У Луцьку цьогоріч надійшло понад 200 скарг на шум, найбільше — на вуличних музикантів і генератори

На що скаржилися мешканці громади

За 2024 рік станом на 1 жовтня до Луцької міської ради надійшло 216 скарг про порушення тиші, повідомили у відповідь на запит misto.media. Це навіть більше, ніж за весь 2023 рік — тоді зафіксували 180 звернень.

На що найбільше скаржились до Луцької міської ради:

• шум від виступів вуличних музикантів (101 скарга);

• гул від кондиціонерів та генераторів (67 скарг);

• гучні звуки музики, вигуки, сигнали під час роботи розважальних закладів та закладів ресторанного господарства (27 скарг);

• шум від транспортних засобів в нічний час (15 скарг);

• шум від будівельної та прибиральної техніки (1 скарга);

• шум, джерела якого не могли визначити заявники (5 скарг);

До слова, цьогоріч майже втричі побільшало нарікань на гул генераторів та кондиціонерів, та в 5 разів більше зафіксували нарікань на надто гучні звуки автівок та мотоциклів вночі.

Куди можна поскаржитись на шум

Найбільше люди звертаються за телефоном до служби «15-80«. Цьогоріч тут прийняли 122 звернення про недотримання тиші.

«Час від часу наші оператори приймають скарги щодо шуму вуличних музикантів на вулиці Лесі Українки, на музику під час проведення фестивалів та під час роботи ресторанів, з приводу мотоциклів та автомобілів, що дрифтують», — в коментарі misto.media розповіла адміністраторка відділу комунікації «15-80» Луцької міської ради Оксана Тарасович.

Також такі повідомлення надходять у департамент економічної політики, департамент ЖКГ, та до муніципальної варти.

На порушення допустимих рівнів шуму можна звертатись і до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області. Цьогоріч сюди скаржилися лише двічі: раз — на сусідів, а вдруге — на шум від суб’єкта господарювання.

Бесіди і протоколи

Зазвичай розв’язати проблему недотримання тиші допомагає профілактична бесіда, каже директор департаменту економічної політики Борис Смаль.

«Останні випадки — це історії із шумом від „Білого наливу“ та „Веселого Джека“. Представників обох закладів ми запрошували на розмову. Взяли від них пояснювальні записки та передали їх в поліцію. А далі спостерігаємо, чи дійсно виправляться», — пояснив він.

Також в міській раді можуть звернутись до Держпроспоживслужби з проханням провести заміри шуму, щоб визначити, чи справді є порушення норм.

Якщо ж лучани повідомляють про недотримання тиші муніципалів, то ті приїжджають на місце, і теж проводять профілактичні бесіди. Адміністративні протоколи вони не складають — це робить поліція, пояснює керівниця департаменту муніципальної варти Юлія Чіпак.

«Звернень щодо вуличних музикантів багато, але часто їх пише одна і та ж людина. До прикладу, може бути 4 скарги за тиждень від однієї особи. Щодо роботи генераторів та кондиціонерів, то вони забезпечують життєдіяльність міста під час війни, тому прибрати їх не можна», — в коментарі misto.media уточнила вона.

Які є правила шуму і коли вони не діють

Вимоги щодо безпечних рівнів шуму визначає ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров’я» та відповідний наказ міністерства охорони здоров’я.

Допустимі рівні звуку в приміщеннях житлових будинків становлять 35–55 дБА  вдень та 25–35 дБА вночі, а на території житлової забудови — 50–60 дБА вдень та 40–50 дБА вночі.

«Однак зазначені вимоги не застосовуються під час ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій. А також у випадках коли, наприклад, гучні прилади та інше обладнання забезпечують життєдіяльність житлових і нежитлових громадських будівель (до прикладу, генератори, — mm)», — пояснила начальниця відділу санітарно-епідеміологічного нагляду ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області Галина Мартинюк.

Чому шум нас дратує?

Аби пристосуватися до сильного шуму, організм людини витрачає велику кількість енергії. У результаті перенапружується нервова система, виникає втома, можливі нервовий і психічний розлади.

«Надмірний шум може пригнічувати настрій, дратувати, знижувати працездатність, а дуже гучні звуки можуть спричиняти захворювання органів слуху, нервової та серцево-судинної систем», — розповіла лікарка з комунальної гігієни Волинського обласного центру контролю та профілактики хвороб Оксана Колобкова.