Середній донат українців зріс із 16 до 200 грн за останні чотири роки

Про культуру донатів та майбутнє української благодійності говорили у Луцьку під час відкритої розмови «Архітектура довіри». Подію організували ПриватБанк та Центр соціальних змін та поведінкової економіки.

Мета проєкту — започаткувати суспільний діалог заради зміни культури благодійності в Україні від «стихійних зборів на карту» до системних професійних процесів.

Що формує довіру до благодійності? Дослідження

У межах проєкту «Архітектура довіри» ПриватБанк спільно з Центром соціальних змін та поведінкової економіки та Інститутом соціології НАН України провели дослідження про ставлення українців до благодійності. Опитування показало, чому люди донатять, кому довіряють свої гроші та що може впливати на їхнє рішення підтримати певний збір чи організацію. Загалом опитали понад тисячу людей.

Українці найчастіше підтримують Сили оборони, допомагають важкохворим людям та освітнім ініціативам.

Змінився і розмір пожертв. На початку 2022 року (до повномасштабного вторгнення) середній донат становив 16 грн, а нині він сягає близько 200 грн.

За результатами дослідження, серед тих, хто долучався до благодійних зборів, 87,2% робили донати. Обираючи, кому переказати кошти, вони найчастіше орієнтувалися на:

• 46,3% — репутацію тих, хто збирає кошти;

• 43,5% — рекомендації від людей, яким вони довіряють;

• 40,3% — доступність інформації про проблему, на яку збирають;

• 15,4% — власний досвід зіткнення з подібними проблемами;

• 14,5% — зручність інструментів переказу коштів.

При цьому дослідження показало, що українці дедалі частіше довіряють тим, кого знають особисто, зокрема знайомим волонтерам чи військовим підрозділам, де служать їхні рідні. Водночас значення має і професійність організації — її досвід, офіційний статус та прозорість роботи.

А серед чинників, які можуть підвищувати довіру до благодійної організації, люди найчастіше називали:

• 82,1% — відкриті загальні звіти про діяльність і фінанси;

• 80,2% — періодичні незалежні перевірки діяльності;

• 79,4% — репутацію керівника або відповідальної особи;

• 77,7% — можливість дізнатися, на що конкретно витратили кошти;

• 76,2% — позитивні відгуки від отримувачів благодійної допомоги;

• 73,5% — використання надійних банківських інструментів для переказу коштів.

Прозорість, звітність та довіра

Під час панельної дискусії спікери говорили про те, як змінюється ставлення українців до благодійності та що може посилити довіру до фондів. Учасники зазначили, що сьогодні самої репутації чи особистого знайомства з волонтерами недостатньо. Важливими стають зрозумілі правила роботи, відкритість, звітність та можливість перевірити, як саме використовують пожертви.

Окремо говорили про те, що благодійність поступово переходить від одноразових емоційних зборів до системної роботи організацій. Президент Асоціації благодійників України Олександр Максимчук наголосив, що прозорість є лише однією зі складових ефективної роботи фонду.

«Для мене, наприклад, прозорість — це про те, коли ми бачимо кінцеву мету, розуміємо, як налагоджуємо процес, як відбувається звітність. Але крім того, є ще важливий параметр — ефективність. Тому що ефективність роботи одного волонтера чи однієї гривні — це досить важлива штука. Цифри дуже важливі», — пояснив Олександр Максимчук.

Про фінансову складову довіри говорила заступниця Голови Правління ПриватБанку з питань фінансів Лариса Чернишова. За її словами, для благодійності, як і для банківської сфери, важливо, щоб людина розуміла, що її кошти будуть у безпеці та використані за призначенням.

«Якщо говорити про три складові довіри, то я би виділила наступні: прозорість, безпека та відповідальність. Тобто я, як клієнт, будь то благодійна організація чи банк, маю бути впевнена, що мої кошти в безпеці і вони дійдуть адресату», — розповіла Лариса Чернишова.

Також учасники обговорили роль звітності. Йшлося не лише про формальне оприлюднення документів, а про те, щоб донор міг зрозуміти, скільки коштів зібрали, на що їх витратили та якого результату вдалося досягти. При цьому довіра формується не тільки через публічні звіти, а й через постійну комунікацію з людьми.

Представниця благодійного фонду «АНГАР. Україна» Ольга Валянік зазначила, що в організації намагаються будувати саме такі процеси — від зрозумілої комунікації з донорами до регулярної звітності.

«Довіра, зокрема в нашому фонді, ґрунтується на відкритості, прозорості і можливості задати питання, на які отримати чесні відповіді. Ми вибудовуємо прості, зрозумілі процеси, постійно комунікуємо з донорами, системно звітуємо за кожним збором щомісяця, щороку і на сайті. Контакти у нас відкриті, офіс відкритий, ми запрошуємо людей до спілкування», — ділиться Ольга Валянік.

Як працюють благодійні конверти

Після панельної дискусії директор благодійного фонду ПриватБанку Антон Дорожан продемонстрував один із цифрових інструментів для регулярної та прозорої благодійності — Конверти. Для благодійних фондів та громадських організацій банк створив можливість за кілька хвилин відкрити до 300 конвертів на одному рахунку та використовувати їх для різних зборів.

Під час презентації показали, як створити такий конверт, пройти перевірку банку й отримати посилання або QR-код для збору. Задонатити можна з картки будь-якого банку, зокрема й тим, хто не є клієнтом ПриватБанку. Після активації конверта організатор бачить кількість донорів, суми та платежі, а інформацію про збір можна відображати, зокрема, на сайті фонду.

Під час заходу цей механізм одразу протестували. Учасникам запропонували задонатити на придбання обладнання для волинської обласної лікарні в Луцьку. За кілька хвилин на події зібрали майже 5 тисяч гривень.