Вчені пропонують засипати льодовики штучним снігом, щоб врятувати їх від танення

Вчені пропонують засипати льодовики штучним снігом, щоб врятувати їх від танення

Це не панацея, а лише одне з рішень. Вчені з Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат пропонують новий спосіб порятунку льодовиків Антарктиди від танення — скинути на них близько 74 трлн тонн штучного снігу. Про це пише The Guardian. Дослідники використовували кліматичну модель, щоб імітувати танення крижаного щита. Потім в рамках моделі вони створили прошарок снігу, який з часом перетвориться на лід. Щоб таким чином зберегти льодовики від руйнування, необхідно 10 метрів нового льоду зі штучного снігу на рік. Для реалізації цієї ідеї буде потрібно відкачка океанської води на висоту 640 метрів до поверхні льодовика, опріснення цієї води і її видування у вигляді снігу. Ще можна знайти спосіб зберігати її настільки довго, щоб вона замерзла, але для цього необхідна величезна кількість енергії. Вчені відзначають, що такий спосіб порятунку льодовиків може мати негативні наслідки: від падіння рівня Світового океану до повного спотворення моделей його циркуляції і зміни течій. «Ми не пропонуємо робити те, що ми показали, ми лише говоримо, що це одне з рішень для людства. Якщо ми не хочемо втратити наші міста, потрібно щось зробити», — кажуть кліматологи. Приєднуйся до нас у Telegram – тут своя атмосфера

Полностью Вчені пропонують засипати льодовики штучним снігом, щоб врятувати їх від танення
Дослідження: перегляд онлайн-відео шкодить природі

Дослідження: перегляд онлайн-відео шкодить природі

Перегляд серіалів, порно, відео з котиками та прослуховування музики шкодить природі, стверджують екологи. Про це йдеться у звіті The Shift Project за 2018 рік. За словами експертів, на цифрові технології припадає близько 4% від загального обсягу викидів парникових газів. Це більше, ніж виробляє цивільна авіація. У 2018 році на частку онлайн-відео припало більше 300 одиниць потенціалу глобального потепління (еквіваленту CO2), або близько 1% від усіх викидів. 27% відео-трафіку і приблизно 0,2% шкідливих викидів по всьому світу доводиться на порнографію. У минулому році споживачі порно виявилися відповідальними за стільки ж шкідливих викидів, скільки усі французькі сім’ї разом узяті. Глядачі Netflix, Amazon і інших стрімінгових сервісів нашкодили природі так само, як країна розміром з Чилі — на їх частку припало 0,3% викидів парникових газів. У доповіді наголошується, що відео — «найважчий» тип інформації: 10 годин відео високого дозволу містить стільки ж даних, скільки всі статті Вікіпедії англійською. Один із способів знизити шкоду — відмовитися від HD-якості там, де це можливо. Раніше ми детально розповідали, як блокчейн та стрімінгові сервіси шкодять нашій планеті. Фото: JESHOOTS.COM (Unsplash) Приєднуйся до нас у Telegram – тут своя атмосфера

Полностью Дослідження: перегляд онлайн-відео шкодить природі
Вчені з'ясували, яка доза алкоголю позбавляє волі

Вчені з’ясували, яка доза алкоголю позбавляє волі

Нейробіологи з Університету Сассекса (Англія) вирахували, що навіть пінти (0,5 л) пива або келиху вина досить, щоб позбавити людину волі і контролю над собою. Про це пише Medical Xpress. Експерименти показали, що після невеликої дози спиртного людині здається, що вона контролює те, що відбувається. Але насправді це не так. При цьому кількість випитого не перевищувала дозволених для водіння в Англії і Уельсі доз, що змушує задуматися про перегляд законів, пишуть дослідники. Приєднуйся до нас у Telegram – тут своя атмосфера Исследование: посты в соцсетях «выдают» психические расстройства и болезни пользователей

Полностью Вчені з’ясували, яка доза алкоголю позбавляє волі
Ученые выяснили, что чем больше в потерянном кошельке денег, тем выше вероятность, что его вернут владельцу

Ученые выяснили, что чем больше в потерянном кошельке денег, тем выше вероятность, что его вернут владельцу

