Куріння шкодить психічному здоров'ю — дослідження

Куріння шкодить психічному здоров’ю — дослідження

У ізраїльському медичному центрі «Хадасса» дослідили, як сигарети впливають на психіку курців. Над дослідженням працювали фахівці з Єврейського університету в Єрусалимі, Белградського університету та Приштинського університету, пише Plos One. До вибірки потрапили понад 2000 студентів, яких попросили заповнити анкети, пов’язані з їхнім способом життя, звичками і душевним здоров’ям. З’ясувалося, що ризик розвитку депресії у студентів-курців був вдвічі, а іноді і утричі вищим, ніж у їх однолітків, що не палять. У Приштинскому університеті ознаки клінічної депресії були у 14% студентів, які палять і 4% тих, що не курять, в Бєлградському університеті — 19% проти 11%. «Хоча рано стверджувати, що куріння призводить до депресії, тютюн дійсно шкодить нашому психічному здоров’ю», — говорить співавтор дослідження Хагай Левін. Фото: fotografierende (Unsplash) Приєднуйся до нас у Telegram – тут своя атмосфера

Полностью Куріння шкодить психічному здоров’ю — дослідження
Відверті розповіді про незручні ситуації розкривають творчий потенціал

Дослідження: відверті розповіді про незручні ситуації розкривають творчий потенціал

У цьому переконані  фахівці Школи менеджменту Kellogg (США), які провели ряд досліджень, аби довести це. Перший експеримент об’єднав 111 учасників. Куратори розділили їх на дві групи: одних попросили пригадати випадок, за який вони відчувають сором, інших потрібно було розповісти історію, яка змушує їх пишатися собою. Потім учасникам роздали скріпки для паперу і запропонували придумати для них якомога креативніший спосіб застосування. Люди з першої групи згенерували на 26% більше ідей, ніж з другої. Крім того, їх пропозиції були різноманітнішими — від використання скріпок в якості сережок до аксесуарів для коктейлів. У другому експерименті брали участь 93 менеджера, що проходять університетські курси керівників. Їх рандомно розділили на групи по три людини — одні команди повинні були ділитися незручними моментами, а інші — приємними спогадами. Спочатку більшість з тих, хто ділився сороміцькими історіями, не могли визначитися, хто розпочне першим. Але згодом усі долали збентеження і у результаті групи разом сміялися (над ситуацією та її незначущістю, а не над людиною). Потім всіх учасників просили придумати, як незвично використовувати картонну коробку. Результат був такий же, як у першому експерименті — оповідачі сороміцьких історій впоралися із завданням більш ніж на 26% краще. «Коли люди озвучують незручні ситуації, вони позбуваються самоцензури», — говорить Лі Томпсон, одна з авторів дослідження. Фото: Tim Marshall (Unsplash)

Полностью Дослідження: відверті розповіді про незручні ситуації розкривають творчий потенціал
Коти висловлюють емоції за допомогою міміки, але не всі люди їх розуміють

Дослідження: коти висловлюють емоції за допомогою міміки, але не всі люди їх розуміють

Канадські біологи провели дослідження, в ході якого з’ясували, що міміка котів усе ж інформативна. Однак люди в більшості випадків не можуть по ній орієнтуватися. Про це пише The Washington Post. У дослідженні взяли участь 6 тисяч осіб з 85 країн — в основному власники котів. Кожному респонденту показали 20 коротких роликів з мордочками котів: по ним потрібно було визначити, задоволена тварина чи ні. Тест провалили майже всі — середній результат склав 11.85 правильних відповідей. Більше 15 балів вдалося набрати лише 13% опитаних. Жінкам тест дався трохи краще, ніж чоловікам; літні впоралися гірше молодих. Котолюби частіше отримували такі ж оцінки, як і люди без котів. У підсумку автори дослідження прийшли до висновку, що настрій кішок все ж можна визначити по міміці, однак впоратися з цим може не кожен. Урізані версії тесту можна пройти і зараз: є легка і складніша. В ході обох тестувань вам будуть показані ролики з трьома варіантами відповідей: «Позитивний [настрій]», «Негативний» і «Не знаю». Перший тест пройшли правильно 85% опитаних; на другому ж помилялися навіть ветеринари. Після кожної правильної або неправильної відповіді пояснюється емоція кота, тому тест можна назвати ще і навчальним. Автори дослідження радять проходити його частіше всім власникам кішок: це допоможе краще розуміти свого вихованця. Фото: Clément Falize, Jae Park (Unsplash)

Полностью Дослідження: коти висловлюють емоції за допомогою міміки, але не всі люди їх розуміють
Разовий прийом кетаміну може допомогти позбутися алкозалежності

