На воркшопі у Луцьку визначили туристичний потенціал Полісся

Представники громад, бізнесу, креативних індустрій, крафтові виробники та майстри спільно розробили план розвитку Волинського Полісся. Завдяки результатам аналітичних досліджень та експертним напрацювання, учасники створили основу майбутньої Дорожньої карти регіону.

Одним із завдань заходу було поєднати локальний досвід громад — знання про кожне село, хутір чи ліс. Мета спільноти полягає в тому, щоб виходити за межі окремих громад і формувати цілісний регіональний підхід. Під час зустрічі також обговорили сильні та слабкі сторони Полісся, пропозиції нових туристичних локацій та маршрутів.

Воркшоп відбувся 10 грудня у Луцькому бізнес-просторі в межах ініціативи «Полісся. Перезавантаження», яку фінансує Швейцарсько-український проєкт «Згуртованість та регіональний розвиток України» (UCORD), що реалізується за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.

Довідка: «Полісся. Перезавантаження: створення економічної спільноти» — це проєкт, який формує кластер для розвитку культури, туризму та малого бізнесу в регіоні. Команда вже здійснила низку досліджень про культуру, людей та природні надбання 34 територіальних громад Полісся. Наступна мета проєкту — створення дорожньої карти регіону.

Проєкт реалізовує ГО «місто. ребут» у партнерстві з misto.media та центром підтримки підприємців «Дія. Бізнес» у Луцьку, разом з громадами-учасницями та локальними підприємцями.

Про Полісся

Волинське Полісся займає 78% території області, де проживає 50% населення.

Команда проєкту дослідила 211 об’єктів матеріальної та 91 елемент нематеріальної культурної спадщини. Абсолютна більшість архітектурних пам’яток Волині складають церкви та костели. Серед інших типів будівель виділяють також світські споруди, які частіше трапляються у Ковелі та Любомлі.

У межах дослідження малого та середнього бізнесу проаналізували 90 культурних, 20 туристичних послуг, 203 об’єкти сфери гостинності та 79 представників креативних індустрій. Більшість музеїв регіону знаходяться у місцях з невеликим туристичним потоком. До прикладу, Шацька громада має великий потенціал для розвитку музейної сфери.

Найбільша кількість закладів харчування та проживання зосереджена у Ковелі, Шацьку, Камені-Каширському, Ратному, Рожищі та Ківерцях.

Крім інфраструктури, команда також дослідила 40 автентичних поліських страв та 720 об’єктів природної спадщини.

Всі ці дані аналітик проєкту Антон Бугайчук геопросторово відобразив на мапах.

Попередній слайд

Наступний слайд

Як визначити слабкі сторони регіону

Представники Жидичинської громади поділилися трьома ключовими критеріями, які можуть заважати селу чи місту розвивати свій туристичний потенціал.

Відсутність інформування. Про місцевість мають знати, і не лише в межах населеного пункту, а на рівні області. Потрібно розповідати про себе та бути активними в соціальних мережах й медіа. Так про вашу громаду дізнаються саме ті люди, які завтра приведуть до вас туриста.

Зацікавленість. На скільки часу ваша локація здатна затримати туриста? Формуючи маршрут, варто продумати, як зацікавити відвідувача, щоб він залишився у вашій місцевості довше, ніж на годину.

Сталий потік туристів. Чому в одному селі кафе працюють максимум пів року та закриваються, а в іншому — ні? Бізнес у туризмі потребує правильної локації та регулярного потоку клієнтів. Без цього жоден ресторан чи готель не буде працювати стабільно.

Бізнесовий та туристичний потенціал Полісся

Крафтове виробництво

Представники громад наголосили, що одним з ключових напрямів розвитку регіону є традиційні ремесла, які формують локальну ідентичність. Серед них:

• соломоплетіння;

• виробництво квіткових аксесуарів;

• сироваріння;

• гончарство;

• бджільництво;

• ткацтво;

• ковальство.

Такі вироби можуть стати основою для створення тематичних туристичних маршрутів, фестивалів та ярмарків, де місцеві могли б продавати свою продукцію.

Ягідництво

Учасники підкреслили, що це є сильною перевагою регіону, адже тут активно вирощують малину, лохину, полуницю тощо. Сільські жителі, які працюють з органічним виробництвом, монетизують свою працю не лише продажами ягід, а й створеннями рекреаційних зон для туристів. Люди, які проїжджають повз, можуть зупинитися, ознайомитися з виробництвом та відпочити.

Музейна справа

Деякі громади активно працюють над розвитком музейної сфери, що може стати додатковим елементом туристичних маршрутів. Музеї, пов’язані з історією, ремеслами або природою Полісся, здатні формувати тематичні кластери.

Активний відпочинок

Серед розвитку активного туризму на воркшопі виділили:

Велотуризм

• створення веломаршруту, що об’єднає крафтові виробництва та природні локації;

• облаштування велосадиб — простих хостелів у етнічному стилі для велосипедистів;

• розробка веломапи з доступністю до продуктів, сервісів та місць ночівлі;

• загальне маркування маршрутів.

Кемпінг та подорожі автодомами

• облаштування кемпінгових точок біля водойм та лісових масивів, зокрема місць зі Світязького регіону;

• забезпечення доступу до електромережі та базової інфраструктури.

Водний туризм

• розвиток маршрутів для байдарників;

• організація одно- та багатоденних сплавів.

Природний туризм

• бьордвотчинг ;

• екологічні маршрути.