Найден «рецепт» кошелька-бумеранга. Но это не точно. Международная группа исследователей провела эксперимент в 40 странах. Им пришлось «потерять» 17 тысяч кошельков с общей суммой 500 тысяч долларов в 355 городах. Изображая туристов, ученые оставляли их в банках, музеях, магазинах, отелях, театрах и других общественных местах. Результаты социального эксперимента публикует The Guardian. Экспериментаторы заходили в заведения, представлялись иностранцем, нашедшим поблизости чей-то кошелёк, и сдавали бумажник случайному сотруднику с просьбой вернуть хозяину. Все кошельки были прозрачными, в них находились деньги той или иной страны, список продуктов на государственном языке, ключ, визитные карточки с мужским именем и адресом электронной почты владельца. Вероятность возврата утерянного менялась в зависимости от страны. Но общая тенденция всё же прослеживалась — если в кошельке лежит крупная сумма денег, то шанс получить его обратно составляет целых 72 %! По словам автора исследования и экономиста Цюрихского университета Кристиан Цюнд, всё дело в человеческой психологии. «Естественно предположить, что причина — альтруистичность людей и их забота о владельце кошелька. Однако наши результаты доказывают, что это сочетание альтруизма и того, что мы называем неприязнью воровства». Дело в том, что человек, случайно завладевший внушительной суммой денег, с большей вероятностью станет считать себя вором, чем тот, кому досталась мелочь. В качестве подтверждения своей теории учёные обнаружили: кошельки без ключа, но с деньгами, возвращались реже, чем кошельки с деньгами и ключом. Последний мог оказаться важным для владельца и побуждал людей действовать бескорыстно. Так, самыми честными оказались датчане, шведы и новозеландцы. Они возвращали кошельки чаще остальных, особенно если там была крупная сумма. В Китае, Перу, Казахстане и Кении в возврат в среднем составлял 8-20 %. Но больше всего ученых удивил Ватикан и два антикоррупционных бюро — там кошельки не вернули вообще. «Мы ошибочно полагаем, что все люди эгоисты. На самом считать себя честным человеком важнее для них, чем краткосрочная денежная выгода», — говорит Ален Кон, доцент кафедры экономики Мичиганского университета и ведущий автор исследования.

Полностью Ученые выяснили, что чем больше в потерянном кошельке денег, тем выше вероятность, что его вернут владельцу
Климатолог визуализировал глобальное потепление для всех стран мира

Климатолог визуализировал глобальное потепление для всех стран мира

Выберите нужный регион и страну — и посмотрите своими глазами. Климатолог Эд Хоукинс из Университета Рединга (Великобритания) создал интерактивный сайт Showyourstripes. На сайте минималистично визуализированы климатические изменения за последнее столетие. Данные о глобальном потеплении представлены для всех стран мира. Так, все графики сделаны в виде вертикальных линий синих и красных оттенков. Для большинства стран полосы начинаются в 1901 году и заканчиваются в 2018-м. У Великобритании, США, Швейцарии и Германии данные показаны с конца 19 века. Информация об истории изменения климата в том или ином регионе получена из Базы данных о температуре Земли Беркли (Berkeley Earth Temperature Dataset) и национальных метеорологических служб. Эд Хоукинс пишет, что намеренно не включал в свою визуализацию никаких цифр, оставив лишь полосы. «Понимание такого графика доступно всем и требует минимальной информированности и научных знаний», — утверждает климатолог. Вот как выглядит график Украины (она находится в разделе «Европа»): Визуализации доступны для бесплатного скачивания. Распоряжаться ими можно на свое усмотрение. Хоукинс призывает публиковать изображения под хэштегом #ShowYourStripes, чтобы обратить внимание на проблему глобального потепления. Отметим, в конце мая ученые сообщили, что текущий темп глобального потепления приведет к 187 миллионам экологических беженцев в 2100 году. По их словам, уровень Мирового океана повысится значительнее, чем считалось ранее.

