10 речей, які нам дала незалежність України

Що ми здобули за останні 35 років, окрім свободи? Перше, що спадає на думку — з’явилися незалежна держава, символи та інституції. Проте, якщо подивитися на звичайний день сучасного українця, наслідки 35 років незалежності можна знайти у значно менш очевидних речах.

Гривня

До 1991 року українці користувалися радянськими рублями — валютою СРСР. Після проголошення незалежності Україна не одразу запровадила власні гроші. Перший час країна залишалася з рублями — грошима вже неіснуючої держави. З вересня 1991 року Центральний банк РФ перестав постачати в Україну готівкові рублі, й молода незалежна держава, крім низки економічних проблем, постала перед проблемою відсутності власної грошової одиниці.

У січні 1992 року в Україні з’явилися купони багаторазового використання — тимчасові гроші, які мали замінити радянський рубль лише на 4–6 місяців. Утім, замість кількох місяців купоно-карбованці залишалися в обігу понад чотири роки — до вересня 1996-го, коли Україна запровадила гривню. За цей час вони повністю витіснили рубль із готівкового обігу.

Перші українські гривні надрукували не в Україні. У 1992 році їх виготовили за ескізами українського художника та прозаїка Василя Лопати у Канаді та Мальті. Власне виробництво банкнот в Україні запрацювало у 1994 році на фабриці Національного банку. Гривні тут друкують до сьогодні.

2 вересня 1996 року в Україні почали вводити гривню. Обмін здійснювали за курсом 100 000 карбованців за одну гривню.

На перших банкнотах були зображені українські історичні постаті — Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа та інші. 4 вересня 2026 року Національний банк України введе в обіг нову найвищу за номіналом банкноту в 2000 гривень із портретом Василя Стуса.

Гривня ж має значно давнішу історію: таку грошову та вагову одиницю використовували ще за часів Київської Русі. У 1918 році гривню також запровадила Українська Народна Республіка.

«Тачки» та український дубляж

Після проголошення незалежності іноземне кіно в українських кінотеатрах виходило переважно російською мовою. Україна ще не мала достатньої технічної бази та власної школи кінодубляжу, тому дешевше й простіше було отримувати готові російськомовні копії з Росії.

Ситуація почала змінюватися у 2006 році. У січні уряд запровадив вимогу дублювати або субтитрувати іноземні фільми українською мовою. Фахівці, які до цього працювали над телевізійними проєктами, почали переходити в кінодубляж.

Одним із перших великих фільмів, який вийшов у прокат з українським дубляжем, стали «Пірати Карибського моря: Скриня мерця». Того ж року українською заговорили герої «Казино Рояль», «Диявол носить Прада», «Ерагона» та інших голлівудських стрічок. Серед них були й «Тачки» — перший голлівудський анімаційний фільм, який отримав український дубляж для широкого прокату.

Українську адаптацію «Тачок» здійснив Олекса Негребецький, відомий роботою над дубляжем серіалу «Альф». Головних героїв озвучили актори Остап Ступка та Ольга Сумська. Роботу над українською версією розпочали у квітні 2006 року, а всі витрати на дубляж взяла на себе компанія Disney.

Щоб уникнути комерційних ризиків, для прокату підготували порівно українських і російськомовних копій. Проте український дубляж став на 15% успішнішим, ніж російський. Особливістю української версії стали й адаптовані жарти та локальні мовні деталі. Наприклад, у «Тачках» з’явився комбайн на ім’я Валєра — українська адаптація, якої не було в оригіналі.

+380

Після розпаду Радянського Союзу Україна ще деякий час залишалася в єдиній телефонній зоні разом із Росією та іншими колишніми республіками СРСР. Для міжнародних дзвінків в Україну використовували радянський код +7, а міжнародні дзвінки здійснювалися через Москву.