Дослідження: разовий прийом кетаміну може допомогти позбутися алкозалежності

Дослідники впевнені, що за допомогою наркотику можна «переписати» спогади людини, пов’язані зі спиртним. Це з’ясували лондонські вчені, пише The Guardian. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, засноване на ідеї про те, що залежність формується внаслідок розладу пам’яті: коли люди починають пов’язувати з алкоголем позитивні емоції. Для дослідження вчені запросили 90 осіб з пивною залежністю. У перший день їм показали келих пива, але дозволили випити його лише після перегляду кількох зображень. На другий день відбулася та сама процедура, але у випробовуваних забрали пиво: вони засмутилися і пов’язали з ним негативне ставлення. Поки негативне ставлення до пива не минуло, учасників одразу поділили на групи: першій ввели кетамін, а іншим — плацебо. Через десять днів вчені зібрали результати: перша група хотіла випити значно менше, ніж інші. Цей ефект зберігався протягом наступних дев’яти місяців. Отримані результати, на думку авторів дослідження, можуть стати новим витком у лікуванні алкоголізму. Фото: Thomas Picauly (Unsplash) «Синдром автопивоварні»: організм чоловіка виробляв алкоголь впродовж восьми років

Полностью Дослідження: разовий прийом кетаміну може допомогти позбутися алкозалежності
Фейкові новини породжують у людей хибні спогади

Фейкові новини породжують у людей хибні спогади

Вчені з Каліфорнійського університету з’ясували, що чим більше людині подобається новина, тим охочіше вона в неї вірить. Результати дослідження публікує Association for Psychological Science. Експеримент полягав в наступному: перед референдумом з питань абортів у Ірландії вчені опитали понад 3000 осіб з правом голосу і запропонували їм ознайомитися з шістьма новинами. Всі історії були повністю вигаданими і спрямовані як на прихильників, так і на противників абортів. Дослідники запитали учасників, чи чули вони про описувані події раніше. І майже половина почала «щось пригадувати». А деякі навіть прикрасили вигадані новини різними деталями. Чим більше людям подобалася новина, тим активніше вони в неї вірили. Наприклад, прихильники абортів яскравіше розписували подробиці історій про провали своїх опонентів, і навпаки. Підтверджує це й ще один контрольований експеримент із вживленням фальшивих спогадів, який кілька років тому провели Джулія Шоу з London South Bank University та Стівен Портер з British Columbia University. Про це пише BBC Україна. Сказавши, що вони вивчають відновлення далеких спогадів, вчені тричі інтерв’ювали учасників експерименту у стилі поліцейського допиту. При цьому використовувалися техніки розширення уяви. Вчені активно робили припущення про те, що учасники експерименту у підлітковому віці були причетні до скоєння злочину — крадіжки чи озброєного нападу — і за це потрапили до поліції. «Мета експерименту — примусити людей плутати свою уяву з реальними спогадами» — сказала Джулія Шоу. 70% учасників після завершення експерименту визнали ці припущення власними спогадами. Щоб провести експеримент, дослідниця два роки вела дебати з університетським комітетом по етиці — чи можна свідомо вживляти людям спогади, особливо про вдаване кримінальне минуле. А коли результати дослідженні були отримані, Шоу зізналася що не очікувала того, наскільки легко виявилось імплантувати фальшиві спогади у людську пам’ять. До речі, згодом світ побачила книга Джулії Шоу під назвою «Хибна пам’ять. Чому не можна довіряти спогадам» (2016). Експеримент показує, що людська пам’ять — це дуже хитка структура. Наш мозок легко заповнює пробіли в пам’яті тим, чого насправді ніколи не було. Вчені переконані, що результати експерименту повинні вплинути на всю судову систему — на методи, якими допитують підозрюваних, свідків і жертв, і взагалі на рівень довіри до спогадів на суді. Поза криміналістикою розуміння того, як може обманювати нас власний мозок, допомагає нам не надто покладатись на власну пам’ять й бути обережними з тими, хто намагається маніпулювати нашими спогадами. Дослідники вважають, що щоразу, коли ми повертаємось до певних подій у пам’яті, ми реконструюємо їх, і через певний час вони сильно змінюються. А зважаючи на те, що з розвитком нейромереж фейкові новини можуть вийти з-під контролю і захлеснути інтернет, можна лише здогадуватись, як вплинуть на людство подібні «ігри» з пам’яттю. Фото: Jeremy Bishop (Unsplash)

Полностью Фейкові новини породжують у людей хибні спогади
Компонент червоного вина визнали ефективним засобом проти депресії

