Фейкові новини породжують у людей хибні спогади

Фейкові новини породжують у людей хибні спогади

Вчені з Каліфорнійського університету з’ясували, що чим більше людині подобається новина, тим охочіше вона в неї вірить. Результати дослідження публікує Association for Psychological Science. Експеримент полягав в наступному: перед референдумом з питань абортів у Ірландії вчені опитали понад 3000 осіб з правом голосу і запропонували їм ознайомитися з шістьма новинами. Всі історії були повністю вигаданими і спрямовані як на прихильників, так і на противників абортів. Дослідники запитали учасників, чи чули вони про описувані події раніше. І майже половина почала «щось пригадувати». А деякі навіть прикрасили вигадані новини різними деталями. Чим більше людям подобалася новина, тим активніше вони в неї вірили. Наприклад, прихильники абортів яскравіше розписували подробиці історій про провали своїх опонентів, і навпаки. Підтверджує це й ще один контрольований експеримент із вживленням фальшивих спогадів, який кілька років тому провели Джулія Шоу з London South Bank University та Стівен Портер з British Columbia University. Про це пише BBC Україна. Сказавши, що вони вивчають відновлення далеких спогадів, вчені тричі інтерв’ювали учасників експерименту у стилі поліцейського допиту. При цьому використовувалися техніки розширення уяви. Вчені активно робили припущення про те, що учасники експерименту у підлітковому віці були причетні до скоєння злочину — крадіжки чи озброєного нападу — і за це потрапили до поліції. «Мета експерименту — примусити людей плутати свою уяву з реальними спогадами» — сказала Джулія Шоу. 70% учасників після завершення експерименту визнали ці припущення власними спогадами. Щоб провести експеримент, дослідниця два роки вела дебати з університетським комітетом по етиці — чи можна свідомо вживляти людям спогади, особливо про вдаване кримінальне минуле. А коли результати дослідженні були отримані, Шоу зізналася що не очікувала того, наскільки легко виявилось імплантувати фальшиві спогади у людську пам’ять. До речі, згодом світ побачила книга Джулії Шоу під назвою «Хибна пам’ять. Чому не можна довіряти спогадам» (2016). Експеримент показує, що людська пам’ять — це дуже хитка структура. Наш мозок легко заповнює пробіли в пам’яті тим, чого насправді ніколи не було. Вчені переконані, що результати експерименту повинні вплинути на всю судову систему — на методи, якими допитують підозрюваних, свідків і жертв, і взагалі на рівень довіри до спогадів на суді. Поза криміналістикою розуміння того, як може обманювати нас власний мозок, допомагає нам не надто покладатись на власну пам’ять й бути обережними з тими, хто намагається маніпулювати нашими спогадами. Дослідники вважають, що щоразу, коли ми повертаємось до певних подій у пам’яті, ми реконструюємо їх, і через певний час вони сильно змінюються. А зважаючи на те, що з розвитком нейромереж фейкові новини можуть вийти з-під контролю і захлеснути інтернет, можна лише здогадуватись, як вплинуть на людство подібні «ігри» з пам’яттю. Фото: Jeremy Bishop (Unsplash)

Полностью Фейкові новини породжують у людей хибні спогади
Компонент червоного вина визнали ефективним засобом проти депресії

