Проти «доброзвичайності» і бар’єрів для розлучень. У Луцьку кличуть на протест через новий Цивільний кодекс
-5c53a11722c5382b031b8a8a73b8810f.png)
У суботу, 9 травня, в Луцьку та в інших містах України запланували марші протесту проти прийняття нового Цивільного кодексу у запропонованій редакції. Локація у Луцьку — Театральний майдан, початок о 16:00.
Проєкт нового Цивільного кодексу, який Верховна Рада ухвалила за основу 28 квітня, отримав хвилю критики та зауважень. Зміни до законодавства мали б модернізувати / «дерадянізувати» цивільне право, проте активісти і правозахисники навпаки звертають увагу на звуження прав, ризики легалізації незаконних рішень та ігнорування суспільної думки.
misto.media розбиралося, що не так із законопроєктом № 15 150 про Цивільний кодекс та які саме норми потрібно вилучити із документа. Стаття підготовлена у партнерстві із ГО «Розвиток Волині».
Ірина Колковська, директорка ГО «Розвиток Волині»
Після ухвалення законопроєкту в першому читанні («за основу») настає етап доопрацювання. Депутати подають правки та пропозиції (зазвичай протягом 20 днів). Профільний комітет опрацьовує їх, формує порівняльну таблицю та готує проєкт до другого читання, де документ розглядатимуть постатейно.
До повторного голосування закликаю внести такі зміни:
вилучити норму про примусове примирення подружжя при розлученні як таку, що суперечить принципам захисту від насильства в сім’ї. Якщо в сім’ї є дитина, суд буде зобов’язаний призначити строк «примирення». Примус не рятує сімʼї, він затримує людей у стосунках, де їм погано, і часто це небезпечні ситуації для жінки та дитини (ст. 1513, 1553);
відновити строки стягнення аліментів, що відповідають інтересам дитини. Заборгованість за минулий час зараз можна стягнути у суді вже через рік, а пропонують замінити на можливість примусового стягнення через 10 років. Це пряме обмеження права дитини на утримання і суттєве послаблення відповідальності боржників (ст. 1631, 1632);
виключити «доброзвичайність» як підставу для обмеження прав. Це поняття є лейтмотивом усього нового кодексу і може виправдати що завгодно, разом з дискримінацією. У сучасному праві таким категоріям не місце (ст. 6, 317);
прибрати статтю про застосування репродуктивних технологій лише за дозволом лікаря. Хочеш скористатися ЕКЗ або заморозити яйцеклітини — доведи, що маєш медичний діагноз. Власного рішення жінки народжувати без чоловіка або пізніше — недостатньо. Держава встановлює між жінкою і її репродуктивним вибором медичний фільтр (ст. 305);
провести відкриті консультації з правозахисними організаціями та привести кодекс у відповідність до стандартів ЄС.
Яна Лис, координаторка ГО «Інсайт»
Зазвичай наша організація працює для захисту прав вразливих категорій: ЛГБТ-спільноти, жінок. Проте цього разу ми виходимо на марші протесту в різних містах України для захисту всіх українців та українок. Шокує, наскільки в проєкті нового Цивільного кодексу широко порушуються права різних соціальних груп.
Вважаю, що запропонований варіант кодексу не можна ухвалювати і вимагаю ґрунтовного доопрацювання. Зокрема, порушеннями прав багатьох українців вважаю такі «нововведення»:
ускладнення розлучень і отримання аліментів;
покарання за розірвання заручин. Пропонується вимога грошової компенсації, якщо жінка вирішила розірвати стосунки після заручин, що є фінансовим шантажем;
відсутність жодних зрушень у питанні цивільних партнерств ЛГБТ і навпаки — заборону одностатевим парам бути визнаними сім’єю навіть через суд, що прямо суперечить вимогам ЄС та рішенням Європейського суду з прав людини;
можливість розірвання шлюбу із трансгендерними людьми;
обмеження доступу військових до їхніх акаунтів, печаток тощо;
легалізація незаконного захоплення різних екосистем — лісів, озер, коли за строками давності буде неможливо оскаржити самовільне захоплення;
введення в юридичну площину поняття аморального вчинку, «доброзвичайності».
Ніде у цивілізованому світі немає поняття «доброзвичайності», це калька з російського поняття «добронравія». Стільки років війни, а, виходить, що ми все ще орієнтуємося на російські порядки? Страшно уявити, що одного дня з такими законами, як цей Цивільний кодекс, ми прокинемося в країні, яка знову робить кроки від євроінтеграції до «руского міра».
Яна Лис,
координаторка ГО «Інсайт»
Віктор Вальчук, юрист, тренер із запобігання та протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству
Не можна точково реагувати на запропоновану редакцію Цивільного кодексу, адже законодавча система працює в комплексі з іншими нормативно-правовими актами. І відразу бачимо багато суперечностей.
Перше, за що критикували новий кодекс — шлюбний вік 14 років (цю норму вже видалили із законопроєкту, — mm). Водночас Кримінальний кодекс фіксує вік сексуальної згоди — 16 років. У профільному законі про запобігання та протидію сімейному насиллю існує поняття «насилля щодо дитини», при цьому дитиною в українському законодавстві вважається особа до 18 років.
З інших невідповідностей: пропонують ускладнити розлучення, через що буде важко розірвати шлюб із кривдником, і це суперечить нормам Сімейного кодексу.
Бачимо багато невідповідностей, коли положення запропонованого Цивільного кодексу суперечать іншим чинним документам, і є ризик двозначного трактування. Це призведе до того, що через 5 років будемо мати величезну кількість справ проти держави Україна в Європейському суді з прав людини.
Не можна розвалювати систему і прикриватися сімейними чи іншими цінностями. Зараз схоже, що ми однією рукою змінюємо закони і ставимо в пріоритет людей, які постраждали, а іншою рукою — придумуємо ще якісь зміни, якими уподібнюємося до сусіда «на болотах».

-aa2c5346379abdfc4a66ff8fdae28407.jpg)
-4669c4c821dadd199c4482bae2b396ed.jpg)