12% підлітків працюють офіційно. Як працює молодь в Україні

Це показало дослідження БО «Вона хаб»  , у якому взяли участь понад 2,5 тисячі підлітків з різних регіонів України.

Команда хабу провела масштабне опитування серед людей 14–18 років, щоб з’ясувати умови їхнього працевлаштування. Опитування тривало понад два місяці, розповіла у коментарі misto.media представниця «Вона хаб» Світлана Калініна.

Вона каже, що це був пілотний етап, який стане основою для подальших фокус-груп та глибинних інтерв’ю.

Результати дослідження

Неофіційне працевлаштування

Лише 12% підлітків повідомили, що підписували трудові договори. Згідно з дослідженням, 65% працюють неофіційно. Решта — відмовилася надавати відповідь.

«Навіть серед тих, хто мав договір, частина зазначила, що його підписували батьки. Це показує, наскільки складно підліткам офіційно працевлаштуватися», — пояснила Калініна.

Режим роботи

Багато респондентів працюють у нічні зміни та понаднормово, хоча законодавство цього не дозволяє.

«Підлітки часто працюють більше, ніж дозволяє закон. Вони виходять у нічні зміни, працюють у вихідні і понад шість годин на день, хоча для них має бути скорочений робочий час», — резюмувала Калініна.

Згідно зі статтею 188 Кодексу законів про працю України, офіційно працювати можна з 16 років.

Як виняток, на роботу можуть взяти і з 15 років, але для цього потрібна письмова згода одного з батьків або опікуна.

Також роботодавець може взяти на роботу з 14 років, але лише за умови, що підліток має навчатися, робота не повинна шкодити здоров’ю і має виконуватися у вільний від навчання час. У цьому випадку також потрібна згода батьків або опікунів.

Окрема проблема — безпека, наголошують у хабі.

Частині підлітків проводять інструктажі, проте вони виконують роботу, яка за законом може бути для них забороненою через фізичні навантаження.

Сфери зайнятості

Дівчата найчастіше працюють офіціантками, промоутерками, нянями чи на зборі врожаю.

Хлопці — вантажниками, різноробочими, дехто навіть на бурінні свердловин.

«Вражає те, що серед хлопців є ті, хто працює на бурінні свердловин. Це дуже важка фізична праця», — сказала Калініна.

Причини та джерела пошуку роботи

Основна причина, чому підлітки йдуть працювати — бажання мати власні гроші. Це зазначили понад 82% опитаних.

Для порівняння, отримати досвід хочуть близько 38%, допомогти родині — 25%.

«Бажання мати власні гроші було максимально сильним мотиватором», — підкреслила Калініна.

Основні канали пошуку, які використовують підлітки:

• друзі;

• знайомі;

• рекомендації батьків.

Офіційні профорієнтаційні відділи майже не використовуються.

«Батьки часто самі ініціюють процес працевлаштування і навіть рекомендують місця роботи», — зазначила представниця хабу.

Підліткам бракує зрозумілої інформації про те, де безпечно шукати роботу. Зараз вони орієнтуються на знайомих або телеграм-канали, де багато неперевірених вакансій.

«Є потреба у спеціальних платформах або фільтрах із перевіреними пропозиціями саме для підлітків», — наголосила Світлана Калініна.

Тиск на роботі та правова обізнаність

Близько 12% респондентів відчували емоційний тиск або некоректне ставлення.

«Підлітки зазначали, що їм важко поєднувати роботу з навчанням. Це теж форма тиску», — пояснили у «Вона хаб».

Близько 40% підлітків знають основні трудові права, приміром, з якого віку можна працювати та на яких посадах. Проте більшість не знає, куди звертатися у разі їх порушення.

«Ми побачили, що з підлітками не підписують договори. Це потребує окремого дослідження», — сказала Калініна.

Що далі

Ознайомившись з результатами дослідження, хаб «Вона» планує провести фокус-групи та глибинні інтерв’ю, аби доповнити кількісні дані якісними.

Також команда продовжує організовувати круглі столи за участі освітніх закладів, молодіжних організацій, представників влади та бізнесу.

«Підлітки сьогодні працюють у досить вразливих умовах. І це питання потребує більшої уваги, зокрема з боку держави, роботодавців і освітніх інституцій», — додала Світлана Калініна.