У Ковелі створюють ветеранський простір. Що там хочуть бачити

Функції ветеранського хабу поки що невідомі

Ремонт приміщення колишньої дитячої поліклініки за 29 млн грн на вул. Олени Пчілки, 19 стартує у червні. Термін виконання робіт — до кінця грудня 2026 року.

Зробити швидше не можуть через обмежене фінансування, пояснюють в управлінні з питань ветеранської політики Ковельської міськради.

«Є рекомендації Міністерства у справах ветеранів України щодо функціонування такого простору. До прикладу, це може бути психологічна, правнича, консультаційна допомога. Але ми ще навіть не почали розробляли положення про роботу цього майбутнього комунального закладу», — каже заступниця начальника управління з питань ветеранської політики Світлана Созонік.

Що думають про ветеранський простір захисники з Ковеля

Місце спілкування у колі своїх

Військовий з Ковеля на псевдо Док добровільно став на захист з початку повномасштабної війни, нині служить в 10-ій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Він уявляє хаб як місце для спілкування військових.

«Через службу я рідко буваю в Ковелі, часом хочеться зустрітись із побратимами в якомусь закладі. Та пити каву серед цивільних, велика частина яких абстрагувалась від війни, не завжди є бажання. Тому якщо в нас буде місце для простого спілкування побратимів в колі своїх, то це плюс.

Але один момент мене напружує: біля майбутнього ветеранського простору діє церква московського патріархату, і вони люблять на всю вулицю вмикати свої служби через гучномовці.

Я воюю за очищення України від всього російського, а в рідному Ковелі мені оці «пєнія» нав’язують. Як таке може бути?» — ділиться думками Док.

Втім, його побратим з Ковеля Богдан Ковальчук на псевдо Шум, який боронить Україну з 2014 року, вбачає в такому сусідстві двох споруд шанс для українізації:

«Можливо, присутність ветеранів вплине на адептів російської церкви. Ми ж маємо витісняти вороже з нашого життя, дерусифікувати, декомунізувати.

І це вдалий хід, що для ветеранського центру вибрали саме центр міста, а не якийсь віддалений район. Це не тільки практично, а й символічно: українські воїни є центральним гравцем держави, яка втрималась завдяки добровольцям», — каже Богдан.

Серед можливих напрямків роботи хабу він наголошує на необхідності фахових психологів, які допомагали б відновитись після жахіть, пережитих в боях.

Хаб як місце реабілітації, навчання та роботи ветеранів

Головний сержант 93-ї ОМБр «Холодний Яр» Віталій (Стохід) П’ясецький, який воює з 2014 року, каже, що для ветеранів потрібно організовувати різноманітні заходи для реабілітації, а також навчання, залежно від їхніх інтересів та потреб.

Також має бути фахова правнича допомога та психолог, який зможе надавати підтримку 24/7.

Окрім того, для ветеранів, які працюють віддалено, має бути можливість прийти з ноутбуком, під’єднатись до безплатного вайфаю і працювати.

«Працівники ветеранського простору мають знати реальні потреби ветеранів: комусь треба робота, комусь – навчання. Тому є сенс зробити обмін даними ветеранського хабу із іншими установами, до прикладу, органами соцзахисту, центром зайнятості тощо.

А взагалі перед створенням простору в Ковелі варто проаналізувати досвід інших міст, де я є такі заклади», — каже Віталій.

Спорт — найкраще відновлення

Ковельчанин Костянтин Копелюк пішов на війну добровольцем з початком повномасштабної війни. Воював у складі 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого. Звільнився зі служби через поранення рік тому. Започаткував заняття з волейболу сидячи як адаптивний спорт для ветеранів.

«Відновлюватись після війни найкраще через спорт. Але окремо має бути психологічна підтримка. І не лише захисникам, а й їхнім сім’ям. Треба приділяти увагу дружинам військових, зокрема зниклих безвісти та загиблих героїв, а також їхнім дітям.

Не розумію, чому тільки зараз надумали? Такий хаб повинен в нас бути з 2014 року, війна в країні триває понад 10 років», — розмірковує Костянтин.

Юристи мають допомагати розібратись в армійській бюрократії

Ветеран російсько-української війни з Ковеля Олег на псевдо Фюрер у війську з 2014 року. Брав участь у боях під час повномасштабної війни у складі піхоти 24-ї ОМБр імені короля Данила. Звільнився зі служби нещодавно.

Про ветеранський хаб в Ковелі не чув і сприймає ідею трохи критично, адже за 10 років перебування у війську він мало знає про якісь програми для військових.

Чоловік має інвалідність внаслідок війни і єдина можливість оздоровлення, яку йому пропонували, — безплатне відвідування басейну о 8 ранку.

«Що з обов’язкового має бути, то це допомога юристів. В армії шалена бюрократія. Складно воювати та водночас захищати своє право на якусь виплату за поранення. Але і після звільнення доводиться відстоювати права і витрачати на це нерви», — ділиться чоловік.