На Волині за пів року відкрили 27 справ про банкрутство. Переваги й недоліки процедури

Малюнок будинка, що розтріскується на дві частини

Банкрутство — це судова процедура, яка дозволяє боржнику визнати свою неплатоспроможність.

Фото: Олександра Міліщук

За перші 6 місяців поточного року 577 українців подали заяви про банкрутство, з них 27 — у Волинській області. Процедура може списати борги, але не є безболісною.

Кількість людей, які вирішують оголосити себе банкрутами, зростає

У 2024 році Верховний суд України відкрив 926 справ про банкрутство, повідомляє ресурс Опендатабот. Втім поточний рік ризикує наздогнати ці показники.

Найбільше банкрутів цьогоріч у Києві (90), на Київщині (46) та Львівщині (43), а найменше у Луганській, Полтавській, Чернівецькій областях (по 1 справі в кожній).

Офіційне визнання неплатоспроможності

Банкрутство — це судова процедура, яка дозволяє боржнику офіційно визнати свою неплатоспроможність, реструктуризувати борги або навіть повністю звільнитися від них.

В Україні вона запрацювала 6 років тому, щоб відкрити «друге дихання» боржникам, які опинилися у безвихідному фінансовому становищі та забезпечити баланс між інтересами боржника і кредитора.

Як списати борг через банкрутство

Заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подають до господарського суду.

Підставою для відкриття може бути:

  • зупинка виплат за зобов’язаннями обсягом понад 50% щомісячних платежів протягом двох місяців;

  • відсутність майна для стягнення, безрезультатність заходів виконавчої служби;

  • очевидна загроза неплатоспроможності, підтверджена документально.

При цьому достатньо наявності хоча б однієї з цих або інших підстав.

Список документів для подачі в суд:

  • декларація про майновий стан (членів сім’ї також);

  • список кредиторів і боргів;

  • довідки про доходи;

  • докази сплати судового збору;

  • докази авансування винагороди арбітражному керуючому.

Арбітражника призначає суд. Боржник має авансом оплатити його роботу — по п’ять прожиткових мінімумів протягом трьох місяців. Без внеску на рахунок суду на користь арбітражного керуючого справу не відкриють.

Що робить арбітражник:

  • аналізує фінансовий стан боржника;

  • контролює процес реструктуризації або ліквідації активів;

  • взаємодіє з кредиторами;

  • звітує перед судом щодо виконання плану погашення боргів.

Серед недоліків офіційного визнання банкрутства визначають:

  • висока вартість (аванс арбітражному керуючому);

  • тривалість (від подачі заяви до ухвали може пройти понад рік);

  • обмеження після банкрутства (протягом 5 років діятиме заборона на нові справи про неплатоспроможність, покладається обов’язок повідомляти про статус банкрута кредиторам, а також втрата ділової репутації);

  • неврегульовані прогалини в самій процедурі.

«Процедура поступово стає більш прогнозованою: судова практика напрацьовується, учасники процесу набувають досвіду, а сам механізм працює злагодженіше. Водночас й кредитори — банки та фінансові установи — стають вимогливішими до умов списання чи реструктуризації боргів. Варто розуміти, що процедура банкрутства не є панацеєю для легкого та безболісного „списання боргів“. Наслідки від визнання неплатоспроможності відгукуватимуться людині щонайменше кілька років», — резюмує адвокат, арбітражний керуючий, член кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, фахівець з питань банкрутства Денис Лихопьок.

До слова, перевірити, чи є людина банкрутом, можна в Опендатаботі — для цього достатньо ввести індивідуальний податковий номер та отримати повну інформацію.

misto.media Підписуйся на misto.media в інстаграмі, фейсбуці та телеграмі

також читайте