Компонент червоного вина визнали ефективним засобом проти депресії

Червоне вино містить резвератрол — природний антиоксидант, що видобувається з виноградної шкірки і кісточок. Ця сполука допомагає в боротьбі з депресією і тривогою. Це з’ясували вчені з Університету штату Нью-Йорк у Буффало, пише Medical Xpress. «Резвератрол може стати ефективною альтернативою препаратам, що застосовуються в лікуванні депресії і тривожного розладу», — пишуть автори дослідження. У попередніх роботах говорилося, що резвератрол має ефект, схожий з антидепресантами. У новому дослідженні вчені зосередилися на тому, як цей компонент впливає на вироблення гормонів стресу. Дослідники провели експерименти на мишах, які відчували тривалий стрес. Це призвело до активного вироблення в їх організмі гормону кортикостерону і накопичення в мозку ферменту PDE4, пов’язаного з розвитком депресії і тривожності. У їжу гризунів додавали винний компонент резвератрол. Як з’ясувалося, він пригнічував акумуляцію в мозку PDE4, знижував рівень тривожності у піддослідних гризунів і поліпшував їх психічний стан. Додамо, що раніше вчені Університету Альберти в Канаді з’ясували, що резвератрол підвищує працездатність та покращує функції серця і м’язів настільки ж ефективно, як і заняття на тренажерах. Виявилось, що люди, які вживають один келих червоного вина на день, менш схильні до розвитку слабоумства чи онкологічних захворювань. Фото: Kelsey Knight (Unsplash) Исследователи: население планеты потребляет гораздо больше алкоголя, чем 30 лет назад

Полностью Компонент червоного вина визнали ефективним засобом проти депресії
Виступ на потилиці, слабка щелепа та маленькі лікті: як сучасний спосіб життя змінює людський скелет

Як сучасний спосіб життя змінює людський скелет

Вчені всього світу сходяться на думці, що скелет може адаптуватися до способу життя, який ведуть люди. Видання BBC зібрало інформацію про те, що відбувається з кістками людини в 2019 році. Через смартфони змінюється форма черепу Останніми роками у людей віком від 18 до 30 років все частіше зустрічається зовнішній потиличний виступ — він знаходиться на задній частині черепа, прямо над шиєю. Раніше цей виступ належав до категорії дуже рідкісних явищ. Якщо людина сидить прямо, то її голова балансує на верхівці хребта. Але з появою гаджетів люди стали набагато більше часу проводити з опущеною головою — це створює навантаження на шию. Вчені вважають, що виступ на потилиці сформувався через сильний тиск в тому місці, де зустрічаються м’язи шиї і череп. Він потрібен для розподілення ваги черепа по більшій площі і зменшення навантаження. Щелепа слабшає За формою щелепи фахівці можуть визначити, як харчується людина. У сучасному світі їжа, в більшості випадків, м’яка і легко засвоюється — людям не потрібно робити зусилля, щоб пережувати їжу. Через це щелепа стає слабшою. Зовні це непомітно, але на прикус впливає. У той же час це позначається на мовленні. Так, коли суспільство відкрило сільське господарство в період неоліту, зміни в будові щелепи, можливо, дозволили нам вимовляти нові звуки, такі як «ф» і «в». Про це свідчать результати недавнього дослідження. Якщо в ранніх мовах кількість цих звуків становила 3%, то в сучасних — 76%. Лікті зменшуються Спостерігаючи за фізіологічним розвитком школярів, німецькі дослідники виявили, що у людей зменшуються лікті. Антрополог Крістіан Шеффлер вивчила будову дитячих кісток в період між 1999 і 2009 роками. Причиною таких трансформацій є відсутність фізичних навантажень — скелет стає крихкішим. Фото: Meta Zahren (Unsplash) Приєднуйся до нас у Telegram – тут своя атмосфера

