Майстриня з Луцька створила статуетку кликуна з епоксидної смоли

Його авторка — Оксана Макарова, яка переїхала до Луцька з Маріуполя з початком повномасштабного вторгнення. З собою жінка перевезла і власну майстерню Art Orange Studio, в стінах якої створила статуетку.

Над втіленням ідеї майстриня працювала кілька місяців. Було кілька невдалих спроб, перш ніж отримала результат, яким залишилась задоволена, розповіла вона misto.media.

Ідея та процес

«Мені стало цікаво, що це за символ міста, про який тут майже не говорять і не знають. Хотілось його переосмислити і зробити щось таке, що нагадувало б лучанам про їхню історію», — каже вона.

У результаті з’явився кликун Ключник — невелика фігурка висотою близько 15 см.

Один такий виріб створюється приблизно три дні, оскільки епоксидна смола потребує часу, щоб застигнути.

Ідею майстриня розробляла спільно з відділом туризму та промоції Луцької міської ради. Її надихнув досвід рідного Маріуполя, де містяни добре знають свої символи.

«У Маріуполі були скульптури, праобразом яких став головний архітектор міста Віктор Нільсен. Саме з цією людиною пов’язана вся історична частина міста. Про нього знали всі, а от в Луцьку образ кликуна не такий поширений», — вважає вона.

Чи можна придбати виріб

Поки що майстриня виготовила лише одну фігурку. Її можна побачити у майстерні Art Orange Studio на просп. Відродження, 2-А.

Раніше простір працював у центрі міста на вул. Лесі Українки. Однак після переїзду призупинив свою роботу повноцінно.

Придбати статуетку наразі неможливо. Спершу майстриня планує погодити її з міськрадою, а з квітня планує виготовити приблизно 100 кликунів, які представить на ярмарках ветеранського бізнесу.

«Мені важливо почути думку лучан. Я дивлюся на цю історію як переселенка, а люди, які живуть тут все життя, можуть бачити її по-іншому», — додає Оксана.

Військова амуніція і творчість

Оксана Макарова є дружиною військовослужбовця, тому зараз більше часу приділяє допомозі армії.

Після переїзду жінка запустила власний швейний цех — Tetrapod, де виготовляють військове спорядження та одяг. Частину амуніції передають захисникам безплатно, іншу продають за цінами нижчими за ринкові.

«Ми шиємо все, що зараз потрібно військовим. Це для мене важлива частина роботи», — каже вона.

Через це творчості жінка присвячує близько 10% свого часу. Після війни вона хоче повністю відновити роботу своєї студії.

«Це місце спокою і віддушини. Тут я можу творити та розслабитись. Хотілося б колись мати більше часу на цю справу», — ділиться майстриня.

У майстерні можна побачити різні вироби з епоксидної смоли, зокрема:

• меблі;

• годинники;

• картини.

Чимало робіт присвячені Азовському морю, за яким жінка сумує після переїзду.

«Азовське море для мене завжди буде українським. Я дуже сумую за ним», — каже Оксана.

До слова, раніше одну з картин розміром 1,35×1 м з символікою Азовського моря, мисткиня продала на одному з аукціонів за 15 тис. доларів.

Гроші жінка спрямувала на допомогу українським військовим.