Полностью Климатолог визуализировал глобальное потепление для всех стран мира

Населення планети наближається до 10 млрд осіб

Через 30 років загальна чисельність жителів нашої планети досягне 9,7 млрд осіб. І це при тому, що на даний момент вона становить 7,7 млрд. Про це повідомляється в черговому звіті ООН, інформує UBR.ua. Зокрема, населення Африки на південь від Сахари збільшиться до 2050 року вдвічі, а Індія обжене Китай в 2027 році. До цього часу в Індії будуть жити 1,491 млрд людей, а в Китаї — 1,479 млрд. Але, як зазначається в звіті, пікового приросту населення слід очікувати саме у найближчі 30 років, після чого відбудеться деякий спад. Якщо прогнозована тенденція збережеться, до 2100 року чисельність землян досягне майже 11 млрд чоловік — близько 10,8 млрд. У найближчі десять років найінтенсивніше люди народжуватимуться у дев’яти країнах. В першу чергу вчені з ООН називають такі: Індія; Нігерія; Пакистан; Демократична Республіка Конго; Ефіопія; Танзанія; Індонезія; Єгипет; США. Разом з тим звертають увагу, що такий бум в цих країнах відбувається на тлі глобального спаду. Якщо в 1990 році середній показник народжуваності на планеті складав 3,2 людини, то станом на 2019 рік — 2,5 дитини на жінку. Також автори дослідження нагадують, що для запобігання вимирання населення тієї чи іншої країни цей показник повинен складати (без обліку мігрантів) 2,1. Для порівняння, за даними Світового банку, в Україні цей коефіцієнт становить 1,47. Втім, в ряді країн природний спад рівня народжуваності компенсується припливом мігрантів. В ООН прогнозують, що найближчим часом така ситуація буде характерна для Білорусі, Естонії та Німеччини. Як коментує ситуацію заступник генсека ООН з економічних і соціальних питань Лю Чженьмінь, найчастіше максимальні темпи приросту населення характерні для найбідніших країн, що суттєво ускладнює боротьбу з бідністю.  

Полностью Населення планети наближається до 10 млрд осіб
Посты в соцсетях «выдают» психические расстройства и болезни пользователей

Исследование: посты в соцсетях «выдают» психические расстройства и болезни пользователей

Психологи определили депрессию, психозы, зависимости и даже диабет по постам в социальных сетях. Психологи Пенсильванского университета уже выяснили, что посты в Facebook могут помочь выявить ранние признаки депрессии. Теперь к ним присоединились коллеги из Университета Стони Брук — вместе ученые доказали, что посты в соцсетях помогают выявить тревожное расстройство, психозы, зависимости и диабет. Об этом пишет «НОЖ». В исследовании приняли участие около 1 000 человек. Ученые проанализировали их данные: пол, возраст, место жительства, а также информацию о заболеваниях, которые были диагностированы ранее. Затем исследователи построили три модели: первая отслеживала то, с какой вероятностью заболевание связано с демографической информацией, вторая — как болезнь отображают слова в постах, третья  — совмещение обоих признаков. Оказалось, что наиболее достоверные данные о психических расстройствах и болезнях можно получить при анализе постов. Информация о поле, возрасте и проживании таких результатов не давала. Некоторые слова в постах, указывающие на заболевания, оказались вполне очевидны — например, люди с алкогольной зависимостью часто пишут про «напитки» и «бутылки». А вот для диабета ключевыми словами стали «бог» и «молитва». Признаки психоза и наркотической зависимости — частая нецензурная брань. Авторы исследования уверены, что их наработки могут помочь в создании алгоритма, который будет дополнительным инструментом диагностики для врачей. Фото: Niklas Hamann (Unsplash) Присоединяйся к нам в Telegram – тут своя атмосфера Закрыть и забыть: ещё одна история об отказе от социальных сетей Канадський журналіст переконаний, що соціальні мережі більше не потрібні: чому

Полностью Исследование: посты в соцсетях «выдают» психические расстройства и болезни пользователей