17 листопада 1992 року в Києві запрацювала перша в Україні міжнародна телефонна станція. На ній встановили цифрове обладнання Siemens, яке дозволило здійснювати автоматичний міжнародний зв’язок жителям 16 із 25 областей України.

А вже 1 липня 1993 року Україна зробила перший крок до мобільного зв’язку. Тодішній президент Леонід Кравчук здійснив перший офіційний мобільний дзвінок у мережі першого українського оператора UMC. Він зателефонував послу України в Німеччині Івану Пісковому. Розмова тривала 40 секунд. Телефон Motorola, з якого дзвонив президент, важив близько 400 грамів і коштував майже 2000 доларів, приблизно, як однокімнатна квартира на околиці Києва того часу. До кінця 1993 року в Україні налічувалося близько 2,8 тис абонентів мобільного зв’язку.

Ще через два роки Україна отримала власний міжнародний телефонний код. 27 січня 1995 року Міжнародний союз електрозв’язку присвоїв країні +380, а з 16 квітня його почали використовувати замість +7. Певний час обидва способи набору діяли паралельно, щоб абоненти встигли звикнути до нових правил.

Перші українські олімпійці

Українські спортсмени брали участь в Олімпійських іграх ще з 1952 року, але до незалежності виступали у складі збірної Радянського Союзу. Вперше окремою командою Україна вийшла на Олімпіаду в 1994 році — на зимових Іграх у норвезькому Ліллехаммері.

Перший же виступ незалежної України виявився медальним. Українська команда здобула дві нагороди: золоту та бронзову. Олімпійською чемпіонкою з фігурного катання стала 16-річна Оксана Баюл, а бронзову медаль у лижній акробатиці виборола Валентина Цербе.

Для Баюл це було перше й єдине олімпійське золото в кар’єрі. У фіналі жіночого одиночного катання вона випередила американку Ненсі Керріган. Її перемога принесла Україні перше олімпійське золото як незалежній державі.

У 2021 році, напередодні 30-річчя незалежності, Баюл заявила, що відмовляється від українського громадянства. На той момент вона вже багато років жила у США після завершення спортивної кар’єри й мала американське громадянство. Сама Баюл пояснила рішення тим, що українське законодавство визнає за людиною лише одне громадянство, а після набуття громадянства іншої держави вона все одно юридично продовжує вважатися громадянкою України.

McDonald’s в Україні

24 травня 1997 року біля станції метро «Лук’янівська» у Києві відкрився перший McDonald’s в Україні. Україна стала 102-ю країною, де почала працювати мережа.

Зі спогадів очевидців, тоді біля закладу вишикувалася величезна черга, яка простягалася на десятки метрів. Тисячі людей чекали годинами, аби спробувати «західну» їжу, яку ховали від людей за залізною завісою у радянські часи.

Поява McDonald’s стала однією з ознак того, як після розпаду СРСР Україна відкривалася до світових брендів і нової культури споживання. Відкриття перетворили на справжнє шоу. Біля станції метро «Лук’янівська» встановили величезну літеру М з жовтих повітряних кульок, на даху станції розмістили великого надувного маскота Рональда Макдональда, а над Лук’янівкою літала гігантська повітряна куля з логотипом мережі.

За першим київським рестораном того ж року відкрилися заклади в інших районах столиці, а також у Дніпрі та Харкові.

Книжки українською

Українські книжки видавали й до незалежності, однак із перекладною літературою ситуація була значно складнішою. До 1991 року українською майже не видавали перекладної наукової літератури, а значну частину художніх перекладів становили твори, перекладені з російської. Після здобуття незалежності український переклад почав активно розвиватися, а видавництва поступово формували власний ринок світової літератури.

Один із найяскравіших прикладів — «Гаррі Поттер і філософський камінь». Українське видання першої книги серії вийшло у першому приватному дитячому видавництві незалежної України «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» у квітні 2002 року. Переклав книгу Віктор Морозов, а над редакцією працювали Петро Таращук та Іван Малкович.