Полностью Як сучасний спосіб життя змінює людський скелет

Вчені виявили спосіб навчання, який не пов’язаний з IQ і запам’ятовуванням

Існує величезна кількість досліджень про те, як люди навмисно вивчають будь-які речі, наприклад, запам’ятовують слова або цілі тексти. Неявне навчання — набагато менш вивчений спосіб. Про це пише «НОЖ». Якщо попросити п’ятирічну дитину пояснити граматичні правила мови, якою вона розмовляє, то вона, в більшості випадків, нічого не зможе відповісти. Але це не означає, що дитина не знає цих правил — вона просто не може їх сформулювати. Це один із прикладів неявного знання. Таке навчання важливе не тільки для дітей, а й для дорослих. «Це базова система, яка лежить в основі вивчення мов, музики та інших областей», — пишуть вчені Дослідники з університету Вісконсіна дали 64 молодим людям чотири види завдань, виконання яких потребувало саме неявного навчання. Перше завдання полягало у виявленні штучно придуманих граматичних правил. Друге завдання вимагало від учасників вивчити, який відгук повинні викликати різні зображення (і чи повинні взагалі). У третьому випадку потрібно було передбачити, в якій частині екрану з’явиться коло — вгадати це допомагав попередній досвід, протягом якого кола з’являлися в певній послідовності. Четверте завдання полягало в тому, щоб класифікувати абстрактні візуальні стимули в одну з двох категорій. Вчені підкреслюють, що зробили все можливе, щоб учасники максимально задіяли неявне навчання у виконанні завдань. Через тиждень молоді люди повернулися до вирішення схожих завдань, а також пройшли тести на пам’ять і IQ. У трьох випадках з чотирьох вчені виявили зв’язок «середнього» рівня між початковими успіхами учасників і тим, як добре вони справлялися із завданнями через тиждень. Це говорить про стабільність неявних здібностей до навчання. Команда також виявила, що те, наскільки добре учасник навчався «неявно», не мало відношення до його IQ або результатів тесту на пам’ять. Дослідники пишуть, що результати їх роботи підтверджують існування абсолютно некорельованих когнітивних здібностей. Крім того, дослідження пояснює, чому люди, які є розумними за результатами IQ-тесту, гірше проявляють себе в неявному навчанні, і навпаки. Фото: Debby Hudson, Siora Photography (Unsplash)

Полностью Вчені виявили спосіб навчання, який не пов’язаний з IQ і запам’ятовуванням
Дослідження: перегляд онлайн-відео шкодить природі

Дослідження: перегляд онлайн-відео шкодить природі

Перегляд серіалів, порно, відео з котиками та прослуховування музики шкодить природі, стверджують екологи. Про це йдеться у звіті The Shift Project за 2018 рік. За словами експертів, на цифрові технології припадає близько 4% від загального обсягу викидів парникових газів. Це більше, ніж виробляє цивільна авіація. У 2018 році на частку онлайн-відео припало більше 300 одиниць потенціалу глобального потепління (еквіваленту CO2), або близько 1% від усіх викидів. 27% відео-трафіку і приблизно 0,2% шкідливих викидів по всьому світу доводиться на порнографію. У минулому році споживачі порно виявилися відповідальними за стільки ж шкідливих викидів, скільки усі французькі сім’ї разом узяті. Глядачі Netflix, Amazon і інших стрімінгових сервісів нашкодили природі так само, як країна розміром з Чилі — на їх частку припало 0,3% викидів парникових газів. У доповіді наголошується, що відео — «найважчий» тип інформації: 10 годин відео високого дозволу містить стільки ж даних, скільки всі статті Вікіпедії англійською. Один із способів знизити шкоду — відмовитися від HD-якості там, де це можливо. Раніше ми детально розповідали, як блокчейн та стрімінгові сервіси шкодять нашій планеті. Фото: JESHOOTS.COM (Unsplash) Приєднуйся до нас у Telegram – тут своя атмосфера

Полностью Дослідження: перегляд онлайн-відео шкодить природі
Люди з розвиненою фантазією, скоріш за все, є альтруїстами

Люди з розвиненою фантазією, скоріш за все, є альтруїстами

Американські дослідники виявили, що відповідальні за образне мислення ділянки мозку пов’язані з альтруїзмом. Про це пише видання Medicalxpress. Коли людина бачить, що хтось у біді, саме уява підказує їй, що варто прийти на допомогу. Вчені дослідили дві ділянки мозку з різними функціями: скронево-тім’яний вузол, що грає основну роль у процесах самоусвідомлення та усвідомлення нших, і скроневу частку, яка відповідає за відтворення образів. У серії експериментів вони довели, що активність у скроневій частці передбачає готовність людини прийти на допомогу. У першому експерименті, що дозволив дослідникам вивчити обидві ділянки, мозок добровольців сканували, коли вони уявляли, як рятують оточуючих від гіпотетичної небезпеки. У другому експерименті учасники також уявляли, що допомагають іншим. Тим часом дослідники за допомогою коротких магнітних імпульсів стимулювали їх скронево-тім’яний вузол. «Якщо ви можете уявити, як допомагаєте комусь, то швидше за все, готові це зробити», — зазначає співавтор дослідження Ліан Янг. Вчені пов’язують це з таким явищем, як «інфляція уяви» — людям легше повірити, що якась подія відбулась або відбудеться в майбутньому, якщо вони можуть її уявити. Фото: youssef naddam (Unsplash) Присоединяйся к нам в Telegram – тут своя атмосфера

