Що почитати? Ми спитали у комунікаційниці фонду «Таблеточки»

Пропонуємо підбірку книг про медиків, оскільки саме сьогодні, 27 липня, їхнє професійне свято. Літературу з гумором та серйозну радить комунікаційниця благодійного фонду «Таблеточки» Віта Сахнік.

1. «Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога» Іван Черненко

На початку книги обіцяли, що спершу буде смішно, а лише потім — сумно. На жаль, мені дуже-дуже сумно було протягом усього читання. Сумно, бо це не вигадка, а реальність. І, на жаль, не окремо взятого студента-інтерна-лікаря і одного медзакладу, а всієї системи.

Ця книга — найчесніше і найвідвертіше, що я читала про українську медицину. Про те, чому медичні виші часто закінчують люди з… хм своєрідним рівнем знань. Чому абсолютно нормальна людина стає злою і хамовитою з роками. Чому медики беруть, а інколи й вимагають гроші від пацієнтів і їхніх родичів.

І що найбільш цінно: звідки беруться помилки і чому визнати їх лікарю означає приректи себе на дуже нехороші речі. Здавалося б, помилки роблять всі. Так, їхня ціна різна. Інколи — це чиєсь здоров’я і життя. Але від того, що ми всі дружно скажемо: «Лікар не має права на помилку», він не перестане їх робити. Він перестане про них говорити. Кому від цього краще? Мовчанням неможливо вплинути на фактори, які призводять до помилок, а тому вони лише множаться.

Я не знаю, як автор наважився на таку відверту розповідь. Але я дякую йому за сміливість. Чим більше людей називатимуть речі своїми іменами, тим краще нам усім.

2. «Історії про життя, смерть і нейрохірургію», «Щоденники нейрохірурга», «І наостанок» Генрі Марш

Усі три книги британського нейрохірурга просякнуті неймовірною чесністю, а також глибокими рефлексіями: про життя у різні його періоди, відповідальність, втрату пацієнтів, вихід на пенсію після десятиліть успішної кар’єри (в Україні, наприклад, світила медицини рідко залишають свої посади «лише» через те, що зір вже не такий гострий, а руки — менш вправні) і врешті — власну хворобу, яка може призвести до смерті. Попри «похмурість» піднятих тем, усі ці книги розкривають Генрі Марша, як життєлюба і дуже емпатичну людину, змушують замислитись про власне ставлення до життя і смерті.

До речі, про емпатію. Генрі Марш уже понад 30 років відвідує Україну, допомагаючи і місцевим лікарям, і людям, яким потрібні втручання на мозку. Ця допомога не припинилась ні з його виходом на пенсію, ні з початком повномасштабного вторгнення. Генрі Марш — потужний адвокат України у Західному світі. Знаючи Україну досить добре, він помічає недоліки (передусім у застарілих підходах в охороні здоров’я), не соромиться про них говорити, але не відвертається від нас. І це дуже цінно.

3. «Буде боляче» Адам Кей

Цю книгу також можна було назвати «Буде смішно», бо передусім вона просякнута гострим і місцями доволі чорним гумором. Ще один британець у цій підбірці надзвичайно відверто описав виклики, з якими стикався у своїй щоденній роботі лікаря-гінеколога. Розповів, чому врешті покинув кар’єру в медицині і став… сценаристом.

Дивовижне перетворення, правда? А ще дивовижно те, наскільки описані британські реалії перегукуються з українськими. Шалені перепрацювання, відсутність особистого життя і недостатні зарплати — здається, універсальні проблеми медиків у багатьох куточках світу.

4. «Наша недуга» Тімоті Снайдер

Українцям навряд чи варто пояснювати, хто такий Тімоті Снайдер. Один із найвідоміших американських істориків, письменник і добрий друг України.

Проте ця книга не про історію, а про вади сучасної американської системи охорони здоров’я. Як-от расизм, опіоїдну епідемію, медиків, які не бачать у пацієнтах живих людей з їхніми почуттями.

У книзі Тімоті Снайдер підіймає важливе питання про місце людини та її гідності у межах зовсім не ідеальної системи.