Презентацію влаштували в ніч із 13 на 14 квітня на Хрещатику. За книгою вишикувалася черга — понад тисяча людей прийшли на нічний продаж першого українського «Гаррі Поттера».

Домен .UA

Перші українські користувачі почали виходити в інтернет ще на початку 1990-х, а 1 грудня 1992 року для України офіційно зареєстрували домен верхнього рівня .UA. Протягом наступних років з’являлися перші українські вебсайти — їх створювали державні установи, університети, наукові організації та компанії.

У 1998 році запрацювала перша версія офіційного вебсайту Верховної Ради України. На ньому почали публікувати інформацію про роботу парламенту та законодавство — те, що раніше можна було отримати лише в паперовому вигляді або безпосередньо в державних установах.

У 2000 році в українському інтернеті з’явилася «Українська правда». Її заснували Георгій Ґонґадзе та Олена Притула 16 квітня 2000 року. Видання стало одним із перших незалежних онлайн-медіа, які формували український інформаційний простір у мережі.

«Євробачення»

Пісенний конкурс «Євробачення» проводиться з 1956 року, проте дебютувати там Україні вдалося лише у 2003 році. Тоді країну представив співак Олександр Пономарьов з піснею «Hasta la vista». Виконавцю вдалося здобути 14 місце. Уже наступного року Україна здобула свою першу перемогу завдяки співачці Руслані та пісні «Wild Dances». Наступного року конкурс уперше провели в Україні — у Києві, в Палаці спорту.

Відтоді Україна тричі перемагала на «Євробаченні»: після Руслани перемогу здобули Джамала у 2016 році та Kalush Orchestra у 2022-му.

За весь час участі у конкурсі Україна встановила рекорд як країна, яка завжди проходила у фінал «Євробачення» .

«Академік Вернадський»

У 1996 році Україна отримала власну антарктичну станцію. До цього вона належала Великій Британії та називалася «Фарадей». Після розпаду СРСР Україна зверталася до Росії з проханням передати їй одну з радянських антарктичних станцій, однак там відмовили. Натомість Велика Британія запропонувала Україні свою станцію.

20 липня 1995 року сторони підписали меморандум про її передачу. А 6 лютого 1996-го над станцією спустили британський прапор і підняли український. Станцію перейменували на честь українського вченого Володимира Вернадського.

За станцію Україна заплатила символічну ціну — один фунт стерлінгів. Цю монету керівник першої української антарктичної експедиції Геннадій Міліневський передав британському начальнику станції, а той вмурував її у барну стійку станції.

Відтоді «Академік Вернадський» працює як українська науково-дослідна станція. Там проводять метеорологічні, геофізичні, біологічні та інші дослідження, а українські експедиції щороку продовжують роботу на шостому континенті.

Українська попмузика

17 вересня 1995 року на телеканалі ICTV вийшов перший випуск «Території А» — першого українського телевізійного хіт-параду кліпів. Програму створили Анжеліка Рудницька та Олександр Бригинець. Вона виходила щодня протягом п’яти років — до вересня 2000-го, а загалом в ефір вийшло понад 2 тисячі випусків.

У хіт-параді спочатку змагалися п’ять кліпів, згодом їх стало десять, а потім двадцять. Місця визначали самі глядачі: вони надсилали листи з голосами за улюблених виконавців, а протягом певного часу могли також телефонувати до редакції. Листів приходило стільки, що їх приносили буквально мішками.

Через «Територію А» українська попмузика отримала одну з перших великих платформ на телебаченні. У програмі з’являлися кліпи Ірини Білик, «Скрябіна», «ТНМК», «Братів Гадюкіних», Олександра Пономарьова, Юрка Юрченка, «Аква Віти» та багатьох інших виконавців. Усі відео, що потрапляли до хіт-параду, були українського виробництва, проте з різною мовою пісень: англійською, французькою, російською. Для частини артистів саме участь у хіт-параді стала шляхом до всеукраїнської популярності.