Вибухи на НПЗ у Росії, евакуація з Олешок та дипломатичні маневри Росії. Новини війни

Про головні події війни за тиждень розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Ситуація на фронті

На початку листопада російські війська не мали суттєвих підтверджених просувань на більшості напрямків фронту. За даними аналітиків, протягом вересня та жовтня РФ зазнала близько 100 тисяч втрат особового складу, а її територіальні здобутки за останні два місяці були від’ємними.

На Куп’янському напрямку росіяни проводять невеликі інфільтраційні операції на північному заході міста, намагаючись утримати окремі позиції в багатоповерхівках. Також ворог діє поблизу Рогозянки. Українські військові контратакують північніше Куп’янська та не дають окупантам закріпитися. Водночас росіяни посилили обстріли Ізюма, важливого логістичного центру ЗСУ.

На Лиманському напрямку тривають бої біля Зарічного та Ямполівки. Зарічне залишається сірою зоною. Українські сили контратакували південніше Лиману, а також поблизу Пискунівки та Рай-Олександрівки. У напрямку Краматорська росіяни намагаються ізолювати поле бою авіаударами, зокрема, повторно атакували міст через річку Казенний Торець. Також окупанти закріпилися на північно-західних околицях Костянтинівки.

На Покровсько-Добропільському напрямку на початку листопада росіяни зменшили кількість штурмів у бік Добропілля до 13 на добу. Для порівняння, у жовтні в середньому відбувалося 28 атак на день. Основну активність ворог тимчасово переніс на ділянку між Костянтинівкою та Дружківкою. Російська авіація активно застосовує керовані авіабомби, а піхота використовує осінні тумани, щоб непомітно переміщувати артилерію та особовий склад.

На Запорізькому напрямку українські військові провели успішні контратаки та просунулися на південний схід від Оріхова. Сили оборони зачистили більшу частину Малої Токмачки та утримують Новоандріївку й Новопавлівку. Водночас росіяни намагаються обійти Оріхів із флангів, зокрема, використовують для проникнення висохле дно Каховського водосховища.

Масовані обстріли України

У перші дні листопада Росія посилила удари по українській енергетичній інфраструктурі. У ніч проти 3 листопада російські війська запустили 289 безпілотників, 17 балістичних і 59 крилатих ракет, а наступної ночі ще 310 дронів. Під удар потрапили понад 20 енергетичних об’єктів, зокрема теплоелектростанції та підстанції у дев’яти областях. Через це в Україні запровадили аварійні відключення електроенергії, а Київ зіткнувся з найсерйознішими з 2022 року перебоями з водопостачанням.

Росія також змінює тактику повітряних атак і використовує нові види озброєння. Зокрема, реактивні дрони «Шахед», які можуть розвивати швидкість до 600 км/год, безпілотники «Гербера-2» з бойовою частиною вагою 25 кг та дальністю польоту до 1200 км, а також нові ракети Banderol, Dan-T і «Филин». За тиждень на фронті зафіксували майже 8 тисяч застосувань ударних безпілотників «Молния» та «Ланцет». Для захисту столиці українські військові розгорнули спеціальний купол радіоелектронної боротьби, який має нейтралізувати системи управління російськими дронами.

Російські війська продовжують атакувати й цивільні об’єкти. 2 листопада вони завдали подвійного авіаудару по школі та підземному укриттю в Комишувасі Запорізької області, де видавали гуманітарну допомогу. Кількість загиблих цивільних унаслідок атаки зросла щонайменше до 53. Також росіяни вдарили по міській клінічній лікарні в Харкові.

Гуманітарна ситуація та перемир’я в Олешках

Під час п’ятиденного перемир’я в окупованих Олешках, яке тривало з 27 жовтня до 1 листопада за посередництва Меланії Трамп, вдалося евакуювати близько 800 людей. Більшість із них виїхала на підконтрольну Україні територію через Крим, Кубань та Білорусь. До Росії виїхали лише близько 10 людей із двох родин.

В Олешках досі залишаються від 1 000 до 2 000 жителів, переважно літні та маломобільні люди. Місто перебуває в гуманітарній кризі: продовольство туди не завозили з травня 2026 року. У Росії за поширення інформації про реальні результати евакуації заарештували Z-блогера Володимира Романова, відомого як Romanov Lite.

За словами українських військових, російські війська використали перемир’я, щоб замінувати територію та укріпити позиції на лівому березі Дніпра.

Атаки України по території РФ та окупованому Криму

Українські військові завдали ударів по кількох об’єктах нафтопереробної промисловості та логістики Росії. У Самарській області уразили диспетчерську станцію «Самара», де розташований найбільший у Європі резервуарний парк нафти. Також під удари потрапили Ярославський та Рязанський нафтопереробні заводи.

У Рязані пошкоджено склад Wildberries та завод серверного обладнання OpenYard. В Адигеї, в місті Адигейськ, горіли логістичні склади Ozon. У Ростовській області уражено цехи хімічного комбінату імені Каменського, який виробляє тверде ракетне паливо та вибухівку.

За даними ГУР Міноборони України, через регулярні удари по нафтопереробних заводах у Росії виникли проблеми із забезпеченням авіації пальним. Російські військово-повітряні сили змушені використовувати неякісне пальне або закуповувати малайзійське JET-A1. У ГУР також пов’язують із проблемами з пальним вибух винищувача Су-57 на аеродромі «Ахтубінськ» під час запуску двигуна.

У тимчасово окупованому Криму українські сили уразили базу та склади боєприпасів російських підрозділів, які охороняють Керченський міст. Також пошкоджено майданчик запуску безпілотників у Гвардійському та зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир».

Крім того, удари по енергетичних об’єктах у Криму та Севастополі спричинили масові відключення електроенергії та перебої зі зв’язком, які тривали кілька днів.

Міжнародні заяви, дипломатія та внутрішні події

10–11 листопада в Об’єднаних Арабських Еміратах мають відбутися тристоронні переговори України, США та Росії на рівні робочих груп. У зустрічі візьме участь спецпосланець США Стів Віткофф. Російську делегацію очолить Володимир Мединський, який раніше брав участь у переговорах. Його призначення може свідчити про те, що Москва знову намагатиметься зосередити обговорення на історичних суперечках замість пошуку конкретних рішень.

Також Меланія Трамп провела зустріч у Білому домі з українським омбудсменом Дмитром Лубінцем, народним депутатом Давидом Арахамією та представниками Росії. Сторони обговорили результати гуманітарного перемир’я. Водночас Москва намагається використати цю домовленість, щоб домогтися послаблення санкцій і зменшити тиск США.

Польща оголосила про створення нового оборонного підрозділу поблизу кордону з Калінінградською областю Росії. Рішення ухвалили через загрозу російських диверсій. У ніч проти 3 листопада польські прикордонники зірвали спробу провокації біля Сєпополя. У відповідь МЗС Росії звинуватило Варшаву в агресивній політиці.

Тим часом у Росії поглиблюються фінансові проблеми, пов’язані з виплатами військовим та їхнім родинам. Міноборони РФ запропонувало перенести грудневі виплати військовослужбовцям, які перебувають у тилу, на січень 2027 року. У Санкт-Петербурзі виплати за укладання контракту зменшили у 2,5 раза, а в десятках регіонів скасували допомогу сім’ям загиблих військових. Попри фінансові труднощі, Росія продовжує реформувати армію та планує перетворити бригади на 13 нових маневрених дивізій.