Що ми насправді чуємо в закладах. Як аудіодизайн впливає на бізнес і атмосферу

музика звук джиджейка

Аудіохудожниця Тетяна Ringa. Фото від організаторів події.

Музика, яку ми чуємо у кав’ярнях, готелях та навіть стоматполіклініках — не випадковість. Це не просто фон, а голос бренду чи простору. Правильно підібраний звук може впливати на емоції, поведінку, навіть на продажі.

Про це 26 липня розповіла луцька аудіохудожниця та диджейка Тетяна Ringa під час Dcbl Meet Up у просторі Spilka Space . Мисткиня має досвід створення плейлистів для шоурумів, готелів тощо.

Правильно підібраний звук може стати інструментом впливу у просторі.

Тетяна виокремлює три головні параметри, які формують реакцію людей:

  • темп — швидкість, з якою рухається музика. Високий спонукає людину до дій, повільний — заспокоює або зупиняє;

  • тональність: мажор (музика, яка заряджає або мотивує) й мінор (та, що спонукає піти в себе чи замислитись);

  • частота — те, як реагує тіло. Високі частоти активують, низькі — «заземлюють».

Що ми чуємо насправді

«Ми рідко замислюємось, наскільки звук, який нас оточує, формує нас і наші звички, поведінку і взагалі все, що з нами відбувається», — каже спікерка.

Ми сприймаємо звук на чотирьох рівнях:

  • цілісний — фонове сприйняття, коли людина не звертає увагу й чує лише важливе, до прикладу, співрозмовника у гучному закладі;

  • візуальний — присутній у моменті, людина відчуває звук як частину атмосфери;

  • сконцентрований — слухач помічає мелодію навіть на фоні розмови;

  • емоційний — музика викликає реакцію (плач, сміх, мотивація тощо).

Відсутність звуку

Звук — це те, чим можна керувати, але каталізатор для нього — тиша.

Саме звук або його відсутність спонукає до певної поведінки (наприклад, піти із закладу, чи залишитись) і відчуттів.

Галереї та музеї найкраще демонструють те, що без тиші не існує звуку. Саме вона формує поведінку відвідувачів, коли вони починають тихіше говорити, повільніше рухатись і концентруватись.

Кейси

Тетяна Ringa поділилась власним досвідом зі створення плейлистів.

Шоурум бренду взуття Ikos

Бренд замовив музику українською мовою.В магазині звучав вусатий фанк (українська музика 60—70-х), реп тощо. За спостереженнями, деякі клієнти починали танцювати, залишались довше, а продажі зростали.

«Здавалося, що достатньо увімкнути щось спокійне. Але з часом після численних експериментів зі звуком ми побачили, як ритмічна музика відгукується у людей», — каже Ringa.

Готель Cherot

Готель розташований на озері Пісочне, у віддаленій місцевості. Тут настрій відчувався інший: повільність і спокій навколо.

На думку Тетяни, звучання в таких місцях має змінюватись, залежно від доби, настрою і пори року. Диджейка створювала плейлисти, враховуючи навіть освітлення приміщення (тепле чи холодне, природне або штучне).

«Мені хотілося створити такий звук, в якому б людина почувалася ніби у сцені з фільму, де вона — головний герой», — поділилась вона.

Який звук підійде для вашого простору

При виборі музики аудіохудожниця радить звертати на увагу на:

  • функцію простору і те, що у ньому має відбуватись;

  • вік та настрій аудиторії, яка сюди має приходити;

  • стан, з яким мають вийти люди;

  • цінності бренду;

  • пора року і доби.

«Ви ж не живете весь день в одному настрої. Простір — теж», — каже диджейка.

misto.media Підписуйся на misto.media в інстаграмі, фейсбуці та телеграмі

також читайте

Dcbl Meet Up — це майданчик для діалогу між артистами, продюсерами, дизайнерами, менеджерами, технічними і творчими учасниками музичної та івент-сфери.