Як блокчейн та музичні стрімінгові сервіси гублять нашу планету

Економісти розрахували, що криптовалютна індустрія сприяє щорічним викидам в атмосферу вуглекислого газу, яке можна порівняти за обсягами з вихлопами Гамбурга або Лас-Вегаса. Про це пише науковий оглядач Нікіта Лавренов для видання Forbes. Незважаючи на те, що біткоін — віртуальна валюта, її функціонування є цілком реальним сектором економіки, що вимагає реальних ресурсів. Зокрема, на підтримку її існування витрачається багато електроенергії. Міжнародний колектив дослідників проаналізував дані «заліза» і IP-адреси майнерів біткоіну, оцінив енерговитрати, пов’язані з цією криптовалютою, і розрахував вуглецевий слід. Дослідження опубліковане в журналі Joule. За оцінками дослідників, на обслуговування блокчейн-мережі біткоіну щорічно витрачається 45,8 терраватт електроенергії. У перерахунку на вуглецевий слід виходить, що при виробленні такої кількості енергії в атмосферу було викинуто від 22 до 22,9 мегатонн вуглекислого газу. Порівняні обсяги СО2 виробляють деякі міста — наприклад, Гамбург і Лас-Вегас, — або навіть невеликі країни, як Шрі Ланка або Йорданія. Згідно з наведеними розрахунками, енергоспоживання біткоіну значно зросло з моменту його анонсування. Пов’язано це зі збільшенням потужностей, необхідних для майнінгу криптовалюти. Перші покоління майнерів використовували звичайні персональні комп’ютери потужністю 0,01 гігахеш на секунду. Потім майнери перейшли на графічні процесори (GPU) потужністю в 0,2-2 GH/s. З 2013 майнери користуються спеціалізованими системами на базі інтегральних схем (ASIC) потужністю аж до 44,000 GH/s. Дослідження IP-адрес показало, що майнери розподілені географічно нерівномірно. 67% майнінгових потужностей розташовані в азіатських країнах, 17% — у європейських і ще 15% припадає на Північну Америку. На основі аналізу потужностей «заліза», залученого в майнінг біткоінів, вчені вирахували енергоспоживання віртуальної валюти і, з огляду на географічний розподіл майнерів, розрахували вуглецевий слід від біткоіну. Своєю роботою автори намагалися привернути увагу до неочевидної проблеми блокчейн-технології. Високий ступінь захисту операцій вимагає високих виробничих потужностей і, відповідно, великої кількості електроенергії. За оцінками дослідників, якщо взяти до уваги всі існуючі криптовалюти, то їх сумарний вуглецевий слід буде вдвічі перебільшуватиме розрахований для біткоіну. Поширення технології за рамки криптовалют багаторазово збільшує енергоспоживання, разом з яким зростає і вуглецевий слід. Викид двоокису вуглецю, який супроводжує виробництво електроенергії, в свою чергу веде до посилення парникового ефекту на планеті. «Зрозуміло, є і більш важливі фактори, що сприяють зміні клімату. Однак вуглецевий слід криптовалютного майнінгу досить великий, щоб обговорювати можливість його регулювання, особливо в тих регіонах, де виробництво електроенергії особливо вуглецевоємне. Один зі шляхів поліпшення екологічного балансу — об’єднання великих майнінгових ферм і переведення їх на поновлювані джерела електроенергії», — наводять слова провідного автора дослідження, співробітника Мюнхенського технічного університету і MIT Крістіана Столла в офіційному прес-релізі. За даними недавнього звіту компанії CoinShares, 77,6% електрики, яку використовувала вся майнінгова інфраструктура біткоіну в 2018 році, отримані з поновлюваних джерел енергії. Майнінгова індустрія прагне в найближчому майбутньому повністю перейти на «зелену» енергію. Найбільші майнінгові ферми розташовані в регіонах, де велика частина електроенергії отримана з відновлюваних джерел. Найбільший азіатський майнінговий центр знаходиться в Сичуані, де понад 30% енергії виробляють вітряки і сонячні електростанції. Як меломани сприяють збільшенню парникових викидів Не тільки поширення технології блокчейн призводить до парникових викидів. Недавнє дослідження вчених з університетів Осло і Глазго показало, що розвиток музичних стрімінгових сервісів також сприяє збільшенню парникових викидів. Методично дослідження вуглецевого сліду стрімінгових сервісів і біткоіну схожі. Автори використали дані Американської асоціації звукозаписної індустрії за 2015 і 2016 роки, оцінили обсяг інтернет-трафіку, що використовується при прослуховуванні і скачуванні музики з сервісів. Знаючи витрати електроенергії, необхідної для скачування 1 Гб даних, дослідники розрахували енергоспоживання. Розрахунки вуглецевого сліду з поправкою на географію трафіку показали, що музичні стрімінгові сервіси призводять до викидів парникових газів в 10 більше, ніж вся біткоінова індустрія. У 2016 році інфраструктура стрімінгових аудіосервісів тільки в США була відповідальна за викиди CO2 в обсязі від 200 до 350 мегатонн. Електроенергію, яку витрачають гаджети при прослуховуванні музики з сервісів, дослідники не враховували. Вчені також порівняли вуглецевий слід стрімінгових сервісів і виробництва музики на фізичних носіях. Навіть на піку виробництва вінілових платівок вся індустрія виробництва і продажу музики призводили до вдвічі менших викидів СО2 — не більше 140 мегатонн на рік. Однак з фізичними носіями асоційована інша проблема — близько 58 мегатонн пластикових відходів щорічно. Дослідження вуглецевого сліду від відеоігор у Великобританії також показало, що фізичні носії призводять до менших викидів в еквіваленті CO2, ніж цифрові сервіси. Екологічнішими за хмарні сервісм фізичні носії стають, якщо купувати їх на вторинному ринку. Результати цього дослідження справедливі тільки для британської індустрії відеоігор консолі PlayStation. Автори планують розширити географічний обсяг свого дослідження, щоб порівняння вуглецевого сліду аналогових носіїв і цифрових сервісів було більш коректним. Стрімінгові сервіси прагнуть скоротити вуглецевий слід і переводять свої дата-центри на поновлювані джерела енергії. Так, сервіс Spotify у звіті 2017 року про сталий розвиток заявив, що до кінця 2018 переведе більшу частину серверних операцій на платформу Google Cloud Platform (GCP). Перехід на платформу Google вже дозволив скоротити вуглецевий слід на 1,5 мегатонни в рік. До кінця 2019 року має завершитися повний перехід, і сервіс стане вуглецево нейтральним. Компанія Apple у 2018 році оголосила про повний перехід усіх приміщень компанії в 43 країнах світу на поновлювані джерела енергії. Висновок Отже, зв’язок між цифровою економікою, енергетикою і парниковими викидами поки є малоочевидним. Метою досліджень з цього огляду було зовсім не в тому, щоб закликати екологічно відповідальних користувачів відмовлятися від використання цифрових сервісів і віртуальних валют. Але сьогодні — саме час замислитися над тим, як повсякденні звички і спосіб життя кожного з нас впливають на природу, та зробити крок до раціонального споживання енергії.

