Спецоперації ЗСУ, обстріли міст та переговори в Абу-Дабі. Новини війни

Про головні події війни за тиждень розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Ситуація на фронті

Сили оборони України провели спеціальну операцію «Велес» на Куп’янському напрямку. Українські військові подолали понад 15 кілометрів підземними трубопроводами та заблокували шляхи, якими російські військові проникали в північні райони Куп’янська. Також ЗСУ завдали удару системою HIMARS по командному пункту 26-го танкового полку РФ.

На Покровсько-Добропільському напрямку російські війська активізували штурми та спроби проникнути на українські позиції. Їм вдалося просунутися на південь і південний схід від Добропілля, зокрема поблизу Світлого та Водянського. У Костянтинівці українські захисники утримують позиції на південних околицях міста. Водночас росіяни намагаються проникнути в його північну частину та просуваються в напрямку Клинового.

На Лиманський напрямок російське командування перекинуло додаткові підрозділи безпілотних систем. Зокрема, сюди направили 50-ту бригаду безпілотних систем «Варяг». Це пов’язують зі значними втратами російських військ під час української операції «Вівальді».

На півдні українські військові провели кілька успішних контратак. ЗСУ просунулися на південний схід від Олександрівки, поблизу Новомиколаївки, а також на південь від Новопавлівки, неподалік Філлі. Крім того, українські підрозділи просунулися на північний схід від Гуляйполя вздовж річки Янчур, поблизу Успенівки та Павлівки. Ці дії, за даними аналітиків, створюють загрозу для російської логістики в Запорізькій області, зокрема на напрямку Великої Новосілки.

На Харківському та Сумському напрямках російські групи намагалися проникнути на українські позиції поблизу Алісівки, Чугунівки та Малої Вовчої. Водночас українське військове командування спростувало заяви Міноборони РФ про нібито захоплення Барилівки на Сумщині та підтвердило, що Козача Лопань перебуває під контролем України.

Масовані обстріли території України

Російські війська посилили повітряні атаки на Україну. Для ударів вони застосовують реактивні дрони Shahed/Geran, Gerber і Parodiya, балістичні ракети, а також баражуючі боєприпаси «Бандероль».

29 жовтня російський реактивний дрон влучив у приміський пасажирський поїзд на залізничному вокзалі Дніпра. Загинули щонайменше 14 людей, ще 14 отримали поранення.

Того ж дня у Чернігові боєприпас «Бандероль» ударив по житловому району. Внаслідок атаки загинули двоє дітей, ще 31 людина була поранена. У Кременчуці російський дрон влучив у багатоквартирний будинок. Загинули троє людей, ще 32 отримали поранення, серед них шестеро дітей.

Масованих атак зазнає і Київ. У ніч на 27 жовтня Росія випустила по столиці 280 дронів та балістичні ракети типу «Іскандер-М» і С-400. Внаслідок ударів пошкодили Південний міст, а по кампусу університету росіяни завдали двох послідовних балістичних ударів. Загалом із 14 жовтня по Києву та області випустили понад 100 балістичних ракет.

Удари по окупованих територіях та РФ

Українські сили продовжують завдавати ударів по військових і промислових об’єктах Росії. У Воронежі уразили авіаційний завод, який виробляє літаки Іл-96, хімічне підприємство «Воронежсинтезкаучук» та Північний міст. У Тульській області атакували хімічний завод «НАК Азот» у Новомосковську, а в Липецькій області — Новолипецький металургійний комбінат.

Також підтвердили знищення головного цеху з виробництва мікросхем на заводі «Енергія» в Єльці. Його продукцію використовували, зокрема, для виготовлення деталей до ракет «Іскандер-М». Крім того, уразили завод «Протон-Електротекс» в Орлі та підприємство «Тольяттікаучук».

Окремо атакували дата-центри російської компанії «Яндекс», зокрема в місті Сасово Рязанської області. Через пошкодження інфраструктури компанія евакуювала суперкомп’ютери «Ляпунов», «Галушкін» і «Червоненкіс», а також скасувала прогнози доходів. У відповідь Міністерство цифрового розвитку РФ розробляє план перенесення важливих дата-центрів під землю.

Серед інших уражених об’єктів — склад 75-го арсеналу Головного ракетно-артилерійського управління поблизу Серпухова в Московській області. Також у Курській та Брянській областях уразили комплекси протиповітряної оборони «Тор-2М», радіолокаційні станції та засоби радіоелектронної боротьби.

На окупованих територіях у Мелітополі знищили командний центр російських військ, розташований у колишній будівлі «Укртелекому». Тим часом на авіабазі Гвардійське в окупованому Криму росіяни будують укріплені укриття для зберігання та запуску безпілотників.

Ситуація в Олешках та локальне перемир’я

З 27 жовтня (з 03:00) до 1 листопада (22:59) у районі окупованих Олешок на Херсонщині діє локальне гуманітарне перемир’я, посередницею якого виступила перша леді США Меланія Трамп. Обидві сторони дотримуються припинення вогню.

Цивільних евакуйовують через окупований Крим та РФ (Анапа) з подальшим переміщенням до Гомеля (Білорусь), оскільки прямий перетин Дніпра неможливий через замінування. Українська сторона та аналітики попереджають, що РФ може використати цей коридор для примусової депортації мешканців до Росії, вимушеної паспортизації та перешкоджання їхньому поверненню в Україну.

Путін намагається звинуватити Україну у мінуванні шляхів. Насправді ж гуманітарну катастрофу створили російські окупанти, які ще з травня 2026 року блокували постачання ліків і продуктів та свідомо збивали українські дрони з гуманітарною допомогою для цивільних.

Станом на 30 жовтня режим тиші триває вже 80 годин. Зранку до міста вирушила гуманітарна місія. Підготовлено 25 автобусів на 750 місць, а також швидкі допомоги для маломобільних, повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Міжнародні заяви, переговори та геополітика

10 листопада в Абу-Дабі заплановано тристоронні консультації (США — Україна — РФ). Президент Володимир Зеленський підтвердив готовність України до зафіксованого мораторію на удари по енергетиці та у Чорному морі. Натомість Кремль відкидає припинення бойових дій та намагається усунути європейські країни від переговорного процесу.

27 жовтня під час телефонної розмови з президентом Фінляндії Стуббом та прем’єром Норвегії Стьоре Путін знову зажадав розв’язання «першопричин» війни, що включає відкочування меж НАТО до кордонів 1997 року та визнання анексії українських територій.

Москва намагається відокремити економічні угоди зі США (як-от дизельну угоду від 9 жовтня) від мирного процесу, аби домогтися послаблення санкцій без поступок у війні. Водночас РФ передає супутникові розвіддані єменським хуситам для коригування та оцінки ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Саудівської Аравії.