Зробити внесок жінок видимим. Головне з луцького фестивалю жіночого руху

Про це говорили учасники дискусії «Представлення жінок та їх ролі в суспільних процесах в історії та сучасності — як і що ми говоримо про їх перемоги та поразки?» під час фестивалю «Пломенисті», присвяченому 140-річчю жіночого руху.

Історію часто писали чоловіки через призму власного світогляду. Якщо в цій історії йшлося про жінку, то вона або зробила щось фантастичне, або мала сильний характер, або була зручна системі, зазначила радниця голови Волинської ОВА із забезпечення рівних прав і можливостей, експертка з гендерно чутливого врядування Національного демократичного інституту Наталія Рябушенко.

Більшість історичних постатей ще не досліджена і не озвучена, однак це потрібно змінювати, вивчати та показувати, зауважив історик та екскурсовод Андрій Павляшик.

Один з показових прикладів — те, як подають внесок княгині Ольги в історію України. Про неї часто розповідають як про жінку, яка влучно помстилась за свого чоловіка, спрощуючи все, що вона робила. Але жінка, яка правила державою у Середньовіччі — це вже був феномен. При чому саме вона упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства.

Максимум, де визнавався внесок жінок — це культура та мистецтво. 

«Дізнавшись, скільки історичних постатей потрібно знати на мультипредметний тест, я усвідомила, що зі списку, де є 202 імені, лише 10 — жінки, про яких треба пам’ятати молоді, на думку Українського центру оцінювання якості освіти .

Цікаво, що ці 10 постатей пов’язані більше з мистецтвом, культурою, а ось про досягнення в науці, роль в історії йшлося мало», — додала ще одна спікерка дискусії Людмила Висоцька.

У сучасному суспільстві багато імен жінок, які мають вагомі досягнення у різних сферах, стираються з пам’яті, додала історикиня Яна Лис. 

Утім, першими програмістами були саме жінки. На момент становлення цієї професії вона була низькооплачувана, тож чоловіки не розглядали такий варіант працевлаштування. Однак з появою стабільних зарплат все змінилось. 

Так само небагато згадок і про те, як після Другої світової війни відбудовували економіку жінки, працюючи на тракторах і комбайнах, на будівництві.

І ще менше згадок про винахідниць, чиїми ідеями користуються в усьому світі: 

• посудомийну машинку запатентувала американка Джозефіна Кокрейн;

• підводний перископ для човнів – винахід американки Сари Метер;

• мережу Wi-Fi створила винахідниця американка українського походження Геді Ламар;

• склоочисники — американка Мері Андерсон; 

• кевлар, який використовують для бронежилетів, — американка польського походження Стефанія Кволек. 

Як зробити так, щоб жіночий внесок був помітніший

Учасники дискусії окреслили й способи, як достукатися до сучасної аудиторії й розповідати їй про внесок жінок у науковий, технічний прогрес, в історію, мистецтво тощо. 

Пропонують:

• говорити про це з різних платформ (ютуб, тікток, фейсбук тощо);

• знайти підхід до молоді: створити комікси, манги , які будуть зрозумілі, із мінімальною кількістю слів;

• розробити серію коротких відеорозповідей про кожну з героїнь і її вагомий внесок;

• зробити словник фемінітивів;

• розробити продукт, який буде акцентований на жіночому русі (тематичні екскурсії, кулінарні шоу із рецептами минулих поколінь тощо).

Одним із таких продуктів вважається проєкт «Пломенисті: вони творили історію», який вже організував 7 екскурсій, присвячених українським жінкам та їхній ролі в суспільстві.

Серед них:

• меценатка, що опікувалась розвитком духовності та освіти, Галшка Гулевичівна;

• польська княгиня Гремислава Луцька;

• лучанка, яку стратили за зраду в шлюбі Ганна Войтехова;

• третя дружина князя Вітовта Юліана Гольшанська;

• членкиня Сенату Другої Речі Посполитої Олена Левчанівська;

• письменниця, громадська діячка Олена Пчілка;

• благодійниця, організаторка школи для дівчат на Волині Юзефа Поляновська.