські слухання продовжують. За державно-приватне партнерство голосує 248 осіб, утримується — 7.

  • 5 квітня 2023 року міська рада проводить на території двору Прайзлерів день депутата, де обговорюють ідею державно-приватного партнерства.

  • У червні 2023 визначають конкурсну комісію із посадовців управлінь міської ради та затверджують конкурсу документацію.

  • 14 липня 2023 року у дворі громадські активісти організовують власні громадські слухання. Вони хочуть, щоб пам’ятку реставрували не в межах державно-приватного партнерства, а щоб місто провело відкритий архітектурний конкурс, і пам’ятка залишилась доступною громаді, стала публічним простором. Проте під час заходу відбувся конфлікт, у результаті якого на керівника ГО «Семиярусна гора» поліція склала протокол за порушення правил проведення зборів та недопущення громадян (зі слів активіста, йшлося про працівників міськради).

  • 26 липня 2023 року депутати ухвалюють рішення про проведення конкурсу на визначення інвестора, який буде реставрувати пам’ятку.

  • 1 серпня 2023 року оголошують конкурс.

  • 31 жовтня 2023 року під час сесії Луцької міської ради стає відомо, що на конкурс подав заявку один претендент. Це консорціум (зноска: Об’єднання двох фірм) у складі ТзОВ «Любарт ЛТД» та ТзОВ «Рібас Хотелс Груп». Він і став переможцем.

ТзОВ «Любарт ЛТД» — головний партнер консорціуму. Компанія зареєстрована в Луцькій міській територіальній громаді 12 вересня 2022 року. ТзОВ «Рібас Хотелс Груп» (Ribas Hotels Group) — інвестиційна, керівна компанія, що володіє та управляє мережею готелів в Україні під торговими марками «Ribas», «Radisson», «WOL Home + Hotel», «Mandra» та інші (всього 28 об’єктів). Зареєстрована в Одеській області.

Чому активісти подали до суду?

Навесні 2024 року львівські художники-реставратори з команди KARP ART RESTORER провели в будинку Прайзлерів на вулиці Кафедральній, 4 техніко-технологічні дослідження та взяли фізико-хімічні аналізи. Там знайшли декоративні оздоблення стін. В основному — трафаретні декорації.

Відповідно до умов договору, інвестор зобов’язаний проводити всі роботи з дотриманням пам’яткоохоронного законодавства. В оренду ділянку надали 31 січня 2024 року. А 29 лютого активісти подали заяву до поліції, оскільки помітили, що там ще в грудні почали встановлювати риштування*.

(*Оновлено 22.07)

Фото: Ірина Верба

Фото: Ірина Верба

«Вони нібито проводили дослідницьку роботу, досліджували історичні нашарування. Ми з’ясували, що ці люди — підрядники, і вони не мають жодних ліцензій і дозволів, щоб здійснювати ці роботи. Ми подали заяву в поліцію. Але там відмовилися відкривати кримінальне провадження, і ми подали скаргу на бездіяльність поліції до суду», — пояснює керівник ГО «Семиярусна гора» Любомир Дмитришин.

8 травня 2024 року Луцький міськрайонний суд задовольнив позов керівника ГО «Семиярусна гора» і зобов’язав поліцію розпочати кримінальне провадження за ч. 2 ст. 298 ККУ (умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин).

У поліції Волинської області підтвердили, що у травні до Луцького управління надійшла ухвала слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області щодо зобов’язання внести відомості до ЄРДР з приводу проведення можливих незаконних робіт на вулиці Кафедральній.

«Відповідно за цим фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 298 Кримінального кодексу України. Йдеться про незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини. Нині слідчі з’ясовують усі обставини інциденту, досудове розслідування триває. Санкція статті передбачає, зокрема, до трьох років позбавлення волі», — прокоментував речник поліції Олег Плазовський.

misto.media звернулося за коментарем до директора консорціуму Михайла Кравчука. Почувши, що мова йде про «Гостинний двір», він відмовився продовжувати розмову.

«Я телефоном не надаю коментарі. Звертайтеся з інформаційним запитом, — відповів телефоном Михайло Кравчук». — «А куди звертатися?» — «Шукайте адреси в публічному доступі, вибачайте».

Ми надіслали 17 липня на електронну пошту компанії інформаційний запит із запитаннями: «Які роботи проводяться зараз на території Гостинного двору. Коли вони стартували? Які роботи відбувалися у грудні 2023 року?». Про відповідь повідомимо згодом.

Відповідно до угоди державно-приватного партнерства, заплановано, що підрядник має два роки на підготовку об’єкта до експлуатації, пояснив керівник департаменту економічної політики Луцькради Борис Смаль. Які там роботи тривають зараз — йому невідомо. З його слів, після того, як об’єкт перейшов інвестору, міськрада не має права втручатися в ці процеси.

«Роботи там ведуться із середини, а з двору просто огороджено. Щодо того, що вони почали працювати раніше, ніж отримали об’єкт по державно-приватному партнерству, і без дозволів, то, я думаю, що це неправда. Вони не стали б так ризикувати. Цей обʼєкт був під дуже пильним наглядом. Моя версія, що там сплутали будівельні роботи й проведення експертизи», — каже посадовець.

За спостереженнями активістів «Семиярусної гори», роботи на об’єкті наразі не ведуться, але час від часу на територію заходять якісь люди.

Що таке державно-приватне партнерство

Закон пояснює цей термін так: «Державно-приватне партнерство — це система взаємовідносин, яка передбачає об’єднання ресурсів держави чи громади та інвестора з відповідним розподілом ризиків, відповідальності та дивідендів». На практиці у Луцьку це реалізовують так: інвестору надали пам’ятку в оренду на тривалий термін. За цей час він своїм коштом зобов’язується реставрувати будівлю і потім може її використовувати.

Відповідно до умов договору державно-приватного партнерства, укладеного між Луцькою міськрадою та інвестором, пам’ятку передали в оренду на 32 роки, з яких 2 — інвестиційний період, 30 — період використання об’єкта. Інвестор зобов’язаний відреставрувати будівлю та облаштувати там готельно-ресторанний комплекс. Сума вкладень — 30 млн грн.

На території мають організувати:

  • 45 номерів для гостей;

  • ресторан із європейською кухнею;

  • конференц-залу на близько 100 осіб;

  • внутрішній двір з літньою терасою ресторану;

  • паркувальний майданчик для гостей.

При оптимістичному сценарії інвестор порахував, що поверне вкладені гроші за 5 років і 4 місяці. При гіршій заповнюваності готелю — за 8 років і 4 місяці.

Візуалізація реставрованого будинку. Фото з сайту Луцької міськради.

Візуалізація реставрованого будинку. Фото з сайту Луцької міськради.

Відповідно до умов договору, Гостинний двір залишається у комунальній власності Луцької міської ради. Право власності приватному партнеру не переходить. Після припинення дії договору він повертається Державному партнеру. Будь-які поліпшення об’єкта, що зроблені коштом інвестора, компенсації не підлягають. Натомість активісти наполягають, що простір має бути реставрований, але залишитись публічним, а не приватним.

Тим часом пам’ятка закрита риштуванням. Згідно з висновками проєктантів, вона непридатна до нормальної експлуатації.

misto.media Підписуйся на misto.media в інстаграмі, фейсбуці та телеграмі

також читайте