Історикиня з Луцька отримала премію ім. Леся Танюка

Церемонія нагородження відбулася у четвер, 5 червня, у Центрі Леся Курбаса у Києві.

Нагороду присуджують щороку літераторам, митцям, режисерам, громадським діячам, дослідникам, історикам, науковцям за особливий внесок в українську культуру та історію та за стійкість громадянської позиції.

Леся Бондарук отримала відзнаку за книгу «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу», яка торік потрапила у 3 місце в рейтингу «Книжка року».

«Ця премія дуже знакова для мене. Колись, працюючи в газеті „Шлях Перемоги“ у Києві, неодноразово писала статті, у яких згадувала діяльність Леся Танюка , кілька разів у парламенті брала його коментарі на важливі теми. Є ще одна важлива ниточка поєднання — я родом із Луцька, де свого часу Лесь Танюк навчався і працював, був актором у Волинському драмтеатрі. Пишаюся, що внаслідок декомунізації в Луцьку вулицю Нікішева перейменували іменем Леся Танюка. Для мене ця нагорода — передусім стимул продовжувати свою дослідницьку працю», — розповіла misto.media Леся Бондарук.

Історикиня досліджує діяльність членів ОУН і УПА на Волині, а також участь українців у повстаннях політв’язнів у ГУЛАГу. Повстанців відправляли у табори ГУЛАГу вмирати від непосильної праці та нелюдських умов життя, а вони підтримували один одного, не зламалися і протестували у боротьбі з радянським тоталітаризмом.

«Їх приклад ще тоді надихав представників інших поневолених націй. Їхня боротьба здатна надихати і сьогодні всіх нас у нелегкі воєнні часи в України», — зазначила Леся Бондарук.

Цьогоріч премію отримали:

• Радомир Мокрик — за силу памʼяті про бунтівне покоління;

• Марта Дзюба — за силу памʼяті про своє і спільне, про прожите і пережите;

• Леся Бондарук — за силу памʼяті про прямостояння;

• Жорж Ніва — за силу слова Стуса французькою;

• Юрій Рейт — за багаторічну громадську діяльність на користь перетворення місць спочинку полеглих українських героїв на місця пам’яті живих, невпинні зусилля задля відновлення меморіалів вояків Української Народної Республіки у містах Варшава, Ланцут, Каліш, а також «політичну активізацію української колонії в Польщі.