Що означають для бізнесу нові податки. Пояснює економістка

Збільшення військового збору

10 жовтня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт № 11 416-д про підвищення податків. Підтримали його 247 нардепів, повідомив заступник голови податкового комітету ВР Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі.

Головна зміна — збільшення військового збору з 1,5 до 5% з всіх фізичних осіб, крім військових. ФОПи першої, другої, четвертої груп сплачуватимуть 10% від мінімальної заробітної плати, а ФОПи третьої групи платитимуть 1% від обсягу доходу. Раніше фізичні особи-підприємці цього збору не платили.

Найбільш неприємний момент це те, що збільшують податок саме на громадян, позаяк військовий збір буде відраховуватися із нашої зарплати. Раніше він був 1,5%, а став 5%. Це означає, що ваша зарплата фактично на цих 3,5% буде меншою.

Олена Стащук.

Якщо роботодавці не піднімуть оклади працівників для збереження рівня заробітної плати, що належить видати працівникові, то реальний дохід зменшиться, адже сукупне оподаткування складе 23% (крім військового збору відраховують ще й 18% податку на доходи фізичних осіб). Якщо підвищать оклади — це збільшить витрати роботодавця.

«Це не сприяє розвитку економіки, тому що багато ФОПів, які платитимуть щомісяця підвищені податки, почнуть оптимізувати свою діяльність і навіть згортати її. Це підняття податків може бути ризиком до збільшення безробіття, тому що ці люди будуть працювати в тіні. Є ризик, що частина зарплат перейде у тінь», — каже Олена Стащук.

Вона додає, що таке податкове навантаження більше вплине або на працівників, або на бізнес. А ось на подорожчання товарів вплив буде не суттєвий, це може вплинути лише на попит на товари.

Щомісячні авансові внески з податку на прибуток для АЗС

Відповідно до нового закону, автозаправні станції мають платити авансовий платіж податку на прибуток. Для невеликих підприємств це буде складно.

«Вони ще не отримали прибутку, а вже податок мають заплатити. За кожен кубометр пального доведеться платити по 400 грн. Якщо це велика АЗС, то для неї це може бути в річному еквіваленті небагато, але якщо це якісь менші структури, то для них це може бути непосильним тягарем.

Оплата податку наперед означає забрати оборотні кошти з самого підприємства і лишити його з меншим обсягом фінансових ресурсів для того, щоб воно розвивалось в наступних періодах. Відповідно, зменшиться ліквідність підприємств, платоспроможність, і вони фізично не зможуть функціонувати так добре, як би вони могли», — каже пані Олена.

Підвищений податок для банків та фінустанов

Для банків введуть підвищений податок на прибуток за ставкою 50% за 2024 рік. З 1 січня 2025 року для небанківських установ (крім страхових компаній) податок на прибуток збільшиться з 18% до 25%. Такі зміни населення безпосередньо не відчує, проте це торкнеться змін у відсоткових ставках на депозити, кредити, вартість банківського обслуговування.

«Це дуже високі податки, але банківські установи останні два роки мають великі обсяги прибутку через високі ставки на депозитні сертифікати НБУ. Вони цей прибуток мають завдяки використанню державних ресурсів. Це питання дуже дискусійне, але, напевно, держава має право на отримання тієї частини, яку вона вкладає для підсилення обороноздатності нашої країни», — пояснює Олена Стащук.

Податки йтимуть у новий спецфонд

Позитивом у цих змінах, каже пані Олена, є те, що створений спецфонд, у якому ці податки напряму будуть використовувати на фінансування Збройних сил України та підтримку оборонних програм.

Інші зміни

Серед інших змін редакція «Економічної правди» подає такі:

• для обмінних пунктів запровадять авансовий внесок з податку на прибуток: 700 євро за кожен пункт обміну у Києві, 600 євро в містах з населенням понад 50 тисяч, і 200 євро для інших населених пунктів;

• мінімальний податок на землю (МПЗ) у розмірі 700 грн і 1400 грн за гектар;

• щомісячна звітність щодо ПДФО, військового збору та ЄСВ почнеться з 1 січня 2025 року. Це потрібно для впровадження «економічного бронювання»;

• доходи від «національного кешбеку» не оподатковуватимуть ПДФО у 2024—2025 роках;

• рента на видобуток гірських порід для щебеню, граніту та піску — не менше 5 доларів за тонну.

Загалом закон передбачає історичне збільшення податків на 58 млрд грн цього року та 137 млрд наступного. Його ще має підписати президент, і тоді він набере чинності. Приблизно це будуть 20-ті числа жовтня, але деякі зміни стартують з 1 жовтня, тобто деякі податки нарахують «заднім числом».