Компонент червоного вина визнали ефективним засобом проти депресії

Червоне вино містить резвератрол — природний антиоксидант, що видобувається з виноградної шкірки і кісточок. Ця сполука допомагає в боротьбі з депресією і тривогою. Це з’ясували вчені з Університету штату Нью-Йорк у Буффало, пише Medical Xpress. «Резвератрол може стати ефективною альтернативою препаратам, що застосовуються в лікуванні депресії і тривожного розладу», — пишуть автори дослідження. У попередніх роботах говорилося, що резвератрол має ефект, схожий з антидепресантами. У новому дослідженні вчені зосередилися на тому, як цей компонент впливає на вироблення гормонів стресу. Дослідники провели експерименти на мишах, які відчували тривалий стрес. Це призвело до активного вироблення в їх організмі гормону кортикостерону і накопичення в мозку ферменту PDE4, пов’язаного з розвитком депресії і тривожності. У їжу гризунів додавали винний компонент резвератрол. Як з’ясувалося, він пригнічував акумуляцію в мозку PDE4, знижував рівень тривожності у піддослідних гризунів і поліпшував їх психічний стан. Додамо, що раніше вчені Університету Альберти в Канаді з’ясували, що резвератрол підвищує працездатність та покращує функції серця і м’язів настільки ж ефективно, як і заняття на тренажерах. Виявилось, що люди, які вживають один келих червоного вина на день, менш схильні до розвитку слабоумства чи онкологічних захворювань. Фото: Kelsey Knight (Unsplash) Исследователи: население планеты потребляет гораздо больше алкоголя, чем 30 лет назад

Полностью Компонент червоного вина визнали ефективним засобом проти депресії
Виступ на потилиці, слабка щелепа та маленькі лікті: як сучасний спосіб життя змінює людський скелет

Як сучасний спосіб життя змінює людський скелет

Вчені всього світу сходяться на думці, що скелет може адаптуватися до способу життя, який ведуть люди. Видання BBC зібрало інформацію про те, що відбувається з кістками людини в 2019 році. Через смартфони змінюється форма черепу Останніми роками у людей віком від 18 до 30 років все частіше зустрічається зовнішній потиличний виступ — він знаходиться на задній частині черепа, прямо над шиєю. Раніше цей виступ належав до категорії дуже рідкісних явищ. Якщо людина сидить прямо, то її голова балансує на верхівці хребта. Але з появою гаджетів люди стали набагато більше часу проводити з опущеною головою — це створює навантаження на шию. Вчені вважають, що виступ на потилиці сформувався через сильний тиск в тому місці, де зустрічаються м’язи шиї і череп. Він потрібен для розподілення ваги черепа по більшій площі і зменшення навантаження. Щелепа слабшає За формою щелепи фахівці можуть визначити, як харчується людина. У сучасному світі їжа, в більшості випадків, м’яка і легко засвоюється — людям не потрібно робити зусилля, щоб пережувати їжу. Через це щелепа стає слабшою. Зовні це непомітно, але на прикус впливає. У той же час це позначається на мовленні. Так, коли суспільство відкрило сільське господарство в період неоліту, зміни в будові щелепи, можливо, дозволили нам вимовляти нові звуки, такі як «ф» і «в». Про це свідчать результати недавнього дослідження. Якщо в ранніх мовах кількість цих звуків становила 3%, то в сучасних — 76%. Лікті зменшуються Спостерігаючи за фізіологічним розвитком школярів, німецькі дослідники виявили, що у людей зменшуються лікті. Антрополог Крістіан Шеффлер вивчила будову дитячих кісток в період між 1999 і 2009 роками. Причиною таких трансформацій є відсутність фізичних навантажень — скелет стає крихкішим. Фото: Meta Zahren (Unsplash) Приєднуйся до нас у Telegram – тут своя атмосфера

