Для чого громадам Статути та як їх впроваджують на Волині

22 січня у Луцьку відбувся форум «Добре врядування та громадська участь: партнерство заради змін», який організувала ГО «Волинський Інститут Права». Близько 100 представників 15 громад з Волині та Рівненщини зібралися у Луцькому бізнес-просторі, аби обговорити, як громади можуть залучати мешканців до ухвалення рішень та налагоджувати партнерство між місцевою владою і громадянським суспільством.

Однією з ключових тем форуму стали Статути територіальних громад — документи, які визначають правила громадської участі на місцевому рівні. Під час події команда представила результати дослідження Волинського Інституту Права щодо стану оновлення Статутів у Волинській області.

Розповідаємо, що таке Статути, чому вони важливі для громад і в якому стані вони сьогодні перебувають на області.

Статут громади: що це і як він працює

Статут громади — це основний документ, який регулює життя та розвиток місцевої громади. Він доповнює законодавство і деталізує, як саме громада реалізує свої права на місцевому рівні.

Простіше кажучи, це інструкція, яка пояснює, як мешканці можуть впливати на життя свого міста або села.

Що унормовує Статут:

• форми участі мешканців: громадські слухання, збори, електронні петиції, місцеві ініціативи;

• порядок створення органів самоорганізації населення;

• принципи доступу до інформації та прозорості дій влади;

• процедури проведення місцевих референдумів;

• механізми взаємодії громади з бізнесом, молоддю, освітніми та культурними інституціями.

Документ робить правила взаємодії між владою і мешканцями зрозумілими та передбачуваними. Завдяки йому жителі знають про свої права та мають чітко визначені інструменти, щоб впливати на рішення, які стосуються розвитку території, розподілу ресурсів або змін у публічному просторі.

Наявність Статуту зменшує кількість конфліктів і суб’єктивних рішень, адже він встановлює єдині процедури для всіх сторін і підсилює довіру до місцевого самоврядування.

Статут громади ухвалює місцева рада. Перед цим документ, як правило, проходить обговорення за участі мешканців, щоб врахувати потреби та специфіку конкретної громади. Після затвердження положення, Статут використовують як основу для ухвалення рішень на місцевому рівні.

Попередній слайд

Наступний слайд

Що показало дослідження стану Статутів громад

Ухвалити Статути громади повинні до 1 січня 2027 року. Це перестало бути рекомендацією, а стало вимогою закону.

З 54 територіальних громад Волині команда Волинського Інституту Права надіслала офіційні запити до 49, аби зʼясувати готовність до впровадження нових практик. Ще у п’яти громадах дослідники провели глибинні інтерв’ю з представниками різних груп. У результаті відповіді надали 38 громад.

З них 18 громад мають затверджені Статути, а у 20 громад цей документ відсутній. Дві громади ухвалили Статути у 2025 році, вже після набрання чинності змін до законодавства. У більшості інших документи затвердили ще до 2020 року і з того часу фактично не оновлювали.

Чому громади не поспішають оновлювати Статути?

Серед основних причин затримки громади найчастіше називають:

• відсутність юристів;

• нестачу фахівців;

• потребу в зовнішній експертизі.

Близько 60% громад прямо вказують на дефіцит людського ресурсу як ключову проблему.

Активно впроваджують зміни переважно міські громади, з юридичними відділами, доступом до консультантів і співпрацею з донорськими програмами. Пасивні здебільшого малі сільські громади з обмеженими ресурсами та високою залежністю від зовнішньої підтримки.

Окрему увагу дослідники звернули на роль депутатів місцевих рад. Не всі з опитаних обранців змогли впевнено відповісти, чи має їхня громада Статут і що саме в ньому прописано.

Які шляхи вирішення пропонують?

У дослідженні Волинського Інституту Права також окреслили можливі кроки, які допоможуть громадам перейти від формальних Статутів до реальної участі мешканців.

Для Волинської обласної військової адміністрації

Експерти рекомендують створити міжсекторальну робочу групу — постійний майданчик для співпраці влади, громад, громадських організацій, експертів і міжнародних партнерів. Вона могла б допомагати громадам у впровадженні нових підходів до участі.

Також варто розробити типові документи: підготувати шаблони Статутів, положень, процедур громадських консультацій та інструкції щодо використання відповідних інструментів участі.

Для органів місцевого самоврядування

Громадам радять закріпити відповідальність за ухвалення Статуту на рівні виконкому або апарату ради — через окрему посаду чи підрозділ.

Також важливо не лише звітувати про готові рішення, а залучати людей ще на етапі їх формування.

Для депутатів місцевих рад

Команда наголошує, що депутати мають переходити від ролі пасивних посередників до ініціаторів змін у сфері громадської участі. Для цього їм необхідно підвищувати рівень обізнаності, до прикладу, пройти навчання щодо Статутів громад і механізмів залучення мешканців.

Для старост

Старостам відводять роль першої точки контакту між владою і жителями. Саме вони можуть ініціювати місцеві обговорення, збори чи опитування та пояснювати людям, як працюють інструменти участі.

Для цього старостам потрібні короткі інструкції про те, як організувати збори, зафіксувати пропозиції та передати їх до ради.

Для громадських активістів і організацій

Громадському сектору пропонують розвивати експертні мережі, які можуть допомагати громадам із юридичними та комунікаційними питаннями.

Для жителів громад

Без активності самих мешканців інструменти участі не працюватимуть. Жителів закликають долучатися до місцевих ініціатив, діалогів і навчатися користуватися механізмами впливу на рішення у своїх громадах.

За консультацією щодо створення або оновлення Статутів, громади можуть звернутися до Волинського Інституту Права за номером: +38 095 64 54 655.