Від нових статутів до підтримки бізнесу. Чотири громади Волині адаптують свої політики до стандартів ЄС

Ілюстрація: зображення згенероване ШІ
Після завершення навчальної частини програми EU Local Lab Volyn Дубівська, Любомльська, Підгайцівська та Мар’янівська громади перейшли до етапу індивідуального менторства.
Разом із профільними фахівцями вони доопрацьовують місцеві документи, щоб перетворити їх на дієві інструменти, орієнтовані на європейські стандарти місцевого врядування.
Що таке EU Local Lab Volyn?
EU Local Lab Volyn — це навчально-менторська програма з адаптації місцевих політик до стандартів ЄС. Її головна мета — дати громадам не лише теоретичні знання, а й можливість застосувати їх на практиці. Для команди проєкту принципово важливо, щоб учасники працювали не з абстрактними прикладами, а з власними реальними документами, які вже незабаром визначатимуть життя мешканців.
Програму реалізує Агенція регіонального розвитку Волині у партнерстві з Освітньою академією UAdvise. Ініціатива втілюється за підтримки швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України» UCORD. Своєю чергою, проєкт UCORD реалізується компанією NIRAS Sweden AB за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва.
Дубівська громада. Європейські правила для місцевого бізнесу
Громада працює над політикою розвитку підприємництва та конкурентоспроможної місцевої економіки. Головне завдання — відійти від ситуативної допомоги та сформувати системний підхід до роботи з бізнесом.
Як зазначає ментор громади Олександр Трегубов (кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри підприємництва, корпоративної та просторової економіки), мета спільної роботи — створити практичну систему підтримки за європейськими підходами. Йдеться про зменшення адміністративних бар’єрів, прозорі правила гри, розвиток людського капіталу та доступні сервіси для підприємців.
Для команди проєкту важливо адаптувати європейські принципи саме до масштабу, ресурсів і потреб Дубівської громади, орієнтуючи бізнес на цифрову й зелену трансформацію та вихід на ширші, зокрема європейські, ринки.
Серед конкретних інструментів, які впроваджуються у громаді:
business Desk громади та цифрова карта бізнесу й інвестиційних можливостей;
грантовий та фінансовий навігатор;
локальний бренд «Зроблено в Дубівській громаді»;
короткі навчальні програми Business Skills;
лабораторія локальних ланцюгів вартості;
Green & Digital МСП для підтримки екологічних та цифрових ініціатив підприємств.
Любомльська громада. Молодіжна політика «разом із молоддю»
Тут вдосконалюють місцеву цільову програму розвитку молодіжної політики. Любомльська громада вже має потужну базу: тут провели соціологічне опитування та створили Молодіжну раду із чинним Положенням і Планом роботи. Це дозволяє будувати політику, орієнтовану на реальні потреби сучасної молоді.
З громадою працює потужна менторська команда: Анжеліка Краковська (кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри господарського та адміністративного права) та Анна Осмоловська (докторка філософії з політології).
Експертки допомагають громаді проаналізувати документи одразу у двох взаємопов’язаних напрямах: відповідність потребам молоді та відповідність acquis ЄС і сучасним міжнародним стандартам, зокрема:
оновленій Європейській хартії про участь молоді в місцевому та регіональному житті;
рекомендації Комітету міністрів Ради Європи CM/Rec (2026)3.
Менторки наголошують, що якісна адаптація молодіжної програми не обов’язково потребує створення документа «з нуля» — достатньо переглянути чинну програму та додатки, доповнити їх необхідними положеннями й узгодити оновлену редакцію з молоддю громади.
Для досягнення дієвості програми громадам рекомендують спиратися на п’ять ключових принципів:
вимірюваність результатів — впровадження конкретних SMART-показників для оцінки результату, а не просто перелік заходів;
реалістичне фінансування — передбачення бюджетних коштів під кожне конкретне завдання, а не однією загальною сумою на рік;
постійний зворотний зв’язок — системна комунікація та перехід від разових консультацій до реальної участі молоді в ухваленні рішень;
врахування особливостей громади — балансування потреб міської та сільської молоді в межах об’єднаної громади;
підтримка ініціатив молоді — інтеграція наявних низових ініціатив («знизу») в офіційні плани.
Підгайцівська та Мар’янівська громади: оновлення «конституцій»
Обидві громади працюють над розробкою нових статутів територіальних громад. Цей процес зумовлений законодавчими змінами: 9 травня 2024 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування». Закон спрямований на наближення українського законодавства до європейських стандартів участі громадян та зобов’язує громади затвердити або оновити статути до 1 січня 2027 року.
Супроводжує громади доктор юридичних наук, професор та Заслужений юрист України Роман Гринюк. Він пояснює, що статут — це своєрідна локальна «конституція», що закріплює модель самоврядування, механізми участі жителів в управлінні та враховує історичні й культурні особливості кожної громади.
Під час розробки ментор допомагав адаптувати модельні статути до реальних потреб Підгайцівської та Мар’янівської громад, використовуючи зрозумілу й доступну мову. Наступний важливий крок — організація реального громадського обговорення проєктів статутів перед їх ухваленням, а також формування у жителів громади культури знань положень статуту, щоб мешканці могли ефективно користатися своїми правами.
Що далі?
Наразі ментори аналізують підготовлені матеріали, їхню логіку та відповідність сучасним підходам. Наступним кроком стануть індивідуальні онлайн-зустрічі, де команди разом з експертами детально розберуть документи та погодять зміни. У фіналі громади отримають повністю доопрацьовані документи з чіткими механізмами реалізації.
Публікацію підготовлено за підтримки Швейцарії в межах Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, який впроваджується компанією NIRAS Sweden AB. Відповідальність за зміст публікації несе виключно автор. Точка зору автора не обов’язково відображає точку зору Швейцарської агенції розвитку та співробітництва або NIRAS Sweden AB.

-f40a4f6e7dfad64c2bdb11848b26218d.jpg)