Полностью Як сучасний спосіб життя змінює людський скелет

Вчені виявили спосіб навчання, який не пов’язаний з IQ і запам’ятовуванням

Існує величезна кількість досліджень про те, як люди навмисно вивчають будь-які речі, наприклад, запам’ятовують слова або цілі тексти. Неявне навчання — набагато менш вивчений спосіб. Про це пише «НОЖ». Якщо попросити п’ятирічну дитину пояснити граматичні правила мови, якою вона розмовляє, то вона, в більшості випадків, нічого не зможе відповісти. Але це не означає, що дитина не знає цих правил — вона просто не може їх сформулювати. Це один із прикладів неявного знання. Таке навчання важливе не тільки для дітей, а й для дорослих. «Це базова система, яка лежить в основі вивчення мов, музики та інших областей», — пишуть вчені Дослідники з університету Вісконсіна дали 64 молодим людям чотири види завдань, виконання яких потребувало саме неявного навчання. Перше завдання полягало у виявленні штучно придуманих граматичних правил. Друге завдання вимагало від учасників вивчити, який відгук повинні викликати різні зображення (і чи повинні взагалі). У третьому випадку потрібно було передбачити, в якій частині екрану з’явиться коло — вгадати це допомагав попередній досвід, протягом якого кола з’являлися в певній послідовності. Четверте завдання полягало в тому, щоб класифікувати абстрактні візуальні стимули в одну з двох категорій. Вчені підкреслюють, що зробили все можливе, щоб учасники максимально задіяли неявне навчання у виконанні завдань. Через тиждень молоді люди повернулися до вирішення схожих завдань, а також пройшли тести на пам’ять і IQ. У трьох випадках з чотирьох вчені виявили зв’язок «середнього» рівня між початковими успіхами учасників і тим, як добре вони справлялися із завданнями через тиждень. Це говорить про стабільність неявних здібностей до навчання. Команда також виявила, що те, наскільки добре учасник навчався «неявно», не мало відношення до його IQ або результатів тесту на пам’ять. Дослідники пишуть, що результати їх роботи підтверджують існування абсолютно некорельованих когнітивних здібностей. Крім того, дослідження пояснює, чому люди, які є розумними за результатами IQ-тесту, гірше проявляють себе в неявному навчанні, і навпаки. Фото: Debby Hudson, Siora Photography (Unsplash)

Полностью Вчені виявили спосіб навчання, який не пов’язаний з IQ і запам’ятовуванням
Дослідження: перегляд онлайн-відео шкодить природі

Дослідження: перегляд онлайн-відео шкодить природі

Перегляд серіалів, порно, відео з котиками та прослуховування музики шкодить природі, стверджують екологи. Про це йдеться у звіті The Shift Project за 2018 рік. За словами експертів, на цифрові технології припадає близько 4% від загального обсягу викидів парникових газів. Це більше, ніж виробляє цивільна авіація. У 2018 році на частку онлайн-відео припало більше 300 одиниць потенціалу глобального потепління (еквіваленту CO2), або близько 1% від усіх викидів. 27% відео-трафіку і приблизно 0,2% шкідливих викидів по всьому світу доводиться на порнографію. У минулому році споживачі порно виявилися відповідальними за стільки ж шкідливих викидів, скільки усі французькі сім’ї разом узяті. Глядачі Netflix, Amazon і інших стрімінгових сервісів нашкодили природі так само, як країна розміром з Чилі — на їх частку припало 0,3% викидів парникових газів. У доповіді наголошується, що відео — «найважчий» тип інформації: 10 годин відео високого дозволу містить стільки ж даних, скільки всі статті Вікіпедії англійською. Один із способів знизити шкоду — відмовитися від HD-якості там, де це можливо. Раніше ми детально розповідали, як блокчейн та стрімінгові сервіси шкодять нашій планеті. Фото: JESHOOTS.COM (Unsplash) Приєднуйся до нас у Telegram – тут своя атмосфера

Полностью Дослідження: перегляд онлайн-відео шкодить природі
Люди з розвиненою фантазією, скоріш за все, є альтруїстами

Люди з розвиненою фантазією, скоріш за все, є альтруїстами

Американські дослідники виявили, що відповідальні за образне мислення ділянки мозку пов’язані з альтруїзмом. Про це пише видання Medicalxpress. Коли людина бачить, що хтось у біді, саме уява підказує їй, що варто прийти на допомогу. Вчені дослідили дві ділянки мозку з різними функціями: скронево-тім’яний вузол, що грає основну роль у процесах самоусвідомлення та усвідомлення нших, і скроневу частку, яка відповідає за відтворення образів. У серії експериментів вони довели, що активність у скроневій частці передбачає готовність людини прийти на допомогу. У першому експерименті, що дозволив дослідникам вивчити обидві ділянки, мозок добровольців сканували, коли вони уявляли, як рятують оточуючих від гіпотетичної небезпеки. У другому експерименті учасники також уявляли, що допомагають іншим. Тим часом дослідники за допомогою коротких магнітних імпульсів стимулювали їх скронево-тім’яний вузол. «Якщо ви можете уявити, як допомагаєте комусь, то швидше за все, готові це зробити», — зазначає співавтор дослідження Ліан Янг. Вчені пов’язують це з таким явищем, як «інфляція уяви» — людям легше повірити, що якась подія відбулась або відбудеться в майбутньому, якщо вони можуть її уявити. Фото: youssef naddam (Unsplash) Присоединяйся к нам в Telegram – тут своя атмосфера

Полностью Люди з розвиненою фантазією, скоріш за все, є альтруїстами
Top