Полностью Люди з розвиненою фантазією, скоріш за все, є альтруїстами
Вчені визначили кращі періоди життя для творчості

Вчені визначили кращі періоди життя для творчості

Вчені з Університету штату Огайо вивчили біографії економістів, які отримали премію пам’яті Альфреда Нобеля, і виділили два найпродуктивніших періоди життя. Про дослідження повідомляється на сайті вузу osu.edu. «Наші спостереження на обмежуються сферою економіки – вони можуть бути застосовані до творчості в цілому», – стверджує провідний автор дослідження, професор Брюс Вайнберг. За його словами, зазвичай творчий дух приписують молоді. Але з віком креативність не зникає, а лише виражається інакше. Дослідники вивчили роботи 31 лауреата і розділили вчених на «реформаторів» і «емпіриків». Пік активності перших припадав на період від 25 до 29 років, другі робили відкриття у віці старше 50 років. Економісти, які здійснили прорив у своїй області в молодості, були «концептуальними інноваторами» – вони мислили нестандартно, відмовлялися грати за встановленими правилами. Але є і другий тип креативності – «експериментальний» (шляхом проб і помилок). У цьому випадку аналіз, інтерпретація і синтез вивченої інформації допомагали фахівцеві знайти нове рішення. Приєднуйся до нас у Telegram – тут своя атмосфера Культ креативности. Как ее воспитать и почему мы становимся менее изобретательными

Полностью Вчені визначили кращі періоди життя для творчості
Штучний інтелект навчили розпізнавати посттравматичний синдром по голосу

Штучний інтелект навчили розпізнавати посттравматичний синдром по голосу

Вчені з Нью-Йоркського університету розробили алгоритм, який здатний по голосу людини визначити, чи страждає вона від посттравматичного стресового розладу. Точність – 89%. Робота дослідників опублікована в журналі Depression and Anxiety, а короткий її виклад розміщено на сайті eurekalert.org. Щоб навчити нейромережу, дослідники провели розширені інтерв’ю з 53 добровольцями, які брали участь у бойових діях в Іраку і Афганістані, і страждають від посттравматичного синдрому. Також бесіди проводилися з 78 ветеранами без розладу. Записи проаналізували і виділили 18 мовних особливостей, характерних для людей з синдромом: монотонна мова, слабкі інтонації, знижена жвавість розмови. На основі цього і навчали нейромережу. Посттравматичний стресовий розлад з’являється у людей, які пережили одну чи кілька психотравмічних подій: наприклад, теракти, військові дії, стихійні лиха, аварії, важку фізичну травму, статеве або побутове насильство, загрозу смерті, перебування свідком або заподіювачем чужої смерті. Синдром проявляється по-різному і включає в себе депресію, підвищену тривожність, панічні атаки. На сьогодні чітких методів визначення синдрому не існує – діагноз ставиться на основі багатогодинних інтерв’ю з лікарями і може бути помилковим. Розроблений алгоритм хочуть зробити одним з об’єктивних методів діагностики. У перспективі вчені мають намір провести додаткове навчання системи штучного інтелекту на більшому обсязі даних. Після цього з використанням нового алгоритму планують розробити мобільний додаток для і отримати дозвіл влади на його клінічне використання. Приєднуйся до нас у Telegram – тут своя атмосфера

Полностью Штучний інтелект навчили розпізнавати посттравматичний синдром по голосу
Вчені: собаки продовжують життя господарям