Полностью Як блокчейн та музичні стрімінгові сервіси гублять нашу планету
Исследование: сколько пластика может съесть человек за неделю

Исследование: сколько пластика может съесть человек за неделю

За одну неделю человек может употребить около 5 ГРАММ ПЛАСТИКА — это вес кредитной карты. Такие результаты представили в исследовании ученые Университета Ньюкасла из Австралии, пишет CNN. По данным ученых, больше всего микропластика находится в питьевой воде, ведь там могут распадаться 52 вида пластика. Также пластик попадает к человеку в виде микропластических частиц, которых не видно. Это частицы размером менее 5 миллиметров. Они могут проникать в пищу, питьевую воду и даже воздух. Также из искусственных тканей и зубных паст. Влияние микропластика на организм пока не исследовано. Сейчас ученые только оценивают риски для здоровья человека, которые может нанести микропластик.

Полностью Исследование: сколько пластика может съесть человек за неделю
До 2040 року більша частина м'яса буде вирощуватися штучно

До 2040 року більша частина м’яса буде вирощуватися штучно

Крім штучного м’яса люди майбутнього їстимуть комах, медуз і питимуть молоко з водоростей, впевнені вчені. Від тваринництва люди поступово відмовляться. До 2040 року 60% м’яса буде вирощуватися штучно або його замінять рослинними продуктами зі схожим смаком. Про це повідомляє The Guardian, посилаючись на фахівців з компанії AT Kearney. «Зараз масштабна галузь з виробництва м’яса багатьма розглядається як непотрібне зло. Веганські замінники і культивовані продукти витіснять тваринництво — це лише питання часу», — йдеться в звіті AT Kearney Одна з головних причин, чому людство відмовиться від виробництва звичайного м’яса — негативний вплив промислового фермерства на екологію: викиди в атмосферу, забруднення водойм і т. д. Інвестиції в такі компанії, як Beyond Meat, Impossible Foods і Just Foods, які використовують рослинні інгредієнти для створення штучного м’яса, зростають щороку. Наприклад, Beyond Meat привернула 240 млн доларів з травня минулого року. «Перехід суспільства до вегетаріанського і веганського способу життя незаперечний, тому що занадто багато людей стали звертати свою увагу на проблеми навколишнього середовища і благополуччя тварин, — говорить Карстен Герхардт, партнер AT Kearney. — Але переконані м’ясоїди зможуть залишити свій раціон незмінним, при цьому не завдаючи шкоди екології».

Полностью До 2040 року більша частина м’яса буде вирощуватися штучно
Top