Нові домовленості, ситуація на фронті та удари по тилу РФ. Новини війни

Про головні події війни за тиждень розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Переговори України, США та Росії

Цього тижня відбулися тристоронні консультації в Абу-Дабі за участю представників США, України та Росії. Американську сторону представляли спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер. 12 листопада вони також зустрілися з Володимиром Путіним у Москві.

Під час переговорів російська сторона підтвердила свої максималістські вимоги до України. Кремль наполягає на відмові України від вступу до НАТО та передачі Росії Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей у межах їхніх адміністративних кордонів. Це передбачає передання навіть тих територій, які російська армія ніколи не контролювала.

Очільник російської делегації Володимир Мединський заявив, що всі території, де ступив російський солдат, Росія вважає своїми. Він також відкинув можливість територіальних обмінів і закликав розширити так звану буферну зону на півночі України. Крім того, представники РФ намагалися повернути до переговорів вимоги 2021 року, які передбачали обмеження присутності НАТО та зміну безпекової системи у Східній Європі.

Ще одним важливим питанням стали гарантії безпеки для України після завершення війни. США, Україна та європейські партнери погодилися, що вони мають бути надійними й передбачати механізми захисту. Також обговорювали участь європейських представників у переговорному процесі. Водночас Кремль виступає проти залучення європейських країн до переговорів і категорично відкидає можливість розміщення іноземних військ в Україні.

Окремо сторони попередньо узгодили масштабний обмін військовополоненими. Йдеться про повернення від 1000 до 1500 людей з кожного боку. Його планують провести наприкінці листопада або на початку грудня.

Ситуація на фронті

Російська сторона продовжує поширювати неправдиву інформацію про ситуацію на фронті та заявляти про захоплення українських міст. Зокрема, у Кремлі стверджували, що повністю контролюють Костянтинівку. Однак ці заяви не відповідають дійсності. У районі міста підтверджена присутність щонайменше 41 української позиції.

На Донеччині російські війська мають незначні просування на південний схід від Добропілля, поблизу Білицького. Водночас українські військові виявляють і знищують російські групи, які намагаються проникнути в тил. На Лиманському напрямку ЗСУ утримують ініціативу, а російські підрозділи безуспішно намагаються переправитися через річку Жеребець, залучаючи до штурмів великі групи піхоти.

На Куп’янському напрямку російська армія намагається ізолювати українські підрозділи на східному березі Осколу. Для цього окупанти щодня завдають від 35 до 40 ударів керованими авіабомбами по переправах через річку. Також російські військові намагаються проникнути в Куп’янськ. Українські захисники зачистили понад 15 кілометрів підземного трубопроводу, яким росіяни тривалий час користувалися для прихованого перекидання піхоти. Для поповнення втрат на цьому напрямку командування РФ залучає рекрутів з африканських країн.

У Запорізькій області російські війська посилили штурми поблизу Гуляйполя, однак українські підрозділи проводять успішні контратаки. Біля Оріхова окупанти збільшили кількість ударів керованими авіабомбами. За добу вони завдають від 12 до 30 таких авіаударів.

На Херсонщині російські військові скористалися тимчасовим гуманітарним перемир’ям поблизу Олешок, щоб відновити свої позиції та перекинути артилерію. Водночас окупанти продовжують атакувати цивільних у Херсоні за допомогою FPV-дронів.

Обстріли України та ситуація в тилу

Росія продовжує масовано атакувати українську енергетичну інфраструктуру. За добу російські війська запускають понад 120–300 безпілотників і ракет, зокрема «Герань-5» та «Бандероль». Під ударами опиняються великі енергетичні підстанції у Вінницькій, Кіровоградській, Житомирській і Черкаській областях, високовольтні лінії та об’єкти теплопостачання. Через пошкодження енергетичної інфраструктури в більшості регіонів виникають відключення електроенергії.

Також російські війська намагаються порушити транспортне сполучення між східною та західною частинами України. Для цього вони атакують мости через Дніпро, зокрема в Києві та Запоріжжі, використовуючи модифіковані зенітні та балістичні ракети.

Змінюється і тактика застосування ударних безпілотників. Російські військові почали вимикати двигуни реактивних дронів безпосередньо перед наближенням до цілі. Це дозволяє їм підлітати майже безшумно та ускладнює виявлення таких апаратів.

Окремою проблемою стали технічні обмеження супутникового зв’язку Starshield. В Україні зафіксували обмеження швидкості його роботи під час руху до 161 км/год. Це ускладнює використання системи на українських гелікоптерах-перехоплювачах та ударних безпілотниках.

Удари по РФ та окупованих територіях

Українські військові продовжують завдавати ударів по російській нафтовій, військовій та оборонній інфраструктурі.

Зокрема, ЗСУ атакували щонайменше 13 російських нафтопереробних заводів, серед яких Омський, Кіриський, Рязанський, Нижегородський, Ярославський і Саратовський. Унаслідок цих ударів потужності з переробки нафти в Росії скоротилися приблизно на 30%. Через проблеми з постачанням пального компанія «Роснефть» уже запровадила обмеження на його продаж у Москві.

Також СБУ та ЗСУ уразили нафтовий термінал, залізничну станцію та портову інфраструктуру в російському порту Усть-Луга Ленінградської області, що розташований приблизно за 850 км від українського кордону. Крім того, пошкодили малий ракетний корвет «Наро-Фомінськ».

Серед інших цілей були 123-й авіаремонтний завод у Старій Руссі, де обслуговували літаки А-50, та завод імені Морозова, який виробляє вибухівку і пальне для ракет «Іскандер».

В окупованому Криму росіяни посилюють захист авіабази Гвардійське через загрозу українських атак. Там терміново будують 82 ангари для безпілотників «Герань», зокрема 10 укріплених.

Крім того, українські військові знищили об’єкти російських центрів безпілотної авіації в Бердянську та Гуляйполі.

Економіка РФ, військові технології та Білорусь

В Україні удари по російській промисловості та нафтопереробних заводах посилюють економічний тиск на РФ. Очільниця Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна визнала, що ці атаки сприяють зростанню інфляції. Водночас у 2027–2029 роках дефіцит російського бюджету прогнозують на рівні 63–67 млрд доларів щороку. Це відбуватиметься попри заплановані військові витрати, які лише у 2027 році мають перевищити 212 млрд доларів.

Тим часом російський виробник безпілотників ZALA представив нову платформу «Arsenal» зі штучним інтелектом, вбудованим безпосередньо в дрон. Така технологія має дозволити безпілотникам самостійно розпізнавати цілі та визначати маршрут без постійного зв’язку з оператором.

На білоруському напрямку керівництво Білорусі бере участь у засіданнях Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) у Москві. Водночас російські та білоруські спецслужби продовжують використовувати міграційні потоки для провокацій на кордонах країн НАТО, зокрема Латвії та Польщі.