Вчені: собаки продовжують життя господарям

Щоденні прогулянки з собакою знижують ризик розвитку серцево-судинних захворювань і ранньої смерті. Вчені з університету Ліверпуля з’ясували, що власники собак рухаються в чотири рази більше, ніж ті, хто не має чотирилапого улюбленця. У дослідженні взяли участь 385 британських сімей, з них у 191 людини були собаки. Всі респонденти вказали в анкеті, як часто вони займаються фізичною активністю. З’ясувалося, що собачники, як правило, ведуть активний спосіб життя. Середня тривалість прогулянок на тиждень склала 4 години 8 хвилин (рекомендована норма – не менше 2,5 годин на тиждень). Аналогічного висновку у 2017 році дійшли і шведські вчені. Результат їх дослідження опублікував журнал Scientific Reports. Дослідники проаналізували дані про здоров’я 3 432 153 людей у віці від 40 до 80 років. З них 13 % тримали вдома собак. З’ясувалося, що ризик серцево-судинного захворювання у сімейних власників собак на 15 відсотків нижче, ніж у тих, хто не має вихованців. Для самотніх людей ризик хвороби був нижчим на 33 % Крім того, раніше дослідники з’ясували, що власники собак краще переносять стрес.

Полностью Вчені: собаки продовжують життя господарям
Дослідження: чому повторний перегляд фільмів і читання книг – це не так марно, як здається

Дослідження: чому повторний перегляд фільмів і читання книг – це не так марно, як здається

Часто ми мучимося вибором: здається, що всі фільми світу вже переглянуті, а нічого нового не знайти. Виявляється, відмовлятись від перегляду чогось вже добре знайомого – велика помилка. Нове дослідження, проведене фахівцями університету Чикаго ім. Бута, доводить, що переглядати фільми, перечитувати книги і відвідувати одні й ті ж місця – це не так нудно, як нам здається. Дослідники провели два експерименти. У першому вони звернулися до відвідувачів виставки з генетики в Чиказькому музеї науки і промисловості. Людей просили оцінити, як сильно їм сподобалася виставка і наскільки, на їх думку, їм буде цікаво дивитися її вдруге. Майже всі відвідувачі заявили, що повторний перегляд вже не буде цікавим. Але деякі, на прохання вчених, прийшли в музей знову. І оцінили виставку так само високо, як і вперше! «Можливо, виставка, яка спочатку здавалася дуже великою, під час другого відвідування виглядала вже не такою об’ємною. Або люди знайшли і оцінили якісь нові деталі, що залишилися без уваги в перший раз», – говорить Ед О’Брайен, провідний автор дослідження. У другому експерименті команда вчених попросила добровольців подивитися фільм на Netflix, який вони ще не бачили, але впевнені, що їм сподобається. Наступного вечора частина випробовуваних подивилася його знову Ті, хто не переглядав фільм, оцінили задоволення від потенційного повтору в середньому на 3,5 бали за семибальною шкалою. Під час першого перегляду вони поставили 5,3 бали. Але група, яка все ж переглянула картину, оцінила задоволення в середньому на 4,5 бали. «Звичайно, дивитися один і той же фільм два дні поспіль – не найцікавіше заняття. Але, схоже, це приємніше, ніж здається на перший погляд», – роблять висновок дослідники. За словами О’Брайена, люди обирають новизну не лише тому, що чекають на неї виключно позитивної реакції, а тому що бояться негативних емоцій від повтору. І дуже часто очікування нудьги перебільшені. «Тепер, якщо моя мета – трохи розслабитися, я краще перегляну щось, що мені вже один раз сподобалося, ніж буду витрачати час на болісні пошуки нового», – говорить О’Брайен. Таку точку зору вже підтримує величезна категорія людей по всьому світу – це маленькі діти. Вони готові дивитися одні й ті ж мультики і співати одні і ті ж пісні до нескінченності, і їм не буває нудно. Це ще раз підтверджує результати дослідження, впевнені вчені. За матеріалами: knife.media

Полностью Дослідження: чому повторний перегляд фільмів і читання книг – це не так марно, як здається
Top