8 питань, які мають обговорити мобілізовані з родинами. Пояснює військова психологиня

Розмову з військовою психологинею Оленою Сек опублікували на ютуб-каналі «Як не стати овочем». Переказуємо головне.

Психологиня розповідає, що і військовий, і родина мають розуміти серйозність ситуації, наперед проговорити наявні та можливі проблеми й вибудувати чіткий алгоритм дій. Зокрема, вони мають знати, що робити й куди звертатися:

• якщо військовий отримав поранення;

• якщо зникне зв’язок із бійцем;

• якщо військовослужбовець загинув.

Треба чітко визначити, з ким контактуватиме військова частина у разі виникнення якоїсь із цих ситуацій.

Так, необхідно:

1. Зібрати пакет документів, які можуть знадобитися, а також чітко визначити людину, з якою комунікуватиме військова частина (дружина, мама тощо).

2. Розв’язати всі юридичні питання і зафіксувати їх (зокрема, варто перевести цивільний шлюб в офіційний. Бо, в разі загибелі військового, цивільний шлюб довести надзвичайно складно).

3. Сформувати нотаріально завірені довіреності й повноваження вести справу військовослужбовця. У разі, наприклад, поранення наявність довіреності спрощує багато правових і господарських питань.

4. Написати заповіт . Це практика відповідального ставлення до свого життя.

5. Сформувати коло підтримки — обмінятися контактами з рідними військовослужбовців, які служать разом.

6. Надати контакти тих осіб (побратими, командир), які зможуть компетентно розповісти про ситуацію конкретного військовослужбовця («про мене правду зможе розказати…»). Бо бувають випадки шахрайства.

7. Сформувати список «гарячих ліній» того виду сил оборони, в якому служить військовий. Це може бути Міністерство оборони, вид військ, командування медичних сил тощо. Сюди можна звертатися, якщо виникнуть правові непорозуміння, неузгодженості тощо.

8. Придумати слово-пароль, за допомогою якого можна точно ідентифікувати рідну людину.

Психологиня зауважує, що не варто надмірно проявляти емоції, коли обговорюєш ці теми. Так, вони важкі, але ми живемо у час непростої реальності. І необхідно говорити про проблеми, щоб мінімізувати їх наслідки.

Що рідні мають знати про місце перебування військового

Родини мають навчитися спілкуватися з військовослужбовцем, щоб не порушити його безпеку. Психологиня каже, що достатньо знати напрямок, на якому перебуває боєць.

Також вона радить дотримуватися таких правил:

1. Військові мають навчитися говорити про себе, а не про бойові завдання, які вони виконують. А рідні не повинні «витягувати» цю інформацію. Треба розмовляти про дітей, побут (особливо це стосується дружин). У бійця краще запитати про песиків і котів, які живуть з ним у бліндажі. Варто створювати емоційні «закладочки» в спілкуванні, які будуть приносити відчуття підтримки і зв’язку.

2. Не дзвонити без потреби. Нехай військовий телефонує сам, коли зможе. Можна записувати голосове повідомлення чи скидати фото, які боєць перегляне при нагоді.