На Волині мати загиблого захисника створила артрезиденцію на його честь

Про це в соцмережах повідомила українська художниця Тетяна Мялковська — мати воїна.

«До повномасштабної війни я мала артрезиденцію „Роза вітрів“ у Херсонській області. Вона знаходилась у невеликому селі Очаківське. Там ми організовували творчі пленери й майстеркласи, працював терапевтичний реабілітаційний центр, розвивали екотуризм і кайтсерфінг. Але все це припинилося, коли у 2022 році село окупували», — розповіла misto.media художниця.

Подібну діяльність вона вирішила відновити на Волині. Викупила сільську хату, відремонтувала її та облаштувала під артпростір «Виднокрай». Офіційне відкриття відбулося 27 червня — у день, коли Миколі Мялковському виповнилося б 30 років.

Попередній слайд

Наступний слайд

Простір творчості та відновлення

Артрезиденція покликана стати платформою для культурної, мистецької та освітньої діяльності.

Тут створили умови для творчої роботи: у майстерні є столи, мольберти, гончарне коло, піч, інструменти для графіки. Митці можуть малювати, писати музику, створювати літературні твори, організовувати зустрічі.

Будинок розташований у мальовничому куточку Волині. На території — подвір’я площею пів гектара, сад і старий дубовий ліс. Простір сприятиме арттерапії, відновленню ментального здоров’я під час війни та в післявоєнний час.

У майбутньому розглядають можливість облаштування модульних будинків для артреабілітації ветеранів та їхніх родин.

Резиденція як продовження життя та переконань загиблого захисника

Заснування артрезиденції — продовження справи Миколи Мялковського, культуролога, християнина та добровольця, який загинув, захищаючи Україну.

Він народився в Луцьку в родині художниці та поетеси. Навчався в Бучацькому християнському колегіумі, на факультеті культурології Національного університету «Острозька академія», у Католицькому університеті в Любліні (Польща) та Католицькому університеті в Левені (Бельгія).

Микола активно долучався до культурного та духовного життя, брав участь у міжнародних гуманітарних проєктах, екуменічному та інтеграційному русі, зокрема в Центрі інтеграції «Замлиння». Читав книжки англійською та польською, грав на скрипці.

Жив і працював у Польщі, де обіймав посаду в мерії Любліна. З початком повномасштабного вторгнення повернувся в Україну. Служив оператором аеророзвідки та інструктором з БПЛА у 100-й бригаді ЗСУ.

Микола Мялковський загинув у грудні 2023 року на Донеччині у віці 28 років.

Його відзначено нагрудними знаками «За військову доблесть», «Золотий хрест» і орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). На його честь у Луцьку перейменували вулицю Крилова.

27 червня 2024 року мати воїна заснувала фонд імені Миколи Мялковського на державні виплати, які отримала після його загибелі. Артрезиденція у Замлинні — один із проєктів цієї благодійної ініціативи.

Подати заявку на творче перебування в резиденції можна через її сторінку в соцмережах.