Волинські ветерани сплавлялись річкою Дністер і спускались у повстанську криївку

Про це misto.media розказали в Ковельському міському центрі соціальних служб, який організовував захід разом із місцевою ГО «Плекай» та львівським турклубом «Манівці» за підтримки шведського благодійного фонду «Hug».

Сплав відбувся 5–6 червня. Долучилося до нього близько 70 учасників, 17 з яких — з Ковельської громади.

Стартували у с. Розвадів, а фінішували у с. Березина (територія Львівської області).

«Минулого року теж була така поїздка, але лише для ветеранів. Цьогоріч долучились їхні дружини, діти. Це позитивно впливає і на сім’ї, і на розвиток всієї ветеранської спільноти. Програма з підтримки сім’ї та молоді нашого центру передбачає також допомогу ветеранам та їхнім родинам. Тому ми хочемо активно працювати в цьому напрямку», — в коментарі misto.media каже директорка міського центру соціальних служб Інна Третяк.

Попередній слайд

Наступний слайд

Активний відпочинок для ветеранів потрібно організовувати постійно, каже учасник АТО та повномасштабної війни Сергій Місюра із села Заріччя Ковельського району.

Влітку 2023 року після штурму населеного пункту П’ятихатки (Запорізька область) він наступив на протипіхотну міну і втратив ногу до коліна.

«Якщо раніше ти вів активний спосіб життя, то після втрати кінцівки почуваєш себе обмеженим в русі. Це складний період в житті, коли треба перелаштуватись. Тому активний відпочинок для ветеранів на природі — це можливість „перемкнутись“ від негативних думок та порухатись. Передайте слова подяки організаторам цієї події», — каже ветеран Сергій Місюра.

Ще один учасник — Петро Кулик з Білина, який воював у складі 80-ї десантно-штурмової бригади у 2023 році. Втратив ногу під час ворожого артобстрілу біля Кліщіївки (Донецька область) — має високу ампутацію кінцівки. Він уже втретє сплавляється після поранення.

«Часто люди, коли втрачають здоров’я на війні, закриваються в собі, падають духом. А от правильне дозвілля в колі своїх — найкраща реабілітація, знаю по собі», — каже ветеран.

До слова, окрім сплаву, найвідважніших учасників чекав спуск у печеру «Криївка». Щоб туди потрапити, треба вертикально зануритись під землю вузьким проходом. Там можна було побачити невеликі зали, які колись захищали українських повстанців.

«На таких подіях ветерани з інвалідністю долають те, що інколи не роблять звичайні українці. Річкові пороги, тривалість мандрівки, все це вимагає фізичних зусиль та злагодженості. Ви навіть не уявляєте, як це круто коли збираються справжні титани!» — ділиться враженнями Інна Третяк.