Діагностика поруч із домом. Як громади можуть допомогти виявляти рак раніше

Щороку в Україні виявляють понад 100 тисяч нових випадків злоякісних новоутворень. В умовах повномасштабної війни, постійного психологічного стресу, виснаження та фінансової нестабільності люди відкладають профілактичні візити до лікарів. Через це на 36% зросла кількість пацієнтів, які дізнаються про свій діагноз на третій та четвертій стадіях, коли лікування є складнішим та дорожчим, а шанси на повне одужання — менші.

Держава вдвічі збільшила фінансування онкологічної галузі, порівняно з 2021 роком: у 2026 році через Програму медичних гарантій передбачено понад 7,5 млрд грн на спеціалізовану допомогу та майже 1 млрд грн на інструментальні скринінгові дослідження. Прийнята у 2024 році Національна стратегія контролю злоякісних новоутворень до 2030 року передбачає залучення регіональних громад і медзакладів до профілактики та забезпечення своєчасного доступу громадян до необхідного лікування в межах Програми медичних гарантій. 

29 вересня в «Луцькому бізнес-просторі» пройшов регіональний форум управлінських рішень для онкоконтролю «Громади Волині – проти раку». На заході зібралися урядовці, керівники області та міста, голови територіальних громад, лікарі та пацієнтські активісти, аби обговорити практичну реалізацію Національної стратегії контролю злоякісних новоутворень до 2030 року у регіонах та як саме місцева влада повинна дбати про вільне обстеження мешканців громади та належне лікування. 

Захід ініціювала благодійна організація «Фундація здорових змін», яка працює у сфері громадського здоров'я, профілактики та раннього виявлення онкологічних захворювань. 

«Будь-яка стратегія залишається на папері доти, доки її положення не перетворюється на конкретні кроки на місцях. Для мене це особисте: я двічі мала рак і точно знаю, що профілактика та раннє виявлення реально рятують життя», — заявила керівниця БО «Фундація здорових змін» Марія Адамчук-Коротицька.

Досвід Волині

Луцька міська рада у 2023 році запустила безоплатне щеплення дівчат 9–14 років вакциною «Гардасіл» проти вірусу папіломи людини (тоді місто придбало понад 700 доз, — mm.). У травні 2026 року програму розширили — тепер вакцинують і хлопчиків, і дівчат віком до 16 років.

У 2024 році у Волинській обласній клінічній лікарні запустили новий лінійний прискорювач, який дозволяє ефективно лікувати найпоширеніші та найважчі форми онкології, включаючи рак молочних залоз, легенів, органів таза, а також пухлини головного мозку, голови та шиї.  

Також у закладі готують кабінет брахітерапії  встановлюють апаратуру для ранньої діагностики, виявлення метастазів та контролю лікування онкологічних захворювань.

Ковельська громада затвердила трирічну програму щеплень на 1,5 млн грн, а Любешівська селищна громада одразу додала до програми хлопчиків, аби створити гендерно-нейтральний захист.

Втім, завжди залишається актуальною проблема обстеження жінок, що мешкають у віддалених селищах. Багато років такими пацієнтками опікується Волинське обласне територіальне медичне обʼєднання захисту материнства і дитинства. 

«Для мешканок віддалених сіл поїздка до обласної лікарні — це дорого й складно, тому чимало з них не бачать лікарів роками. Щоб здолати цей бар'єр, область поєднала міські й селищні ініціативи з виїздами мобільних медичних бригад», — розповідає директорка обʼєднання Ірина Горавська. 

Виїзна медична команда , яка надає безоплатну та гінекологічну допомогу жінкам у віддалених селах і громадах, працює із жовтня 2022 року. У команді — лікар-акушер-гінеколог, лікар УЗД, медична сестра та водій.

Автомобіль оснащений апаратами для профілактики та ранньої діагностики онкологічних й інших захворювань. На борту є портативний УЗД-апарат, кольпоскоп і набір експрес-тестів для первинного обстеження.

Медики безплатно проводять п’ять видів обстежень: 

• гінекологічний огляд із взяттям мазків на бактеріологічне та цитоморфологічне дослідження;

• кольпоскопія;

• експрес-тести на виявлення гепатиту В та С, ВІЛ- інфекції;

• експрес-тест на глюкозу;

• УЗД органів малого таза та черевної порожнини, щитоподібної залози та молочних залоз. 

Бригада працює щодня. У середньому щомісяця медики відвідують до 20 населених пунктів та оглядають 400–450 пацієнток.

За час роботи мобільної бригади фахову медичну допомогу отримали майже 20 тисяч жінок.

Графіки виїздів попередньо погоджують із головними лікарями центрів первинної медико-санітарної допомоги, визначають населені пункти, куди планується виїзд, складають маршрут на місяць із зазначенням населеного пункту і контактної особи (медпрацівника). 

Лікарі мобільної бригади повідомляють пацієнтам про результати обстеження та рекомендації щодо лікування в разі виявлення патології та скеровують у лікувальні заклади для додаткового обстеження.

Про те, що планується візит лікарів, мешканців ознайомлюють медичні працівники закладів через групу у соцмережах громади або індивідуально.

Щоб запросити у селище мобільну бригаду, мешканкам потрібно звернутися з цим запитом у медпункт. 

П’ять практичних кроків для громад

«Коли громада витрачає кошти на одноразову матеріальну допомогу на пізніх стадіях раку — це гроші в один кінець. Інвестиція ж у закупівлю вакцин та організацію скринінгу повертається збереженими життями й збереженим бюджетом», — переконує експерт з управління змінами БФ «Здорові рішення для відкритого суспільства» Михайло Довгопол.

Практичні дії очільників у регіонах, спрямовані на профілактику та раннє виявлення раку, допоможуть знизити показники захворюваності, рецидивів та смертності.

Що має зробити місцева влада для зменшення кількості онкозахворювань у громаді:

• розробити цільову програму онкоконтролю. Ухвалити сесійне рішення із реальним фінансуванням з місцевого бюджету. Програма має передбачати кошти на закупівлю вакцин від ВПЛ для тих груп, які не охоплені державним календарем (хлопчики, підлітки до 16 років, жінки після конізації), а також на підвіз мешканців сіл до діагностичних центрів;

• закуповувати препарати через державну програму «Медичні закупівлі України» за механізмом договорів керованого доступу. Це дозволяє купувати вакцини у 3–4 рази дешевше порівняно з роздрібними аптеками;

• впровадити серед сімейних лікарів та медсестер обов'язковий збір сімейного онкоанамнезу;

• поєднати регулярні виїзди мобільних гінекологічно-педіатричних бригад із практикою самозабору ВПЛ-тестів через сільські амбулаторії;

• створювати скринінгові кабінети окремо від онкодиспансерів, проводити просвітницьку роботу в ЦНАПах та школах, а очільникам громад — публічно проходити обстеження, демонструючи власний приклад.

«Страх дізнатися діагноз часто сильніший за загрозу обстрілів. Якщо ми хочемо, щоб люди йшли на обстеження, ми повинні прибрати слово “онкологія” з вивісок скринінгових кабінетів і зробити діагностику комфортною, швидкою та рутинною послугою поруч із домом», — підсумував радник Михайло Довгопол.