Створили цифрову реконструкцію Луцького замку
За допомогою технологій віртуальної реальності скоро можна буде прогулятись вуличками середньовічних українських міст (у тому числі й Луцька) і побачити, якою була архітектура того періоду в режимі реального часу.
Цифрову реконструкцію Луцького замку XIV–XV сторіч зробили в межах проєкту «Пояс Вітовта» компанія Skeiron, яка зацифровує культурну спадщину, та громадська організація «Волинська фундація».
Авторам вдалося змоделювати простір, де за допомогою технологій доповненої реальності можна буде прогулятись вуличками середньовічних українських міст (у тому числі й Луцька) і побачити, якою була архітектура того періоду в режимі реального часу.
В планах проєкту — створити сайт, аби користувачі могли у вільному доступі переглядати зацифровані об’єкти з їхніми описами. Також влітку планують запустити мобільний застосунок, сумісний з інстаграмом, повідомила misto.media голова ГО «Волинська фундація» Анна Данильчук. Завдяки йому люди зможуть переглядати об’єкти в доповненій реальності.
Попередньо ми сканували цей замок. Ці напрацювання ми використовуємо, щоб, під час консультацій з різними істориками, створити автентичний вигляд споруди. Залучені архітектори досліджували різні референси, збережені об’єкти часу Вітовта, або ті, які зображені на малюнках. І ми це відтворювали.
Андрій Гривняк
співзасновник компанії Skeiron
Окрім Луцького замку, завершили цифрову реконструкцію Київського замку. Наразі в розробці ще Вежа Вітовта, додав він.
Також проєктом передбачене створення інтерактивної мапи, що об’єднає обрані історико-культурні об’єкти в транснаціональний туристичний маршрут «Пояс Вітовта». Адже проєкт охоплює зацифрування культурних пам’яток, які пов’язані з постаттю Вітовта Великого, не тільки в Україні, але й у Польщі та Литві.
«Пояс Вітовта» покликаний сприяти цифровій трансформації сектору культурної спадщини, просуванню та поширенню європейського контенту, залученню більшої кількості туристів, розвивати ідеї дистанційного цифрового туризму як відповідь на кризу COVID-19 та війну в Україні. Над проєктом працюють українські, польські, грецькі та литовські громадські організації. Фінансує його Європейський Союз через програму «Креативна Європа».