Луцьк — на першому місці у доброчесності та підзвітності серед найбільших міст України

Transparency International Ukraine — це частина міжнародного антикорупційного руху, яка з 2012 року допомагає долати корупцію в країні.

У 2017 році організація створила програму «Прозорі міста», щоб налагодити діалог між жителями та владою задля кращого управління й відбудови міст. Спочатку експерти щороку складали «Рейтинг прозорості 100 міст». А восени 2025 року запустили нове дослідження — «Європейський індекс міст», яке оцінює готовність українських громад до інтеграції в ЄС у сферах відкритості та підзвітності.

Пілотну вибірку сформували 11 міст: десять обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) та Київ.

Протягом року (жовтень 2025 — липень 2026) аналітики дослідили шість напрямів діяльності місцевого самоврядування:

1. Відкритість міських рад.

2. Електронні сервіси.

3. Відкриті дані.

4. Публічні фінанси.

5. Доброчесність та протидію корупції.

6. Підзвітність.

Усі шість пунктів оцінювали за 40 критеріями на основі європейських стандартів із максимальною оцінкою у 100 балів.

Головний принцип перевірки — зручність та відкритість для людей, коли вся необхідна інформація з певної теми зібрана в одному зрозумілому розділі на сайті міськради.

Результати. Євроіндекс Луцька та інших міст у 2025 році

30 вересня 2026 року «Прозорі міста» TI Ukraine поділилися результатами дослідження міст й опублікували їх євроіндекс — підсумок загальної оцінки за 100-бальною шкалою.

Київ отримав найвищий загальний бал — 55,3 зі 100 можливих. На другому місці — Луцьк — 53,4. Потім — Львів — 53,3 бала. Найнижчі результати у Полтави та Чернігова: 30,4 та 29,9 балів.

Столиця у 2025-му була найкращою у напрямках «Електронні сервіси» (70 балів) та «Відкриті дані» (44,3 бала). Луцьк став першим у блоках «Доброчесність та протидія корупції» (67 балів) і «Підзвітність» (68 балів). Дніпро став лідером у блоках «Відкритість» (66 балів) та «Публічні фінанси» (60 балів).

«Луцьк та Київ продемонстрували європейський підхід в орієнтації на користувача — аналітики знайшли 93% та 80% розшукуваних „єдиних точок входу“ в тематичні розділи на офіційних сайтах міських рад відповідно», — йдеться у презентації дослідження.

Водночас там зазначають: навіть найвищі бали (55,3 і 53,4) є невисокими показниками на стобальній шкалі й свідчать про те, що рівень готовності міських рад України до вимог євроінтеграції у сфері прозорого демократичного врядування є невисоким.

Попередній слайд

Наступний слайд

Загальна картина

З-поміж 240 перевірених критеріїв усі 11 міст повністю виконали лише 15, що становить лише 6% від загальної кількості. Серед спільних успіхів — публікація рішень влади, онлайн-трансляції засідань, вчасне декларування посадовців та електронні сервіси, як-от відстеження транспорту, запис до дитсадків і петиції. Також усі міста активно використовують системи Prozorro для аукціонів оренди та аналітики закупівель.

Жодне з 11 міст не змогло виконати 13 критеріїв дослідження, що становить 5% від їх загальної кількості.

Найбільше проблем виявилося із прозорістю допомоги й бюджету:

• відсутня статистика виплат за пошкоджене майно;

• неясні правила розподілу гуманітарної допомоги;

• немає звітів пропозицій містян до бюджету 2026 року;

• відсутні заздалегідь оприлюднені звіти мерів за 2025 рік за 7 днів до відкритих зустрічей з громадами.

Також ніде не знайшли переліків депутатів, повʼязаних із корупційними порушеннями, переліку соціальних послуг, які можна отримати онлайн, та інструкцій для приєднання громадян до дистанційних засідань ради.

Очільники лише 4 з 11 міст — Дніпра, Запоріжжя, Львова та Полтави — провели звітування міського голови про власну роботу у 2025 році на відкритій зустрічі з громадою.

У 2025 році лише три міста мали стратегію розвитку територіальної громади — Київ, Кропивницький та Луцьк. Жодне з них не прозвітувало про результати її втілення станом на липень 2026 року.

Однією з найпроблемніших ланок в усіх субіндексах виявився зворотний зв’язок міської ради з громадою. «Управлінський цикл „план → виконання → звіт → зворотний зв’язок → коригування“ часто переривався вже на третьому етапі», — пишуть в дослідженні.

Що далі?

Дані для Євроіндексу збирали з вересня 2025-го по липень 2026 року. Кожні два місяці експерти публікували оцінки з окремої теми, давали містам покрокові інструкції зі змін та допомагали їм консультаціями.

Понад половина міст активно включилася в роботу над помилками та продовжила співпрацю з експертами. Київ, Полтава та Хмельницький провели зустрічі для обговорення своїх покращень, а Запоріжжя, Луцьк і Дніпро повідомили про впровадження змін за наданими порадами.

Найбільшим успіхом стала публікація даних про компенсації за пошкоджене чи знищене майно. Якщо у вересні 2025 року цієї інформації не було в жодного міста, то вже за рік сім міськрад виправили це й розмістили потрібні дані у розділах «єВідновлення».

Найчастіше міста додавали на сайти посилання на портал Open Budget — це зробили сім міськрад. Натомість звіти про консультації з бізнесом та бюджетні слухання досі оприлюднюють неохоче, а Київ, Луцьк, Харків, Хмельницький і Чернігів взагалі не показали відчутного прогресу, — йдеться у дослідженні.

Євроіндекс дійсно підштовхнув міста до змін: вони активно створювали зручні розділи на сайтах, додавали документи та покращували рівень виконання за всіма перевіреними напрямами. Найкращі результати показали ті громади, які постійно консультувалися з експертами.

Втім, навести лад із документами виявилося простіше, ніж змінити самі процедури чи запустити нові сервіси, тому ця трансформація лише починається, пишуть TI Ukraine. Вони й надалі будуть вести моніторинг, консультувати та публічно порівнювати результати.